ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
22.06.2006                                         Справа N 5/259
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                         Муравйова О.В. –головуючого
                         Полянського А.Г.
                         Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача                 не  з’явились (про час та місце  судового
                         засідання повідомлені належним чином)
відповідача              не  з’явились (про час та місце  судового
                         засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому Дочірнього підприємства агрофірма
судовому засіданні       “Старооситянська”
касаційну скаргу         
на ухвалу                Дніпропетровського апеляційного
                         господарського суду
від                      15.03.2006 року
у справі                 №      5/259     господарського  суду
                         Кіровоградської області
за позовом               Дочірнього підприємства
                         “Райз-Агросервіс”
до                       Дочірнього підприємства агрофірма
                         “Старооситянська”
 
про   стягнення 185 729, 01 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  листопаді  2005  року Дочірнє підприємство  “Райз-Агросервіс”
звернулося  до  господарського суду  Кіровоградської  області  з
позовом  до  Дочірнього підприємства агрофірма “Старооситянська”
про стягнення з відповідача на користь позивача 185 729, 01 грн.
заборгованості за отриманий товар.
 
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про  те,  що  ним
було  поставлено відповідачу засоби захисту рослин  на  загальну
суму  258  741,  26  грн.,  що  підтверджується  накладними   та
довіреностями, копії яких додані до позовної заяви, а відповідач
розрахувався за поставлений товар частково –на суму в розмірі 67
000,  00  грн. Крім того, позивач зазначає, що в рахунок  оплати
боргу  він  зарахував  суму переплати за поставлену  відповідачу
кукурудзу  в розмірі 6 012, 25 грн., а залишок боргу відповідача
на день подання позову складає 185 729, 01 грн.
 
Рішенням   господарського  суду  Кіровоградської   області   від
20.12.2005   року  (суддя:  Змеул  О.А.)  по  справі   №   5/259
господарського суду Кіровоградської області, позовні вимоги  про
стягнення  185  729,  01 грн. задоволено  повністю.  Стягнуто  з
Дочірнього  підприємства агрофірма “Старооситянська” на  користь
Дочірнього  підприємства  “Райз-Агросервіс”  185  729,  01  грн.
основного  боргу,  1  857, 29 грн. витрат по  сплаті  державного
мита,  118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
 
Мотивуючи судове рішення господарський суд, зокрема зазначає про
те,  що оформлення для отримання товару довіреностей та вручення
цих  довіреностей  позивачеві, отримання  товару  та  підписання
накладних, проведення часткового розрахунку –всі ці дії свідчать
про  те,  що відповідач прийняв на себе зобов’язання по  прийому
товару  та  сплати за нього грошових коштів. Суд також зазначає,
що  залишок заборгованості відповідача складає 185 729, 01  грн.
згідно обґрунтованого розрахунку.
 
Не  погоджуючись з рішенням суду Дочірнє підприємство  агрофірма
“Старооситянська” звернулося до Дніпропетровського  апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою № 27/1 від  27.12.2005
року.
 
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від
15.03.2006  року  (судді:  Науменко І.М.  –головуючий,  Білецька
Л.М.,  Голяшкін О.В.) апеляційна скарга Дочірнього  підприємства
агрофірма “Старооситянська” № 27/1 від 27.12.2005 року повернута
заявнику без розгляду.
 
Мотивуючи ухвалу суду, апеляційний господарський суд посилається
на  те,  що  до  апеляційної  скарги не  додано  доказів  сплати
державного  мита,  не  додано доказів підтвердження  повноважень
особи,   яка  підписала  скаргу  та  не  надані  належні  докази
відправлення апеляційної скарги іншій стороні у справі.
 
Не  погоджуючиcь  з  постановою, Дочірнє підприємство  агрофірма
“Старооситянська”  звернулося  до  Вищого  господарського   суду
України   з  касаційною  скаргою  на  ухвалу  Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року  по  справі
№  5/259  господарського суду Кіровоградської  області,  в  якій
просить  ухвалу у справі скасувати, а справу передати  на  новий
розгляд  до  господарського  суду  Кіровоградської  області   чи
Дніпропетровського апеляційного господарського  суду,  мотивуючи
касаційну    скаргу   доводами   про   порушення   судом    норм
процесуального  права,  зокрема, статей 94,  110  Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        .  Зокрема,  заявник
зазначає,   що   підстав   у   Дніпропетровського   апеляційного
господарського суду повертати Дочірньому підприємству  агрофірма
“Старооситянська” апеляційну скаргу № 27/1 від  27.12.2005  року
немає.
 
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
 
Заслухавши  доповідь судді –доповідача, перевіривши правильність
застосування  норм  процесуального права при  винесенні  ухвали,
колегія   суддів  вважає,  що  касаційна  скарга   не   підлягає
задоволенню з таких підстав.
 
Статтею   94   Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         встановлені вимоги щодо форми та змісту апеляційної
скарги (подання).
 
Так,  відповідно  до  частини 3 статті 94  до  скарги  додаються
докази  сплати державного мита і надсилання копії  скарги  іншій
стороні у справі.
 
Згідно частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         державне мито сплачується чи стягується  в
доход   державного   бюджету  України  в  порядку   і   розмірі,
встановлених  законодавством України. Розмір та  порядок  сплати
державного мита встановлені Декретом Кабінету Міністрів  України
“Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
        .
 
Дочірнім    підприємством   агрофірма    “Старооситянська”    до
апеляційної  скарги взагалі не додано доказів сплати  державного
мита.
 
Доводи  скаржника  про  те,  що ним було  додано  докази  сплати
державного  мита  за  подання  апеляційної  скарги  колегією  не
приймаються, оскільки жодних доказів в підтвердження  зазначених
обставин   скаржником   не  надано,  у  переліку   додатків   до
апеляційної скарги зазначені докази відсутні.
 
Відповідно  до  пункту  3  частини 1  статті  97  Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          апеляційна  скарга
(подання)  не приймається до розгляду і повертається апеляційним
господарським  судом,  якщо до скарги не додано  документів,  що
підтверджують  сплату державного мита у встановлених  порядку  і
розмірі.
 
Відповідно  до  пункту  1  частини 1  статті  97  Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          апеляційна  скарга
(подання)  не приймається до розгляду і повертається апеляційним
господарським судом, якщо апеляційна скарга (подання)  підписана
особою,  яка  не має права її підписувати, або особою,  посадове
становище якої не зазначено.
 
Колегія  не  приймає посилання заявника у касаційній  скарзі  на
наявність  повноважень у особи, що підписала апеляційну  скаргу.
Накази,  на які посилається відповідач стосуються Похил  Віктора
Михайловича та Похил Лідії Григорівни, тоді як апеляційна скарга
підписана Похил В.Г., про що зазначено в ухвалі суду.
 
Враховуючи  наведене та з мотивів, викладених у даній постанові,
судова   колегія   вважає,  що  ухвала  у  справі   винесена   у
відповідності  з нормами процесуального права,  підстав  для  її
зміни чи скасування не вбачається.
 
Керуючись  статтями  111-5,  111-7,  пунктом  1  статті   111-9,
статтями  111-11,  111-13 Господарського процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну     скаргу    Дочірнього    підприємства     агрофірма
“Старооситянська” залишити без задоволення.
 
Ухвалу  Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від
15.03.2006 року залишити без змін.
 
Головуючий О. Муравйов
 
Судді      А. Полянський
 
           Г. Фролова