ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2006 Справа N 8/836
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.
–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю “Побутова фірма “Екран”, м. Київ (далі –ТОВ
“Побутова фірма “Екран”)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.04.2006
зі справи № 8/836
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Променерго”,
м. Харків (далі –ТОВ “Променерго”)
до ТОВ “Побутова фірма “Екран”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на
предмет спору, - дочірнього підприємства “Квазар-ЖЕС”, м. Київ
(далі –ДП “Квазар-ЖЕС”)
про стягнення 67099,10 грн. та зобов’язання звільнити
нежитлові приміщення.
Судове засідання проведено за участю представників:
ТОВ “Променерго” –Куделі М.О.,
ТОВ “Побутова фірма “Екран” –не з’явились,
ДП “Квазар-ЖЕС” –не з’явились.
За результатами розгляду касаційної скарги ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Променерго” звернулося до господарського суду міста Києва з
позовом про зобов’язання відповідача звільнити нежитлові
приміщення загальною площею 122 кв.м, що розташовані у м. Києві
по вул. Корольова, 2, та стягнення з ТОВ “Побутова фірма “Екран”
67099,10 грн. заборгованості у зв’язку з неправомірним
користуванням нерухомим майном.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2006 (суддя
Катрич В.С.) позов задоволено повністю. Назване рішення з
посиланням на приписи статей 104, 387, 390, 400, 609 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(далі –ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
)
мотивовано припиненням зобов’язань за договором оренди,
укладеним ТОВ “Побутова фірма “Екран” та ДП “Квазар-ЖЕС”,
внаслідок ліквідації останнього та обов’язком відповідача
передати ТОВ “Променерго” доходи, які міг отримати позивач у
період незаконного володіння відповідачем названими
приміщеннями.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
12.04.2006 (колегія суддів у складі: суддя Капацин Н.В.
–головуючий, судді Данилова Т.Б., Андрієнко В.В.) рішення суду
першої інстанції з даного спору змінено: ТОВ “Побутова фірма
“Екран” зобов’язано звільнити спірні нерухомі об’єкти; у
задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 67099,10
грн. відмовлено з огляду на недоведеність позивачем спричинення
йому збитків у вигляді упущеної вигоди через неправомірне
володіння ТОВ “Побутова фірма “Екран” спірним нерухомим майном.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ
“Побутова фірма “Екран” просить частково скасувати оскаржувану
постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення по
суті спору, посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права. Зокрема, в обґрунтування касаційної скарги
зазначено про невідповідність договору купівлі-продажу спірних
приміщень від 09.06.2005 вимогам статей 203, 770, 777 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, а також про перебування зазначених приміщень у
власності держави, що обумовлює необхідність залучення до участі
у справі Міністерства промислової політики України та
регіонального відділення Фонду державного майна України по м.
Києву.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі
- ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час і
місце розгляду скарги.
У клопотанні від 26.06.2006 № 107 ТОВ “Побутова фірма “Екран”
просить відкласти розгляд даної справи у зв’язку з неможливістю
участі його представника у судовому засіданні. Однак в даному
випадку з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції
неявка представника відповідача не перешкоджає розглядові цього
спору, в зв’язку з чим назване клопотання задоволенню не
підлягає.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими
інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної
скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено:
- за договором оренди від 01.01.1997 № 6, укладеним ДП “Квазар-
ЖЕС” (орендодавець) та ТОВ “Побутова фірма “Екран” (орендар),
відповідачеві було передано в строкове платне користування
нежитлові приміщення загальною площею 122 кв.м, розташовані у м.
Києві по вул. Корольова, 2;
- постановою господарського суду міста Києва від 23.04.2004 зі
справи № 43/26 ДП “Квазар-ЖЕС” визнано банкрутом та відкрито
ліквідаційну процедуру цього підприємства;
- рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2005 зі
справи № 43-229 ДП “ Квазар-ЖЕС” визнано власником спірних
нерухомих об’єктів;
- у листах від 01.06.2005 № 443/7-05 та від 06.07.2005 № 492/4-
05 ліквідатор ДП “Квазар-ЖЕС” звернувся до відповідача з вимогою
звільнити орендовані приміщення у зв’язку з припиненням
названого договору оренди внаслідок ліквідації орендодавця,
проте зазначену вимогу було залишено ТОВ “Побутова фірма “Екран”
без реагування;
- за результатами продажу майна підприємства-банкрута на
біржових торгах 09.06.2005 ТОВ “Променерго” (покупець) та ДП
“Квазар-ЖЕС” (продавець) було укладено договір купівлі-продажу
нежитлового приміщення, на підставі якого позивач придбав у
власність спірне нерухоме майно;
- вимогу ТОВ “Променерго” звільнити зазначені приміщення,
викладену у листі від 15.06.2005 № 223-05, відповідач також не
виконав.
Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що залученими
до матеріалів справи платіжними дорученням підтверджується факт
сплати відповідачем орендних платежів протягом усього періоду
користування спірними об’єктами нерухомості, у тому числі й
після їх продажу ТОВ “Променерго”.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо
правомірності володіння ТОВ “Побутова фірма “Екран” спірними
нежитловими приміщеннями.
Відповідно до статті 609 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або
кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-
правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної
особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за
зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,
іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Наведена норма кореспондується з приписом частини другої статті
781 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, за змістом якої договір найму
припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була
наймачем або наймодавцем.
Частиною третьою статті 110 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено,
що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для
задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в
порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності
або визнання банкрутом.
Таким чином, як вірно зазначили господарські суди, правовим
наслідком визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної
процедури є, зокрема, припинення зобов’язань такого
підприємства, у тому числі і за договором оренди.
Згідно ж з частиною першою статті 785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у
разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно
повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана,
з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було
обумовлено в договорі.
Посилання скаржника не перебування спірних приміщень у власності
держави спростовуються встановленими господарськими судами
фактичними даними. Скаржником не наведено достатньо переконливих
доводів про порушення судовими інстанціями правил оцінки доказів
у встановленні цього факту. Що ж до невідповідності договору
купівлі-продажу від 09.06.2005 вимогам закону, то з огляду на
предмет даного спору дане питання не підлягає дослідженню під
час вирішення даного спору.
Таким чином, судові інстанції у розгляді даної справи, з
достатньою повнотою встановивши обставини, що входять до
предмету доказування зі справи, надали цим обставинам правильну
юридичну оцінку. Відтак передбачені законом підстави для
скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.04.2006 зі справи № 8/836 залишити без змін, а касаційну
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Побутова фірма
“Екран” –без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь