ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
22.06.2006                                        Справа N 15/26
 
 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                 Добролюбової Т.В.
суддів                      Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому    Товариства з обмеженою
судовому    засіданні  в    відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор”
м. Києві касаційну скаргу
на рішення                  Кіровоградської області
Господарського суду
від                         05.04.2006
за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю
                         ім. Фрунзе
до                       Товариства з обмеженою відповідальністю
                         “Агро-Гарант-Цукор”
 
Про   стягнення 97376,48 грн.
 
в судовому засіданні взяли участь представники сторін:
від позивача: Блаженко І.П. дов. від 27.03.06 (51 а.с.), Іщенко
С.В. дов. від 27.03.06 (52 а.с.);
від відповідача: не з’явились, повідомлені належно про час і
місце розгляду касаційної скарги.
 
Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Фрунзе у січні 2006
заявлений   позов  про  стягнення  з  Товариства   з   обмеженою
відповідальністю  “Агро-Гарант-Цукор”  97376,48  грн.  боргу  за
договором   купівлі-продажу  №  34к  від   28.05.2005.   Позивач
посилався  на  невиконання відповідачем  зобов’язань  зі  сплати
вартості поставленого товару за названим договором.
 
Рішенням   господарського  суду  Кіровоградської   області   від
05.04.2006 року, ухваленим суддею Мохонько К.М., позовні  вимоги
задоволені   в  частині  стягнення  з  Товариства  з   обмеженою
відповідальністю  “Агро-Гарант-Цукор” на  користь  Товариства  з
обмеженою    відповідальністю   ім.   Фрунзе    84984,47    грн.
заборгованості. Господарський суд дійшов висновку про  наявність
заборгованості  зі  сплати  вартості  поставленого   товару   за
договором  купівлі-продажу  № 34к від  28.05.2005.  В  стягненні
12392,01 грн. відмовлено через сплату цієї суми відповідачем.
 
Товариство   з  обмеженою  відповідальністю  “Агро-Гарант-Цукор”
звернулось  з  касаційною скаргою до Вищого господарського  суду
України,  в якій просить рішення у справі скасувати, а матеріали
справи  скерувати  для  нового розгляду до  господарського  суду
першої  інстанції. Товариство вважає, що судом порушені  приписи
матеріального права, зокрема статті 613, 662, 663, 664, 669, 670
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        . За твердженням  заявника,
судом    помилково   не   були   досліджені    умови    договору
купівлі-продажу № 34-к від 28.05.2005 щодо кількості  продукції,
ціни  договору,  строку  передачі  товару.  При  цьому  скаржник
наголошує на тому, що відповідачеві згідно накладної № 2780  від
30.09.2005  на  підставі довіреності від  30.09.2005  серія  ЯЛА
№  158647  було передано лише 866 т 249 кг цукрового  буряку  на
загальну  суму  147376,48 грн., тобто  менше,  ніж  зазначено  в
договорі.   Наведені  упущення  у  розгляді  спору,   на   думку
товариства,  призвели  до того, що суд не  надав  оцінки  фактам
невиконання позивачем зобов’язань з поставки і передачі товару у
визначеній  договором  кількості та спричиненню  збитків.  Окрім
того,  заявник  вважає,  що  судом порушені  приписи  статті  87
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
оскільки  рішення у справі було скеровано сторонам з  порушенням
порядку розсилання судових актів.
 
Від Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Фрунзе письмовий
відзив на касаційну скаргу судом не отримано.
 
Вищий  господарський  суд  України,  заслухавши  доповідь  судді
Добролюбової Т.В., пояснення представника позивача,  перевіривши
правильність  застосування господарським судом приписів  чинного
законодавства, відзначає наступне.
 
Господарським судом першої інстанції встановлено та підтверджено
матеріалами    справи,   що   між   Товариством   з    обмеженою
відповідальністю  ім.  Фрунзе  -  продавцем  і   Товариством   з
обмеженою    відповідальністю   “Агро-Гарант-Цукор”    –покупцем
28.05.2005  було  укладено  договір купівлі-продажу  №  34к,  за
умовами якого продавець зобов’язується продати цукровий буряк  в
кількості  5000 т. Ціна однієї тони цукрового буряку з  базисною
цукристістю  16%  -  175 грн., в тому числі ПДВ.  Сума  договору
складає  875000  грн. Договором передбачено, що  цукровий  буряк
повинен  бути  переданий  покупцеві в  період  з  05.09.2005  до
01.11.2005.   Згідно  пункту  2.6  договору   приймання   товару
здійснюється  за  виданими  покупцем  накладними;  упродовж   10
робочих  днів після закінчення поставки товару сторони складають
акт звірки взаєморозрахунків. Поставка товару здійснюється після
попередньої  оплати.  Приписами статті  655  Цивільного  кодексу
України  ( 435-15 ) (435-15)
         передбачено, що за договором купівлі-продажу
одна  сторона  -  продавець передає або зобов'язується  передати
товар у власність другій стороні - покупцеві, а покупець приймає
або  зобов'язується  прийняти товар і сплатити  за  нього  певну
грошову   суму.  Відповідно  до  статті  692  названого  Кодексу
покупець  зобов'язаний оплатити товар після його  прийняття  або
прийняття  товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором
або  актами цивільного законодавства не встановлений інший строк
оплати  товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві  повну
ціну  переданого товару. Судом встановлено, що на виконання умов
договору від 28.05.2005 № 34к ТОВ ім. Фрунзе за накладною № 2780
від  30.09.2005 на підставі довіреності від 30.09.2005 серія ЯЛА
№   158647  поставило  ТОВ  “Агро-Гарант-Цукор”  866  т  249  кг
цукрового  буряку  на  загальну суму 147376,48  грн.  Відповідач
сплатив  50000 грн. за поставлений цукровий буряк  та  в  жовтні
2005  року  поставив позивачеві жом сирий на суму 12392,01  грн.
Позивачем  було пред’явлено до відповідача вимогу сплатити  борг
до  31.12.2005. Така вимога залишена відповідачем без виконання.
Господарським   судом   також   встановлено   та    підтверджено
матеріалами справи, що заборгованість відповідача за поставлений
цукровий буряк за договором купівлі-продажу № 34к від 28.05.2005
становить  84984,47  грн.  Відповідно  до  вимог  статті   111-7
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        
касаційна  інстанція виходить з обставин, встановлених  у  даній
справі   судами  першої  та  апеляційної  інстанцій.  Згідно   з
приписами частини 2 статті 111-7 цього ж Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
          до
юрисдикції  касаційної інстанції не відноситься повторна  оцінка
доказів та встановлення обставин відхилених господарським  судом
при  розгляді спору. Згідно приписів статей 525, 526  Цивільного
кодексу   України  ( 435-15  ) (435-15)
          зобов'язання  має  виконуватися
належним  чином  відповідно  до умов  договору  та  вимог  цього
Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
        , інших актів цивільного законодавства,  а  за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту  або  інших вимог, що звичайно ставляться;  одностороння
відмова  від  зобов'язання або одностороння зміна його  умов  не
допускається,   якщо   інше   не   встановлено   договором   або
законом.   Довід  скаржника  про  те,  що  позивач  не   виконав
зобов’язання  за договором у повному обсязі і недопоставив  йому
велику  кількість  цукрового буряку не може бути  підставою  для
скасування  рішення у справі, оскільки не впливає  на  обов’язок
товариства   сплатити  вартість  буряка  отриманого.   Посилання
скаржника  на порушення порядку розсилання судових рішень  також
не  може  бути  підставою  для  скасування  ухваленого  рішення,
оскільки   спростовується   матеріалами   справи.   Вступна    і
резолютивна  частина  рішення оголошені у засіданні  05.04.2006,
повний текст рішення підписаний 10.04.2006, про що є відмітка на
64  аркуші  справи,  а 11.04.2006 рішення скеровано  сторонам  у
справі.  Тобто  рішення  суду першої інстанції  було  направлено
сторонам у справі в межах строку встановленого приписами  статті
87 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
За  таких  встановлених обставин, переглянуте рішення  у  справі
відповідає  приписам чинного законодавства, а доводи  касаційної
скарги визнаються непереконливими.
 
З  урахуванням  викладеного, керуючись  статтями  111-5,  111-7,
111-8,   111-9,  111-11  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення   Господарського   суду  Кіровоградської   області   від
05.04.2006 у справі № 15/26 залишити без змін.
 
Касаційну   скаргу   Товариства  з  обмеженою   відповідальністю
“Агро-Гарант-Цукор” залишити без задоволення.
 
Головуючий Т. Добролюбова
 
Судді      Т.Гоголь
 
           Л.Продаєвич