ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2006 Справа N 37/399-05
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя Муравйов О. В.
судді Полянський А. Г.
Фролова Г. М.
розглянула
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Харківський
тракторний завод ім. С.Орджонікідзе”
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
Від 27.03.2006 року
у справі № 37/399-05
господарського Харківської області
суду
за позовом Акціонерного комерційного
промислово-інвестиційного банку (закрите
акціонерне товариство)
До Відкритого акціонерного товариства “Харківський
тракторний завод ім. С.Орджонікідзе”
Про стягнення 56900,53 грн.
В засіданні взяли участь представники
- позивача: Войтенко В.В. –дов. № 09/1-32/11 від 12.01.2006
року
- відповідача: Купчанко М.Л. –дов. № 85С/616-Д/1 від
16.06.2006 року
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
За згодою сторін в судовому засіданні 22.06.2006р. була
оголошена вступна та резолютивна частини постанови Вищого
господарського суду України відповідно до ст. 85, 111-5 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як свідчать матеріали справи, Акціонерний комерційний
промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство)
звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом
до Відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний
завод ім. С. Орджонікідзе” про стягнення за кредитним договором
про відкриття кредитної лінії № 46 від 24.09.2004 р. 24931,00
грн. відсотків за неправомірне користування кредитними коштами,
суми 5200,00 гривень, на яку збільшилась заборгованість по
кредиту з урахуванням індексу інфляції, 13534,00 гривень пені за
несвоєчасну сплату суми кредиту. Крім того, позивач подав
клопотання про збільшення позовних вимог, яке було прийняте
господарським судом, в якому просив стягнути додатково пеню на
несплачені відсотки за кредитом у сумі 13235,53 гривень. Всього,
як вбачається з матеріалів справи, позивач просить господарський
суд стягнути з відповідача 56900,53 гривень.
Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Доленчук
Д.О.) від 01.02.2006 року, позовні вимоги задоволені частково:
стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Харківський
тракторний завод імені С Орджонікідзе” на користь Акціонерного
комерційного Промислово інвестиційного банку (закрите акціонерне
товариство) 5200,00 гривень, на які збільшилась сума
заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за
кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 46 від
24.09.2004 p., 52 грн. держмита та 10,78 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в
задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду
(головуючий суддя –Бухан А.І., судді –Шевель О.В., Шепітько
І.І.) від 27.03.2006 року по справі № 37/399-05 апеляційна
скарга позивача задоволена. Рішення Господарського суду
Харківської області від 01.02.2006 року по справі № 37/399-05
змінено: в частині відмови у задоволенні позовних вимог в сумі
51700,53 грн. рішення суду скасовано та прийнято нове рішення,
яким позовні вимоги задоволені повністю.
Так, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Харківський
тракторний завод імені С. Орджонікідзе” на користь Акціонерного
комерційного Промислово-інвестиційного банку (закритого
акціонерного товариства) 56900,53 грн. заборгованості, 569,01
грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу, стягнуто з Відкритого
акціонерного товариства “Харківський тракторний завод імені С.
Орджонікідзе” на користь Акціонерного комерційного
Промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного
товариства) 284,5 грн. держмита за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Харківського апеляційного
господарського суду, Відкрите акціонерне товариство “Харківський
тракторний завод ім. С.Орджонікідзе” звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, вважаючи
вказане судове рішення неправомірним та прийнятим з порушенням
норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим
просить вказану постанову скасувати, а рішення суду першої
інстанції –залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу, позивач повністю заперечує
підстави скасування постанови апеляційної інстанції, вважаючи її
цілком обґрунтованою та прийнятою у відповідності до вимог
діючого законодавства, у зв’язку з чим просить відмовити
Відкритому акціонерному товариству “Харківський тракторний завод
ім. С.Орджонікідзе” в задоволенні касаційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї,
заслухавши пояснення представників сторін, доповідь
судді-доповідача, оцінивши на підставі фактично встановлених
обставин справи правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
наступного висновку.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що 24.09.2004
року між позивачем та відповідачем був укладений договір про
відкриття кредитної лінії № 46 (надалі –договір), копія якого
додана до матеріалів справи (а.с. 11-15).
Згідно п. 2.1 договору, позивач надає відповідачу кредит у сумі
1300000 грн.
Згідно п. 2.2. договору, датою остаточного повернення всіх
отриманих в межах кредитної лінії сум є 21.09.2005 року.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що відсотки за користування
кредитними коштами нараховуються банком на суму фактичного
залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються
позичальником, виходячи з встановленої банком відсоткової ставки
у розмірі 25 відсотків річних.
Пункт 3.4 договору встановлює, що у випадку порушення
Позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум
кредиту, встановленого у п. 2.2. договору, Позичальник надалі
сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи
з відсоткової ставки у розмірі 35 відсотків річних.
Згідно п. 5.3. договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та
(або) відсотків за надання кредиту та (або) плати за кредит, та
(або) відсотків за неправомірне користування кредитом
Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми
простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ,
що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
28.12.2004р. Господарським судом Харківської області було
порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ “Харківський
тракторний завод ім. С.Орджонікідзе” (Справа N Б-19/106-04).
Копія ухвали від 28.12.2004 року наявна в матеріалах справи
(а.с. 39-40).
17.10.2005р. ухвалою Господарського суду Харківської області по
справі № Б-19/106-04 (а.с. 37-38) було припинено провадження по
справі та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів,
що був введений 28.12.2004 року.
Також в матеріалах справи містяться докази того, що на момент
розгляду справи щодо відповідача діє мораторій на задоволення
вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду
Харківської області по справі № Б-39/41-05 від 25.04.2005р.
Згідно статті 1 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
мораторій на задоволення вимог кредиторів - це
зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань
щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін
виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення
заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань
та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів), застосованих до прийняття рішення про введення
мораторію.
З розрахунків ціни позову, які складені позивачем, вбачається,
що ціна позову складається з наступних сум: 5200 грн. –сума, на
яку збільшилася сума заборгованості внаслідок інфляції; 24931
грн. –сума нарахованих відсотків за неправомірне користування
кредитом; 26769,53 грн. –сума пені.
Як вбачається з розрахунків та заяви про збільшення позовних
вимог, всі суми нараховані після 21.09.2005р. –дати погашення
кредиту.
Ухвалами Господарського суду Харківської області від 25.04.2005
року по справі Б-39/41-05 про порушення справи про банкрутство
та від 28.12.2004 року по справі № Б-19/106-04 про порушення
справи про банкрутство передбачено, що під час дії мораторію
зокрема заборонено нарахування неустойки (штрафу, пені), інших
фінансових (економічних) санкцій з невиконання чи неналежне
виконання грошових зобов’язань.
Зазначені положення відповідають вимогам ч. 4 ст. 12 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до ст. 115 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали
господарського суду є обов’язковими на всій території України.
Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції вважає, що під
час дії мораторію нарахування і, відповідно, стягнення пені
неможливо незалежно від того, що її нарахування розпочалося вже
після введення мораторію.
За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду в
частині стягнення з відповідача пені прийнята з неправильним
застосуванням зазначених вище норм, що відповідно до ч. 1
ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для її скасування
в цій частині.
Твердження позивача, що нараховані ним відповідачу відсотки за
неправомірне користування кредитом не є штрафними санкціями, а є
збільшеною відсотковою ставкою вірно прийняті місцевим
господарським судом.
За своєю правовою природою зазначені відсотки не є неустойкою,
штрафом або пенею, як їх визначає ст. 549 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 230 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
За таких обставин суд апеляційної дійшов вірного висновку, що
введення мораторію не зупиняє нарахування та стягнення цієї
суми, а тому прийняв вірне рішення про задоволення позову в цій
частині, скасувавши частково рішення суду першої інстанції.
Також суд касаційної інстанції погоджується з постановою
апеляційного господарського суду та рішенням місцевого
господарського суду в частині стягнення суми 5200 грн., яка
нарахована внаслідок застосування індексу інфляції відповідно до
ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України вважає, що
суд першої інстанції цілком обґрунтовано відмовив позивачу у
стягненні пені в сумі 13235,53 грн., нарахованих за несвоєчасну
сплату відсотків за користування кредитом, та 13534 грн. пені,
нарахованої за несвоєчасну сплату кредиту.
За таких обставин постанова апеляційної інстанції підлягає
скасуванню в частині скасування рішення місцевого суду про
відмову в позові про стягнення з відповідача пені та прийняттю в
цій частині нового рішення про задоволення позову в цій частині.
В частині відмови в позові про стягнення з відповідача пені
рішення місцевого суду повинно бути залишено без змін.
Враховуючи наведене, касаційна скарга відповідача підлягає
задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Харківський
тракторний завод ім. С.Орджонікідзе” задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
27.03.2006 року по справі № 37/399-05 Господарського суду
Харківської області скасувати в частині задоволення позовних
вимог про стягнення з Відкритого акціонерного товариства
“Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” на користь
Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку
(закрите акціонерне товариство) 26769,53 грн. пені.
В цій частині залишити без змін рішення Господарського суду
Харківської області від 01.02.2006 року по справі № 37/399-05.
В іншій частині постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 27.03.2006 року по справі № 37/399-05
залишити без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
Г. М. Фролова