ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2006 Справа N 17/373
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача Красильникова В. З –дов. від 29.09.2005
відповідача Сивих С. Ф. –дов. від 18.05.2006
розглянувши у Державного Азовського головного морського
відкритому судовому агентства “Інфлот”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 20.02.2005 Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 17/373 господарського суду Донецької
області
за позовом Державного підприємства “Керченський
морський торговий порт”
до Державного Азовського головного морського
агентства “Інфлот”
Про стягнення 17742,52 грн.
В С Т А Н О В И В:
ДП “Керченський морський торговий порт” звернулось до
господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з
Державного Азовського головного морського агентства “Інфлот”
(далі –Агентства “Інфлот”) 13612,28 грн. податку на додану
вартість, несплаченого останнім в ціні наданих портом послуг
(канальний збір, корабельний збір, швартування, за роботу
буксирів, причальний збір, послуги портового нагляду,
перешвартування, адміністративний збір, прибирання сміття),
4130,24 грн. пені, нарахованої на вказану суму заборгованості.
До прийняття рішення у справі позивачем на підставі статті 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
позовні вимоги змінено та збільшено ціну позову: з врахуванням
індексу інфляції та 3% річних позивач просив стягнути 19333,85
грн.
Рішенням від 05.01.2006 господарського суду Донецької області
(суддя Татенко В. М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи рішення, господарський суд з посиланням на підпункт
6.2.4. та пункт 5.15 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зазначив, що системний аналіз зазначених
норм свідчить, що під передбаченим у пункті 6.2.4 цього закону
порядком оподаткування операцій з поставки послуг платником
податку, пов’язаних з перевезенням пасажирів і вантажів
транзитом через територію України, слід розуміти звільнення від
оподаткування, адже, інше не випливає зі змісту норми пункту
5.15 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
За апеляційною скаргою ДП “Керченський морський торговий порт”
Донецький апеляційний господарський суд (судді Гуреєв Ю. М.
–головуючий, Мирошниченко С. В., Скакун О. А.), переглянувши
рішення у справі в апеляційному порядку, постановою від
20.02.2006 скасував його, позовні вимоги задовольнив шляхом
стягнення з Агенства “Інфлот” на користь ДП “Керченський
морський торговий порт” 10984,20 грн. заборгованості, 2142,40
грн. інфляційних, 4582,89 грн. пені, 191,86 грн. річних.
Мотивуючи постанову, господарський суд апеляційної інстанції
зазначив, що портові збори є платою за послуги, що надаються
портом морським суднам на умовах операції з продажу, а тому в
силу статей 3, 6, 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
продаж таких послуг повинен
здійснюватись з нарахуванням 20% податку на додану вартість.
Постанова суду мотивована також приписами статті 625 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої боржник, який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора
зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
Агентство “Інфлот” подало до Вищого господарсько го суду України
касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного
господарського суду, в якій просить прийняту у справі постанову
скасувати, рішення у справі залишити без змін, обґрунтовуючи
скаргу доводами про неправильне застосування судами норм
матеріального права, зокрема, пункту 5.15 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, відповідно до якого
звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по
перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через
територію і порти України.
Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га підлягає
задоволенню частково з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами та підтверджується
матеріалами справи, 10.04.2003 між Агентством “Інфлот” та ДП
“Керченський морський торговий порт” укладено договір № 3-23-02,
предметом якого є надання послуг суднам під українським та
іноземним прапором, що заходять в порти Керчі та знаходяться під
агентським обслуговуванням Агентства “Інфлот”.
Пунктом 3.1 договору порт зобов’язався здійснювати
обслуговування суден у відповідності з Обов’язковими постановами
по Керченському морському торговому, Кодексом торгового
мореплавства ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
і відповідними нормативними
документами.
Агентство “Інфлот” зобов’язалось попередньо здійснювати
перерахунок належних порту зборів і плат за послуги по кожному
судну в розмірі 100% передоплати. Після виставлення кінцевого
рахунку агентство зобов’язано здійснити сплату різниці між
раніше сплаченою сумою та даним рахунком не пізніше семи
банківських днів з дати відходу судна (пункти 4.1, 4.2
договору).
На виконання вказаного договору в період травень –червень 2005р.
ДП “Керченський морський торговий порт” надавало послуги
теплоходам “Kirklaeli” (прапор Туреччини), “Mrinal V” (прапор
Камбоджи), “Nazliakar” (прапор Туреччини).
Господарськими судами також встановлено, що вказані судна
надходили до порту Керч для завантаження та перевезення
транзитних вантажів, у зв’язку з чим ДП “Керченський морський
торговий порт” нараховувало та пред’являло Агентству “Інфлот” до
оплати рахунки за надані послуги (канальний збір, корабельний
збір, швартування, за роботу буксирів, причальний збір, послуги
портового нагляду, перешвартування, адміністративний збір,
прибирання сміття) на загальну суму 22559,59 доларів США, в тому
числі, податок на додану вартість 2695,50 доларів США.
Вказані рахунки були сплачені Агентством “Інфлот” частково –за
виключенням сум податку на додану вартість, що становить
10984,20 грн.
Відповідно до пункту 3.1. статті 3 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об'єктом оподаткування є
операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце
надання яких знаходиться на митній території України, в тому
числі операції з передачі права власності на об'єкти застави
позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості
заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у
користування лізингоотримувачу (орендарю)
Згідно з підпунктом 6.1.1. статті 6 цього закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної
статтею 4 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, та додається до ціни
товарів (робіт, послуг).
Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними
(контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на
додану вартість (пункт 7.1 статті 7 закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Касаційна інстанція погоджується з висновком господарських судів
першої та апеляційної інстанції, що за своїм змістом портові
збори є платою за послуги, що надаються портом морським судам на
умовах операції з продажу, а тому, враховуючи викладені вище
приписи податкового законодавства, повинна здійснюватись з
нарахуванням сум податку на додану вартість у розмірі 20% від
встановлених у нормативному порядку розмірів вказаних зборів та
плат.
При цьому колегією суддів не приймаються до уваги викладені в
касаційній скарзі доводи заявника про необхідність застосування
до спірних правовідносин приписів пункту 5.15 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, відповідно до
якого звільняються від оподаткування операції з поставки послуг
по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом
через територію і порти України, оскільки надані позивачем
послуги (канальний збір, корабельний збір, швартування, за
роботу буксирів, причальний збір, послуги портового нагляду,
перешвартування, адміністративний збір, прибирання сміття) не
відносяться безпосередньо до послуг з перевезення вантажів, про
що обґрунтовано зазначено в постанові Донецького апеляційного
господарського суду.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що, звертаючись з
даним позовом, “Керченський морський торговий порт”, окрім суми
основної заборгованості, просив стягнути з Агентства “Інфлот”
інфляційні, пеню та річні, обґрунтовуючи свою вимогу приписами
статті 611, 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та 231,
198 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Зазначені норми встановлюють правові наслідки порушення
цивільного зобов’язання.
Однак, встановивши, що несплачена відповідачем сума є саме
податком на додану вартість, нарахування якого на ціну наданих
послуг визначено Законом України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, господарські суди не з’ясували правову
природу оспорюваної суми, а саме: чи відповідає вона ознакам
цивільного зобов’язання, та не вирішили питання щодо можливості
застосування заходів цивільної відповідальності за її несплату.
Беручи до уваги обсяг повноважень касаційної інстанції, колегія
суддів зазначає, що рішення та постанова у справі підлягають
скасуванню з направленням справи на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з’ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 05.01.2006 господарського суду Донецької області та
постанову від 20.02.2006 Донецького апеляційного господарського
суду у справі № 17/373 господарського суду Донецької області
скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського
суду Донецької області.
Касаційну скаргу Державного Азовського головного морського
агентства “Інфлот” задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач