ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2006                                        Справа N 46/578

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                          Дерепи В.І. –головуючого,

                          Грека Б.М.,

                          Стратієнко Л.В.,

за участю повноважних представників:

позивача                  Еверт О.В., Смірнової Н.М.,

відповідача               Анікєєва Я.О.,

розглянувши у відкритому  Відкритого акціонерного товариства

засіданні касаційну       “Будмаш”

скаргу

на рішення                від 19.12.2005 року

                          господарського суду м. Києва

та постанову              від 22.03.2006 року

                          Київського апеляційного господарського

                          суду

у справі за позовом       Відкритого акціонерного товариства

                          “Акціонерна компанія

                          “Київводоканал”

До                        Відкритого акціонерного товариства

                          “Будмаш”

Про   стягнення 107104, 28 грн.,

                       В С Т А Н О В И В:

У  жовтні 2005 року позивач звернувся до господарського суду  м.

Києва  з  позовом  до відповідача про стягнення 107104,28  грн.,

посилаючись  на те, що останній не виконує своїх зобов’язань  за

договором по розрахункам за послуги з водопостачання.

Рішенням  господарського  суду м.  Києва  від  19.12.2005  року,

залишеним    без   змін   постановою   Київського   апеляційного

господарського суду від 22.03.2006 року, позов задоволено.

У  касаційній  скарзі відповідач просить вказані судові  рішення

скасувати,  як  прийняті  з  порушенням  норм  матеріального   і

процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали

справи  та  на  підставі встановлених в ній фактичних  обставин,

проаналізувавши правильність застосування господарськими  судами

при  прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального  і

процесуального  права, суд вважає, що касаційна скарга  підлягає

частковому задоволенню з таких підстав.

Приймаючи  рішення  у  справі  про задоволення  позову,  з  яким

погодилась  апеляційна  інстанція,  місцевий  господарський  суд

виходив  з  того,  що  позивачем  строк  позовної  давності   не

пропущено  і вимоги позивача про наявність боргу в зазначеній  в

позові сумі обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Проте,  з  вказаними висновками господарських  судів  попередніх

інстанцій  погодитись не можна, оскільки до них суди дійшли  без

повного  і  всебічного з’ясування обставин справи, що спричинило

порушення   норм  матеріального  і  процесуального   права   при

прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Так,  розглядаючи даний спір господарські суди не звернули уваги

та  не  дали  належної правової оцінки тій обставині,  що  позов

заявлено  позивачем про стягнення заборгованості ВАТ “Будмаш”  в

сумі  107104, 26 грн. за період з 01.03.1998 року по  01.08.2005

року, в той час як спірний договір укладено 5.05.1999 року і, як

вбачається  з  наданого  позивачем розрахунку  (а.с.6),  на  час

укладення  договору заборгованість підприємства перед  позивачем

становила 57154, 68 грн.

Окрім  того,  господарські суди не врахували, що згідно  мирової

угоди  від  28.05.2004  року  до договору  від  05.05.1999  року

зазначена  угода  укладалась  на  заборгованість  в  період   на

01.05.2001  року в сумі 119819,99 грн. та з 01.05.2001  року  до

01.06.2004 року в сумі 154429,19 грн.

Проте, перерив перебігу строків позовної давності можливий  лише

в межах строків позовної давності на час укладення мирової угоди

та  не може поширюватись на весь період заявленого позову, тобто

з 01.03.1998 року по 01.08.2005 року.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що рішення місцевого

господарського  суду  та  постанова  апеляційної  інстанції,  як

прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального  права

не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню.

При   новому  розгляді  справи  господарському  суду   необхідно

врахувати  наведене, більш повно та всебічно з’ясувати обставини

справи,  суть  позовних вимог і заперечень, їх  обгрунтованість,

зібраним  доказам  дати правову оцінку та  відповідно  до  вимог

закону вирішити спір.

На  підставі  наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,

111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                      П О С Т А Н О В И В:

Рішення  господарського  суду м. Києва від  19.12.2005  року  та

постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від

22.03.2006  року  скасувати,  частково  задовольнивши  касаційну

скаргу.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва

в іншому складі суду.

Головуючий, суддя       В.Дерепа

Судді                   Б.Грек

                        Л.Стратієнко