ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2006 Справа N 18/2-716/1
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. –головуючого
Полянського А.Г.
Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача Лопатишкіна С.Ю., дов. від 09.03.2006
року
відповідача не з’явились (про час та місце судового
засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Центральному районі м. Миколаєва
касаційну скаргу
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду
від 11.04.2006 року
у справі № 18/2-716/1 господарського суду
Миколаївської області
за позовом Центральної міжрайонної державної
податкової інспекції у м. Миколаєві
До Товариства з обмеженою відповідальністю
“Самадха”
про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про
реєстрацію платника податку на додану вартість
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2006 року Центральна міжрайонна державна податкова
інспекція у м. Миколаєві звернулася до господарського суду
Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Самадха” про визнання недійсними установчих
документів з дати реєстрації та свідоцтва про реєстрацію
платника податку на додану вартість з дня його видачі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що
засновник Товариства з обмеженою відповідальністю “Самадха”
Марченко А.В., який згідно установчих документів відповідача є
його власником, не має ніякого відношення до
фінансово-господарської діяльності відповідача та про те, що
відповідач не знаходиться за адресою державної реєстрації. Крім
того, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на
статті 15, 18 Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
, статтю 42 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та статті 18, 26, 29, 38 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.02.2006
року (суддя: Моргуленко Т.Є.), залишеною без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 року
(судді: Пироговський В.Т. –головуючий, Картере В.І., Лавренюк
О.Т.) по справі № 18/2-716/1 господарського суду Миколаївської
області, в прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі
пункту 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Мотивуючи судові рішення господарські суди, зокрема зазначають
про те, що спори про визнання недійсними установчих документів
господарських товариств, до складу засновників яких входять
фізичні особи, не підлягають розгляду в господарському суді.
Крім того, з посиланням на статті 1, 21 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд зазначає, що
положення вказаних вище норм виключають можливість бути стороною
господарського спору фізичних осіб за винятком тих випадків,
коли така участь прямо передбачена законодавчими актами України.
Не погоджуючиcь з постановою, Державна податкова інспекція у
Центральному районі м. Миколаєва звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 року
по справі № 18/2-716/1 господарського суду Миколаївської
області, в якій просить постанову та ухвалу у справі скасувати,
а справу передати на розгляд до господарського суду
Миколаївської області, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
порушення судом норм матеріального та процесуального права,
зокрема, статті 11 Закону України “Про державну податкову службу
в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
, статті 21 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, статті 42 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
. Зокрема, заявник зазначає, що з висновком
суду про те, що дана справа не підвідомча господарському суду,
погодитися не можна.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника
позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши
правильність застосування норм процесуального права при
прийнятті постанови, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які
здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної
особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта
підприємницької діяльності мають право звертатись до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів.
Як встановлено господарськими судами, предметом позову є
визнання недійсними установчих документів товариства та
свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість,
засновниками якого є фізичні особи.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
даний спір господарському суду
непідвідомчий.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суддя відмовляє у
прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в
господарських судах України.
Крім того, колегія зазначає, що з 01.09.2005 року набрав
чинності Кодекс адміністративного судочинства України
( 2747-15).
Виходячи з положень пункту 1 статті 3 цього Кодексу ( 2747-15 ) (2747-15)
,
справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна
справа) - переданий на вирішення адміністративного суду
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова
чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 розділу VІІ “Прикінцеві та
перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
в редакції Закону України від 06.10.2005р.
№ 2953-ІV, який набрав чинності 01.11.2005 року, до початку
діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів
підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях
відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами
Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що ухвала та
постанова у справі винесені у відповідності з нормами
процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не
вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному
районі м. Миколаєва залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
11.04.2006 року у справі № 18/2-716/1 господарського суду
Миколаївської області залишити без змін.
Головуючий О. Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова