ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2006 Справа N 18/1-524/1
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. –головуючого
Полянського А.Г.
Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача Лопатишкіна С.Ю., дов. від 09.03.2006
року
відповідача не з’явились (про час та місце судового
засідання повідомлені належним чином)
прокуратури Мірошниченко С.В., посв. № 178
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Центральному районі м. Миколаєва
касаційну скаргу
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду
від 04.04.2006 року
у справі № 18/1-524/1 господарського суду
Миколаївської області
за позовом Прокурора Центрального району
м. Миколаєва в інтересах держави в особі
Центральної міжрайонної державної
податкової інспекції у м. Миколаєві
до Приватного підприємства “Буна”
про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про
реєстрацію платника податку на додану вартість
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2006 року Прокурор Центрального району м. Миколаєва в
інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної
податкової інспекції у м. Миколаєві звернувся до господарського
суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства
“Буна” про визнання недійсними установчих документів з дати
реєстрації та свідоцтва про реєстрацію платника податку на
додану вартість з дня його видачі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що засновник Приватного
підприємства “Буна” Баронкін Ю.С., який згідно установчих
документів відповідача є його власником, не має ніякого
відношення до фінансово-господарської діяльності відповідача та
тим, що відповідач не знаходиться за адресою державної
реєстрації. Крім того, прокурор, зокрема, посилається на статті
15, 18 Закону України “Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
,
статтю 42 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та статті
18, 26, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.02.2006
року (суддя: Васильєва Л.І.), залишеною без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 року
(судді: Картере В.І.–головуючий, Пироговський В.Т., Жеков В.І.)
по справі № 18/1-524/1 господарського суду Миколаївської
області, в прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі
пункту 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Мотивуючи судові рішення господарські суди, зокрема зазначають
про те, що спори про визнання недійсними установчих документів
господарських товариств, до складу засновників яких входять
фізичні особи, не підлягають розгляду в господарському суді.
Крім того, з посиланням на статті 1, 21 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд зазначає, що
положення вказаних вище норм закону виключають можливість
фізичних осіб бути стороною господарського спору за винятком тих
випадків, коли така участь прямо передбачена законодавчими
актами України.
Не погоджуючиcь з постановою, Державна податкова інспекція у
Центральному районі м. Миколаєва звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 року
по справі № 18/1-524/1 господарського суду Миколаївської
області, в якій просить постанову та ухвалу у справі скасувати,
а справу передати на розгляд до господарського суду
Миколаївської області, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
порушення судом норм матеріального та процесуального права,
зокрема, статті 11 Закону України “Про державну податкову службу
в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
, статті 21 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, статті 42 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
. Зокрема, заявник зазначає, що з висновком
суду про те, що дана справа не підвідомча господарському суду,
погодитися не можна.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника
позивача та прокурора, присутніх у судовому засіданні,
перевіривши правильність застосування норм процесуального права
при прийнятті постанови, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які
здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної
особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта
підприємницької діяльності мають право звертатись до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів.
Як встановлено господарськими судами, предметом позову є
визнання недійсними установчих документів приватного
підприємства та свідоцтва про реєстрацію платника податку на
додану вартість, власником якого є фізична особа.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
даний спір господарському суду
непідвідомчий.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суддя відмовляє у
прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в
господарських судах України.
Крім того, колегія зазначає, що з 01.09.2005 року набрав
чинності Кодекс адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Виходячи з положень пункту 1 статті 3 цього Кодексу ( 2747-15 ) (2747-15)
,
справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна
справа) - переданий на вирішення адміністративного суду
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова
чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 розділу VІІ “Прикінцеві та
перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
в редакції Закону України від 06.10.2005р.
№ 2953-ІV, який набрав чинності 01.11.2005 року, до початку
діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів
підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях
відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що ухвала та
постанова у справі винесені у відповідності з нормами
процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не
вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному
районі м. Миколаєва залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
04.04.2006 року у справі № 18/1-524/1 господарського суду
Миколаївської області залишити без змін.
Головуючий О. Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова