ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2006 Справа N 36/483
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому Закритого акціонерного товариства
судовому засіданні в м. “Донецьксталь” –металургійний завод”
Києві касаційну скаргу
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 28.03.2006
року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Міттал Стіл Кривий Ріг”
до Закритого акціонерного товариства
“Донецьксталь” –металургійний завод”
Про стягнення збитків,
УСТАНОВИВ :
У грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
Донецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення
збитків у вигляді вартості недостачі продукції в сумі 1507,44
грн. у зв'язку з встановленням недостачі коксу доменного,
перевезеного залізничним транспортом, під час його прийняття
вантажоодержувачем.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.02.2006
року в позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
28.03.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції
скасовано та позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що апеляційним судом
порушено і неправильно застосовано норми матеріального та
процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову
скасувати та в позові відмовити.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і
прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено
27.12.2004 року договір № 4874 дс/161, за умовами якого ЗАТ
“Донецьксталь” - металургійний завод” зобов'язався
передати, а ВАТ “Криворізький гірничо-металургійний комбінат
“Криворіжсталь”, правонаступником якого є ВАТ “Міттал-Стіл
Кривий Ріг, зобов'язалося прийняти кокс доменний у кількості
20000 тонн ( + 10000 в опціоні) на умовах поставки FCA станція
відправника та здійснити 100% передоплату за партію за добу до
початку відвантаження партії товару, розмір якої складає 4000
тонн.
Зазначеним договором обґрунтовано пред'явлений позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
за договором поставки одна сторона –постачальник
зобов'язується передати у зумовлені строки
другій стороні - покупцеві товар , а покупець
зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за
нього певну грошову суму.
В силу ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
до
договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-
продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не
випливає з характеру відносин сторін.
Пунктом 2 частини 1 ст. 664 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що обов'язок продавця передати товар
покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в
розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцю за
місцезнаходженням товару.
Згідно ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо
з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця
доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні,
обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним
у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для
доставки покупцеві.
За вимогами ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це
встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право
вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або
відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він
оплачений, –вимагати повернення сплаченої за нього грошової
суми.
З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу
недостачі вантажу - коксу доменного, що надійшов позивачу від
вантажовідправника ЗАТ “Макіївкокс” залізничним транспортом за
залізничними накладними № 51751449, № 51751450 і № 51751451.
Проте, як суд першої інстанції, відмовляючи в позові, так і суд
апеляційної інстанції, задовольняючи позов, на зазначене уваги
не звернули і не з'ясували з огляду підстав заявленого позову,
як правову природу спірних правовідносин, так і те, чи є
відповідач зобов'язаною особою в даному спорі сторін, виходячи з
наведених норм матеріального права, а також правил FCA Інкотермс
в редакції 2000 року, які сторони застосували в укладеному між
ними договорі поставки.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій зроблені без
встановлення дійсних обставин спору та прав і обов'язків
учасників спірних правовідносин, що має істотне значення для
правильного застосування норм матеріального права, а звідси, і
для вирішення спору по суті.
За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати
законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати
викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-
12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
“Донецьксталь” –металургійний завод” задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
28.03.2006 року та рішення господарського суду Донецької області
від 08.02.2006 року скасувати, і справу № 36/483 передати на
новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П. Гончарук