ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2006 Справа N 12/7/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод”
скаргу
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 07.04.2006 року
у справі за позовом Комунального підприємства “Водоканал”
до ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод”
Про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у листопаді 2005 року комунальне підприємство “Водоканал”
звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ
“Мелітопольський пивоварний завод плати за скид стічних вод з
перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.01.2006
року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 07.04.2006 року, позов задоволено.
Постановлено стягнути з ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод”
34 762,82 грн.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.06.2006 року
порушено провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій
він посилається на не повне з’ясування попередніми судовими
інстанції дійсних обставин, які мають значення для даної справи,
і просить рішення господарського суду першої інстанції та
постанову апеляційного господарського суду скасувати та ухвалити
нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає
підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та
апеляційним господарським судом, а зроблені ними висновки
ґрунтуються на наявних у справі матеріалах, відносини сторін
щодо водопостачання та водовідведення врегульовані договором
№ 37 від 02.11.2004 року.
Зокрема, цим договором визначена максимально допустима
концентрація забруднення стічних вод, право та порядок
здійснення контролю якості стічних вод з боку позивача,
обов’язок відповідача дотримуватись Правил прийняття стоків від
підприємств в комунально-каналізаційну систему м. Мелітополя,
затверджених рішенням Мелітопольського міськвиконкому від
13.03.2003 року № 60.
11.08.2004 року представниками позивача, комісійно, з відома
відповідача, про що свідчить запис у акті від 11.08.2004 року
зроблено контрольний відбір проб стічних вод, хімічний аналіз
яких виявив перевищення концентрації забруднюючих речовин
відносно встановлених договором нормативів.
У разі перевищення встановлених нормативів забруднення стічних
вод, відповідач зобов’язаний здійснити платежі у обсягах, які
визначаються згідно п. 8.5 Правил прийняття стоків від
підприємств в комунально-каналізаційну систему м. Мелітополя.
Відповідно до розрахунку плати за водовідведення з
понаднормативним забрудненням, правильність якої доводами
відповідача, викладеними і у касаційній скарзі, не
спростовується, розмір належних платежів складає 34 762,82 грн.
Оплату цієї суми відповідач повинен здійснити у п’ятиденний
термін, що передбачено, п. 4.4 договору № 37 від 02.01.2004
року.
Проте, в обумовлений строк і незважаючи на заявлену вимогу,
відповідач зазначену суму не сплатив, а тому, за таких обставин,
та враховуючи, що забруднення відповідачем стічних вод останнім
не спростовується, суд першої інстанції та апеляційний
господарський суд обґрунтовано постановили про задоволення
позову і підстав для скасування судових рішень, за наведених у
касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись
ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 07.04.2006
року –без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М. Харченко