ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2006 Справа N 2/48
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві
відкритому
за участю позивача –Стадного Д.С. та представника
представника відповідача –Гуськової Л.М.
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Тресту
“Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього
на рішення від 06.03.2006
господарського суду міста Києва
у справі № 2/48
за позовом Закритого акціонерного товариства “Форум-ДС”
до Відкритого акціонерного товариства “Тресту
“Київміськбуд-1”
Про зобов'язання надати необхідні документи для оформлення
права власності на квартиру та визнання п. 3 додаткової угоди № 2
від 19.08.2004 до договору доручення № 32/02 від 27.09.2002
недійсним
В С Т А Н О В И В:
У січні 2006 року закрите акціонерне товариство “Форум-ДС”
звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства
“Тресту “Київміськбуд-1” про зобов'язання відповідача надати
необхідні документи для оформлення права власності на квартиру
№ 107 по вул. Татарській, 7 в м. Києві та визнання п. 3
додаткової угоди № 2 від 19.08.2004 до договору доручення
№ 32/02 від 27.09.2002 недійсним.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2006 у справі
№ 2/48 позов задоволено. Визнано недійсним п. 3 додаткової угоди
№ 2 до договору № 32/02 від 27.09.2002, укладеного між ЗАТ
“Форум-ДС” та ВАТ “Трест “Київміськбуд-1”. Зобов'язано ВАТ
“Трест “Київміськбуд-1” надати необхідні документи для
оформлення права власності на квартиру № 107 по вул. Татарській,
7 в м. Києві, а саме: список інвесторів, акт прийому-передачі
квартири, акт про прийняття будинку в експлуатацію.
В апеляційному порядку зазначене рішення не переглядалось.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду
першої інстанції від 06.03.2006, а справу передати на новий
розгляд. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при
прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального
права, зокрема, ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення
господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу
відповідача –без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування господарським
судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу
такою, що підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судом, 27.09.2002 сторони уклали між собою
договір за № 32/02 про залучення інвестицій від фізичних осіб.
Відповідно до умов цього договору, позивач зобов'язався
здійснювати в інтересах відповідача пошук інвесторів - фізичних
осіб –для залучення інвестицій у довірче управління з метою
будівництва будинку, що мав знаходитись за будівельною адресою:
м. Київ, вул. Татарська, 11-17, та подальшого оформлення
інвестором права власності відносно відповідного об'єкту
нерухомого майна.
Судом також встановлено, що на виконання умов договору позивач
перерахував відповідачу інвестиційні кошти у розмірі 235229,00
грн. і що 19.08.2004 сторони уклали між собою додаткову угоду,
якою, у тому числі, передбачили необхідність внесення
відповідних змін в інвестиційний контракт, який укладався між
позивачем та фізичною особою, у зв'язку з проведеним, на вимогу
архітектурно-містобудівної ради, заскленням балконів та лоджій
та встановленням відповідного до того обладнання, вартість якого
не входила у вартість квартири і складала в цілому 7369,23 грн.
додаткових коштів, які, в даному випадку, мали бути внесені
фізичною особою відносно квартири № 107, що розташована у буд.
№ 7, по вул. Татарській.
Оскільки позивач вищезазначених змін у інвестиційний контракт з
фізичною особою не вніс, відповідач відмовився надати йому
необхідні документи відносно згаданої квартири, що і обумовило
звернення позивача до суду з цим позовом.
Задовольняючи заявлені по справі позовні вимоги в частині, що
стосується зобов'язання відповідача надати необхідні документи
для оформлення права власності, суд послався на рішення
Печерського районного суду від 22.02.2005 у справі за позовом
Шинкарук К.О. до ЗАТ “Форум-ДС”, ВАТ “Тресту “Київміськбуд-1”
імені М.П. Загороднього про зобов'язання виконати умови договору
та відшкодування моральної шкоди, та за зустрічним позовом ЗАТ
“Форум-ДС” до Шинкарук К.О. за участю третьої особи - ВАТ
“Тресту “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього про стягнення
заборгованості, як на таке, що має преюдиціальне значення для
вирішення цієї справи.
З такими висновками суду в повній мірі погодитись не можна,
оскільки суд не зазначив які саме факти, що були встановлені за
справою № 2-284, на його думку, є обов'язковими для нього при
вирішення цієї справи і як вони співвідносяться з правами за
обов'язками сторін.
Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд встановив, що
правостосунки, які виникли між сторонами у зв'язку з укладенням
договору № 32/02 від 27.09.2002, ґрунтуються та такому
зобов'язанні, як доручення.
Такому висновку суду суперечать наявні у справі документи, із
змісту яких випливає, що однією з умов укладеного між сторонами
договору була умова згідно якої позивач повинен був за
дорученням відповідача вчиняти відповідні юридичні дії від свого
власного імені, а це, відповідно до ст.ст. 1000, 1001 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, не може бути властивим такому виду зобов'язання, як
доручення, а є характерним для договору комісії.
Таким чином суд, всупереч вимогам ст.ст. 47, 43, 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не встановив приводу правових стосунків сторін і
вирішив спір без врахування вимог тих спеціальних правових норм,
які ці стосунки регулюють.
У цьому ж зв'язку, та з огляду на те, що правостосунки сторін
можуть підпадати під регулювання глави 69 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
судом не були спростовані твердження відповідача про відсутність
правових підстав для його зобоваязання видати позивачу необхідні
документи для оформлення права власності, та не були заясовані
відповідні питання, що могли мати правове значення для вирішення
цієї справи. Зокрема, в даному випадку суд не з'ясував чи набув
будь-які права позивач в ході виконання умов договору від
27.09.2002 у своїх взаємовідносинах з фізичною особою і які
саме; чи своєчасно повідомив він відповідачу про ті ускладнення,
що виникли з питання внесення вищезазначених змін до
інвестиційного контракту і як на це відреагував відповідач; чи
зберіг позивач право вимоги за інвестиційним контрактом, чи таке
право, відповідно до ст. 1016 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, перейшло до
відповідача, а отже чи мав, врешті-решт, позивач відповідне
право вимоги до відповідача за договором № 32/02 від 27.09.2002.
З огляду на вищенаведене, посилання господарського суду на
рішення Печерського районного суду м. Києва від 22.02.2005 у
справі за № 2-284, не можна визнати достатнім щодо реалізації
такого обов'язку суду, як повне встановлення всіх фактичних
обставин справи, тим більше, що загальним судом, як те
вбачається із змісту зазначеного рішення, не з'ясовувались
питання, які б мали відношення до правостосунків сторін за цією
справою, а отже не встановлювались і відповідні факти щодо цих
правостосунків.
Задовольняючи заявлений по справі позов в іншій частині, а саме
в частині визнання п. 3 додаткової угоди сторін, недійсним, суд,
всупереч вимогам ст.ст. 47, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
зазначив з яких саме правових підстав він дійшов до висновку про
необхідність задоволення і цих вимог позивача.
Сукупність наведеного дає підстави для висновку про те, що
оскаржуване рішення було постановлене судом за неповно
з'ясованих обставин, а отже воно підлягає скасуванню з передачею
справи на новий розгляд.
В ході такого суду належить на підставі наданих доказів
встановити фактичні обставини справи і, в залежності від
встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно
вимог процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Тресту
“Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2006 у справі
№ 2/48 скасувати, а справу передати до господарського суду міста
Києва на новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.