ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2006                                         Справа N 32/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Кота О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну

скаргу   ТОВ   “АТБ  –інвест”  на  постанову  Дніпропетровського

апеляційного  господарського суду від 11.04.2006 року  у  справі

господарського  суду Дніпропетровської області  за  позовом  ТОВ

“АТБ –інвест” до КП “Дніпропетровське міжміське БТІ”

про   визнання права власності,

                       У С Т А Н О В И В:

У  грудні  2005  року  ТОВ “АТБ –інвест” звернулось  до  суду  з

позовом до комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське

БТІ”  про  визнання  права  власності  на  сходову  клітинку   у

приміщенні  №  5  в будівлі літ. А-2, розташованій  за  адресою:

м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 31.

Позов   обгрунтував  відмовою  відповідача  зареєструвати  право

власності.

Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від

24.01.2006 року ТОВ “АТБ - інвест” у позові відмовлено.

Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду

від 11.04.2006 року рішення суду залишено без зміни.

У  касаційній скарзі ТОВ “АТБ - інвест” просить скасувати судові

рішення   і   задовольнити  позов,  посилаючись  на  неправильне

застосування  судами ст. 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          і  порушення

ст.ст. 43, 84, 99, 101, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Наполягає на тому, що у нього виникло право власності на сходову

клітину,  а  відповідач  є  належним,  оскільки  він  відмовився

реєструвати це право за ТОВ “АТБ –інвест”, тобто, порушує  право

позивача на майно.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Враховуючи,   що  про  час  і  місце  розгляду  скарги   сторони

повідомлені  належним  чином,  суд  вважає  можливим  розглянути

касаційну скаргу у його відсутність.

Вислухавши  пояснення представника позивача, обговоривши  доводи

касаційної  скарги, вивчивши матеріали справи,  суд  вважає,  що

касаційна  скарга  підлягає частковому задоволенню  з  наступних

підстав.

Як  встановлено судами, 21.03.2001 року між позивачем і Скляр Н.

В.  укладено договір купівлі –продажу № 30 –НД, за яким  позивач

придбав  у  власність  нежиле  приміщення  №  5,  розташоване  у

м.  Дніпропетровську по вул.Будьонного, 31, на першому  поверсі,

загальною площею 513,1 кв. метрів.

Спірна сходова клітинка залишилась у загальному користуванні.

14.05.2002  року  позивач придбав у власність нежиле  приміщення

9  12  загальною площею 345,3 кв. метрів на цокольному  поверсі,

розташоване за тією ж адресою.

Право  власності  позивача  на  придбані  приміщення  відповідач

зареєстрував,   а  в  реєстрації  права  власності   на   спірне

приміщення   відмовив  з  тих  мотивів,  що  вказане  приміщення

знаходиться в загальному користуванні.

Місцевий господарський суд відмовив у позові з тієї підстави, що

позов подано до неналежного відповідача.

Суд апеляційної інстанції з цим мотивом повністю погодився.

Однак, з такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Згідно  ст.  24  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський  суд  за

наявністю  достатніх  підстав має  право  до  прийняття  рішення

залучити…  за  своєю  ініціативою  до  участі  у  справі  іншого

відповідача.

Господарський  суд, встановивши до прийняття рішення,  що  позов

подано  не  до тієї особи, яка повинна відповідати  за  позовом,

може  за  згодою позивача, не припиняючи провадження  у  справі,

допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Проте, суд, в порушення наведеної норми та ст.ст. 38, 43, 65, 84

і  105  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , не з’ясував, хто  є  власником

спірного приміщення за даними відповідача, та не вирішив питання

про заміну або залучення до участі у справі іншого відповідача.

За  таких  обставин  судові рішення є  передчасними  і  тому  їх

визнати законними не можна, отже, вони підлягають скасуванню,  а

справа –передачі на новий розгляд.

Під  час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати

наведене, встановити дійсні обставини справи і прийняти  рішення

відповідно до вимог закону.

Керуючись   ст.ст.   111-5,   111-7  -   111-12   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати      постанову     Дніпропетровського     апеляційного

господарського суду від 11.04.2006 року і рішення господарського

суду Дніпропетровської області від 24.01.2006 року.

Справу передати до господарського суду Дніпропетровської області

на новий розгляд в іншому складі суддів.

Головуючий О. Шульга

Судді      Т. Козир

           О. Кот