ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2006 Справа N 32/413
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя Муравйов О. В.
судді Полянський А. Г.
Фролова Г. М.
розглянула
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Еланда”
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 22.03.2006 року
у справі № 32/413
Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Еланда”
до - Жовтневого відділу Державної виконавчої
служби Криворізького міського управління
юстиції;
- Відділу Державного казначейства України в
Жовтневому районі м. Кривого Рогу
Про відшкодування збитків у сумі 459999,97 грн.
За участю представників сторін:
- від позивача: Нікульніков Д. В. –керівник
- від відповідачів: не з’явилися
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
За згодою сторін в судовому засіданні 22.06.2006 року було
оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого
господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач Товариство з
обмеженою відповідальністю “Еланда” звернувся до Господарського
суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Жовтневого
відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського
управління юстиції про стягнення з реєстраційних рахунків
відповідача, відкритих в Держказначействі, 1245595,64 грн.
відшкодування збитків.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач
зменшував та уточнював позовні вимоги, в результаті чого
Господарським судом Дніпропетровської області були розглянуті
вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України
459999,99 грн. збитків, викликаних втратою 9 вагонів-думпкарів у
зв’язку з порушенням законодавства під час накладення арешту та
реалізації вищевказаного майна.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
20.12.2005 року по справі № 32/413 (суддя Васильєв О. Ю.),
залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 22.03.2006р. (головуючий суддя Головко
В. Г., судді Лисенко О. М., Чоха Л. В.) в задоволенні позовних
вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та
прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення
вимогам чинного законодавства.
У відзиві на касаційну скаргу Відділення Державного казначейства
у Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
проти касаційної скарги заперечує, просить залишити постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду без змін.
Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися,
відповідач-1 відзив на касаційну скаргу не надав. Оскільки явка
представників сторін обов’язковою не визнавалися, документи від
учасників процесу не витребувалися, сторони належним чином
повідомлення про дату, час та місце розгляду касаційної скарги,
остання розглядається за наявними матеріалами відповідно до
ст. 75, 111-2, 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та відзив на неї,
заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла наступного висновку.
Рішенням місцевого суду встановлено, що 14.09.1999р. державним
виконавцем ВДВС Жовтневого районного управління юстиції
м. Кривого Рогу при примусовому виконанню виконавчого напису
нотаріуса від 05.05.99р. накладено арешт на 9 вагонів-думпкарів
на загальну суму 408807 грн. 6 апгонів-думпкарів були
реалізовані на підставі договору доручення від 02.12.99р.,
укладеному між Жовтневим районним управлінням юстиції м. Кривого
Рогу та товарною біржею “Електронсервіс” покупця АТЗТ
“Будметалпостач” згідно з умовами контракту № 19 від 30.11.99р.
за 305622,5 грн. 3 вагони були залишені на зберіганні ГП
“Трансмаш”. Рішенням Жовтневого районного суду від 05.07.2002р.
у справі № 2-317/2002 за скаргою ТОВ “Еланда” на неправомірні
дії посадових осіб Жовтневого районного управління юстиції
м. Кривого Рога. Цим же рішенням було встановлено, що повернути
в натурі 6 вагонів неможливо, було вирішено повернути вартість 6
вагонів-думпкарів та 3 вагони повернути в натурі. Рішенням
Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2004р. у
справі № 32/157 за позовом ТОВ “Еланда” до Жовтневого районного
управління юстиції м. Кривого Рогу, ТОВ “Виробнича фірма
“Електронсервіс”, АТЗТ “Будметалпостач” відмовлено ТОВ “Еланда”
в позові про визнання недійсними угод, визнання незаконним
володіння 6 вагонами-думпкарами та про повернення 6
вагонів-думпкарів. Відмова в позові обгрунтована пропуском
позивачем строку позовної давності. Викладені в цих рішеннях
обставини прийняті місцевим судом до уваги на підставі ст. 35
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Також з посиланням на лист ВДВС
Жовтневого УЮ м. Кривого Рогу на адресу Жовтневого районного
суду м. Кривого Рога місцевим господарським судом встановлено,
що виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-317
про зобов’язання РВ ДВС Жовтневого УЮ м. Кривого Рогу повернути
власнику 3 вагони-думпкари з відповідального зберігання ДП
“Трансмаш” зупинено. Місцевий суд дійшов висновку, що на момент
розгляду спору господарським судом триває примусове виконання
рішення Жовтневого районного суду від 05.07.2002р. у справі
№ 2-317/2002р. за скаргою позивача на неправомірні дії посадових
осіб Жовтневого районного управління юстиції м. Кривого Рога,
яким вирішений спір між тими ж сторонами. Місцевий суд вважає,
що судові рішення повинні виконуватися в порядку, встановленому
Законом України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, а
позивач не позбавлений можливості зі скаргою на дії посадових
осіб державної виконавчої служби до Жовтневого районного суду
м. Кривого Рогу з приводу їх бездіяльності. На цій підставі
місцевим судом відмовлено позивачу в позові.
З цими висновками місцевого суду погодився і суд апеляційної
інстанції. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що
позивач не надав доказів щодо неправомірних дій (бездіяльності)
виконавчої служби при виконанні рішення Жовтневого районного
суду м. Кривого Рогу від 05.07.2002р. у справі № 2-317/2002, які
привели до втрати майна. З посиланням на ч. 2 ст. 86 Закону
України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
суд апеляційної
інстанції погодився з рішенням місцевого суду про відмову в
позові.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р.
№ 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
(із змінами та
доповненнями) зазначається, що рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на
підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із
загальних засад і змісту законодавства України (ч. 2 п. 1).
Статтею 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що в
мотивувальній частині рішення господарського суду серед іншого
повинно бути вказано законодавство, яким господарський суд
керувався, приймаючи рішення (п. 3 ч. 1).
В п. 7 ч. 1 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
також передбачено,
що в постанові апеляційної інстанції повинні бути зазначені
мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
Як вбачається із змісту рішення місцевого суду, відмовляючи в
позові суд посилався тільки на ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Норми матеріального права, а саме: ст. 71, 80 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, згадувалися тільки як мотиви відмови в позові при
розгляді господарської справи № 32/157, тобто ці норми права
були застосовані іншим судом.
В постанові апеляційного господарського суду міститься посилання
тільки на ч. 2 ст. 86 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
, яка визначає загальний порядок відшкодування
збитків, заподіяних державним виконавцем громадянам чи юридичним
особам при здійсненні виконавчого провадження.
Крім цього, за своєю природою ця норма є бланкетною.
Однак ані суд першої інстанції, ані апеляційний господарський
суд не застосовував до спірних правовідносин спеціальні норми,
що є порушенням норм матеріального права.
Виходячи з наведеного, зазначені судові рішення не можна вважати
законними, а тому вони підлягають скасуванню.
Оскільки позивач в обгрунтування позовних вимог відповідно до
п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
послався на норми
матеріального права, які не були застосовані судами першої та
апеляційної інстанцій, встановлення обставин, які випливають із
застосуванням цих норм судами першої та апеляційної інстанцій не
було здійснено, в силу вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд касаційної інстанцій позбавлений можливості прийняти рішення
по суті заявлених позовних вимог, а тому справа підлягає
направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню
частково.
Під час нового розгляду місцевому суду слід визначити правову
природу правовідносин сторін, застосувати до них відповідні
норми права, встановити всі обставини, які мають значення для
правильного вирішення спору, виходячи із правових підстав
позову, зазначених позивачем, дати оцінку доводам всіх учасників
процесу та на підставі цього прийняти законне та обґрунтоване
рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Еланда” задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 22.03.2006 року по справі № 32/413 та рішення Господарського
суду Дніпропетровської області від 20.12.2005 року по справі
№ 32/413 скасувати.
Справу № 32/413 передати на новий розгляд до Господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
Г. М. Фролова