ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2006 Справа N 30/485
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.- головуючого, Козир Т.П. , Кота О.В. розглянув касаційну
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
німецько-британо-українського підприємства “Трансгазбуд” на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.03.2006 року у справі № 30/485 господарського суду
Дніпропетровської області за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю “Краматорська транспортна компанія” (далі
–Компанія) до товариства з обмеженою відповідальністю
німецько-британо-українського підприємства “Трансгазбуд” (далі
–Підприємство)
Про стягнення 529 378,62грн. за участю представників:
позивача –Прокопчак М.І., Пасека В.М.;
відповідача –Коршун О.А.;
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
27.12.2005 року (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено
повністю; стягнуто з Підприємства на користь Компанії основний
борг в сумі 425 966,41грн., пеню в розмірі 49 414,77грн., 3%
річних за користування чужими коштами –8 235,80грн., інфляційні
в сумі 45 761,64грн. та судові витрати.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.03.2006 року (судді Логвиненко А.О., Павловський П. П. ,
Чус О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 27.12.2005 року залишено без змін.
Підприємство звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого
та постанову апеляційного господарських судів та передати справу
на новий розгляд.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлення господарськими судами обставин справи та
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами встановлено, що 30.04.2004 року між
відповідачем та позивачем укладено Контракт субпідряду
№ 033/2004 на виконання робіт, відповідно до умов якого
Компанія, як субпідрядник зобов’язалась виконати роботи по
реконструкції автомобільної дороги М-05Київ-Одеса на дільниці км
340,2- км 342,7, а Підприємство, як генеральний субпідрядник,
зобов’язалось прийняти та оплатити своєчасно і якісно виконані
роботи.
Відповідно до п. 3.1 Контракту договірна ціна роботи
встановлюється згідно протоколу узгодження договірної ціни, який
є невід’ємною частиною цього Контракту та кошторису, а розмір
оплати робіт встановлюється “Головним підрядником” “Генеральному
Субпідряднику”, а “Генеральним Субпідрядником” “Субпідряднику”
згідно з додатковими угодами.
Роботи вважаються виконаними після підписання Акту про здачу
об’єкту в експлуатацію,, або підтверджені, як перехідні.
Здавання-приймання робіт після їх закінчення здійснюється у
відповідності з чинним порядком, оформлюється актом. Оформлення
актів та додатків і необхідних документів до них здійснюється
Субпідрядником.
Господарськими судами встановлено, що позивачем виконані роботи
на загальну суму 2 632313грн., що підтверджено актами виконаних
робіт.
Відповідач розрахувався частково, а саме: 1 145 000грн.
перераховано згідно платіжних доручень, 690231,52грн. зараховано
шляхом взаємозаліку.
Відповідно до п. 5.2 Контракту субпідряду № 033 Компанія
відраховує 2% від вартості субпідрядних робіт Генеральному
субпідряднику на покриття витрат, пов’язаних з забезпеченням
технічною документацією, організацією і координацією виконання
робіт, прийманням-здаванням виконаних “Субпідрядником” робіт та
інш. Вказані витрати відповідачем оплачені.
Враховуючи, договір про переведення боргу від 1.05.2004 року,
укладеного між ДП “Одеський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні
дороги України” (Кредитор), Компанією (первісний боржник) та
Підприємством (Новий боржник), місцевим господарським судом
підставно зараховано борг на суму 318 770,09грн.
Відповідно до ст. ст. 525,526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання
має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та
вимог цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
; одностороння відмова від
зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються не
допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Господарськими судами обґрунтовано встановлено, що сума боргу
відповідача перед позивачем складає 425 966,41грн.
Крім того, суди дослідили настання строку виконаних робіт,
враховуючи норми ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до ст. 546 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, виконання
зобов’язання може забезпечуватись неустойкою.
Відповідно до ст. 549 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
неустойкою (штрафом,
пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен
передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми
несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день
прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, боржник, який
прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора
зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
Оскільки грошове зобов’язання не виконувалось у строк, судами
правомірно стягнуто 49414,77грн. пені, 45 761,64грн.
інфляційних, 8235,80грн. річних.
Матеріали справи свідчать про те, що господарські суди в порядку
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об’єктивно
дослідили матеріали справи в їх сукупності і підставно
застосували норми процесуального та матеріального права.
Як наслідок, прийняті у справі рішення відповідають вимогам
постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р.
№ 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
із змінами і
доповненнями.
Виходячи з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для
скасування чи зміни оскаржуваних судових актів.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.03.2006 року та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 27.12.2005 року у справі № 30/485
залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю німецько-британо-українського підприємства
“Трансгазбуд” –без задоволення.
Головуючий суддя О.Шульга
Судді Т.Козир
О.Кот