ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2006 Справа N 15/50пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючий, Козир Т.П. , Кота О.В. розглянув касаційну
скаргу відкритого акціонерного товариства “Лисичанський
склозавод” на постанову Луганського апеляційного господарського
суду від 03.03.2006 р. у справі № 15/50 пд за позовом відкритого
акціонерного товариства “Лисичанський склозавод” до товариства з
обмеженою відповідальністю “Укрэнерго-Восток”
про розірвання договору оренди та стягнення 22 682,09 грн.
за участю представників позивача –Клименка М.А., відповідача
–Міщенка А.О.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.12.2005
р. позов задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою
відповідальністю “Укрэнерго-Восток” на користь відкритого
акціонерного товариства “Лисичанський склозавод” 21 579,16 грн.
боргу з орендної плати з урахуванням щомісячного індексу
інфляції, 1 102,93 грн. 3% річних; розірвано договір оренди
автомобіля від 14.11.2003 р. № 30-05/123; зобов’язано товариство
з обмеженою відповідальністю “Укрэнерго-Восток” повернути
відкритому акціонерному товариству “Лисичанський склозавод”
автомобіль Volkswagen (мікроавтобус), 1992 р.в., світло-зеленого
кольору, двигун № ААВ135278, шасі № WV2ZZZ70Z, кузов № Н149196,
реєстраційний № 46-94 АІВ, свідоцтво про державну реєстрацію АІС
№ 055820, автомобіль Volkswagen Caravelle (мікроавтобус), 1999
р.в., білого кольору, кузов № WV2ZZZ70ZH034770, реєстраційний
№ 023-35 АР, свідоцтво про державну реєстрацію АІС № 441073,
автомобіль Mazda-323, 1991 р.в., синього кольору, кузов
№ JMZB0129200252407, реєстраційний № 068-34 АО, свідоцтво про
державну реєстрацію АІС № 508872.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
03.03.2006 р. рішення господарського суду Луганської області від
13.12.2005 р. скасоване; прийняте нове рішення; у задоволенні
позову відмовлено.
У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Лисичанський
склозавод” просить скасувати постанову Луганського апеляційного
господарського суду від 03.03.2006 р., посилаючись на те, що
вона прийнята з порушенням норм законодавства, та залишити в
силі рішення господарського суду Луганської області від
13.12.2005 р.
Відзив на касаційну скаргу від товариства з обмеженою
відповідальністю “Укрэнерго-Восток” до суду не надходив.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
У вересні 2005 р. відкрите акціонерне товариство “Лисичанський
склозавод” звернулося до господарського суду з позовом та
уточненням до нього від 21.10.2005 р. про розірвання договору
оренди автомобіля від 14.11.2003 р. № 30-05/123, стягнення з
товариства з обмеженою відповідальністю “Укрэнерго-Восток” 21
579,16 грн. боргу з орендної плати з урахуванням щомісячного
індексу інфляції, 1102,93 грн. 3% річних, спонукання товариства
з обмеженою відповідальністю “Укрэнерго-Восток” повернути
орендоване майно.
Апеляційний суд повно, всебічно дослідив надані сторонами
докази, доводи, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого
висновку про відмову у задоволенні позову.
При цьому суд виходив з того, що у відповідача відсутня
заборгованість перед позивачем по орендній платі за період
з.11.2003 р. по липень 2005 р. згідно договору оренди автомобіля
від 14.11.2003 р. та підстави для розірвання названого договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендна плата за
користування майном встановлюється у розмірі 1 000 грн. в
місяць.
За умовами укладеного сторонами договору надані в оренду
автомобілі знаходяться в технічно несправному стані, що не
допускає їх експлуатацію, та потребують капітального ремонту.
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено
факт проведення відповідачем ремонту орендованих ним автомобілів
на суму 32 167,00 грн., що підтверджується договором поставки
запасних частин на автомобілі “Volkswagen” і “Mazda” № 10 від
22.06.2004 р., накладними, рахунком-фактурою, рахунком та актом
звірки взаємних розрахунків від 23.05.2005 р. по договору № 10
від 22.06.2004 р. на суму 21 157 грн., договором № 11 від
23.06.2004 р. на ремонт та технічне обслуговування автомобілів,
актами виконаних робіт, рахунками-фактурами, рахунками, актом
звірки взаємних розрахунків до договору № 11 від 23.06.2004 р. і
претензією на суму 11 010, 00 грн.
Відповідно до п. 2.4 спірного договору вартість капітального і
поточного ремонту автомобілів, який здійснює орендар,
зараховується в рахунок орендної плати згідно документів, що
підтверджують вартість проведеного орендарем ремонту.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що за спірний період
орендна плата складає 21 000 грн., вартість проведеного
орендарем ремонту автомобілів –32 167 грн., вірним є висновок
апеляційного суду про відсутність боргу відповідача перед
позивачем.
Доводи відкритого акціонерного товариства “Лисичанський
склозавод” в касаційній скарзі про порушення Луганським
апеляційним господарським судом ст. 37 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо огляду і дослідження речових доказів зводяться до
тлумачення названої норми на свою користь та не спростовує
викладених в постанові мотивованих висновків про відмову в
задоволенні позову. Це ж стосується і посилань скаржника на
порушення судом вимог ст. ст. 22, 41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Твердження позивача про суперечливі доводи колегії суддів
апеляційного суду щодо відкладення розгляду справи не
ґрунтуються на жодній нормі чинного законодавства, тому судом до
уваги не приймаються.
Решта доводів касаційної скарги зводиться до необхідності
вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги
доказів скаржника над іншими, тобто здійснення відмінної від
апеляційного суду оцінки доказів, що суперечить вимогам
ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо меж перегляду справи в
касаційній інстанції.
Керуючись ст. ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
постанову Луганського апеляційного господарського суду від
03.03.2006 р. у справі № 15/50 пд залишити без змін, а касаційну
скаргу відкритого акціонерного товариства “Лисичанський
склозавод” - без задоволення.
Судді, головуючий О. Шульга
Т. Козир
О. Кот