ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2006 Справа N 4/116
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової –головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача не з’явився, про час і місце розгляду
справи повідомлений належним чином
Відповідачів не з’явився, про час і місце розгляду
справи повідомлений належним чином
Касатора Смірнової Ю.В. дов. від 20.03.2006року
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні “Готель Дніпро”
касаційну скаргу
на рішення від 24.10.2005року господарського суду
Запорізької області.
у справі № 4/116 господарського суду Запорізької
області.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Магістраль - 2000”
до Орендного підприємства Запорізького
міського бюро технічної інвентаризації.
про визнання права власності на нерухоме майно.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Магістраль 2000”
звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною
заявою до ОП “Запорізьке міжміське бюро технічної
інвентаризації” про визнання за ТОВ “Магістраль 2000” права
власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою:
м. Запоріжжя, пр. Леніна,202, що складається з: готелю (літ. А)
з ліфтами, водопроводом, каналізацією та іншими комунікаціями;
гаражу (літ.Б-1); паркану № 1і2 і замощення.
19.05.2005р. позивач заявою про уточнення позовних вимог,
просить суд визнати за ТОВ “Магістраль 2000” право власності на
об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр.
Леніна,202, що складається з: готелю (літ.А-5) з ліфтами,
водопроводом, каналізацією та іншими комунікаціями; гаражу
(літ.Б-1); паркану № 1 і 2 і замощення 1.
Рішенням від 24.10.2005року господарського суду Запорізької
області позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що на підставі
договору купівлі продажу 03.08.2001р. позивач набув право
власності на об'єкт нерухомості, що знаходиться за адресою
м. Запоріжжя пр. Леніна 202.
На момент розгляду справи вказаний договір купівлі - продажу не
розірваний, не визнаний судом недійсним, а тому є чинним.
Відповідно до статті 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, власник майна
може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це
право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у
випадку втрати ним документу, що посвідчує його право власності.
В даному випадку таким документом, який засвідчує належність
майна тій чи інший особі, є реєстраційне посвідчення, яке
позивачем було втрачено.
Відкрите акціонерне товариство “Готель Дніпро” подало до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на рішення
господарського суду Запорізької області, в якій простить рішення
у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд,
мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування
судом норм процесуального права, зокрема, статті 24
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
належного відповідача по справі, оскільки оспорюване рішення
винесене стосовно прав особи, яка не була залучена до участі у
справі.
Скаржник вважає, що власником зазначеного майна згідно
установчого договору ВАТ “Готель Дніпро” від 28.01.1998року було
3 є ВАТ “Готель Дніпро” на підставі акта прийому –передачі
об’єкта приватизації –цілісного майнового комплексу готелю
“Дніпро” від 02.12.1198року, укладеного між управлінням у
справах приватизації Запорізької міської ради та ВАТ “Готель
Дніпро”, зазначений об’єкт нерухомості переданий останньому і до
теперішнього часу перебуває у його законному володінні та
користуванні. Готельний комплекс жодного разу з моменту
отримання його від держави в особі уповноваженого органу не
вибував із володіння та користування ВАТ „Готель „Дніпро”. Лише
ВАТ „Готель „Дніпро”, як власник об'єкта нерухомості, на
противагу позивачу може надати суду докази для повного та
об'єктивного вирішення спору.
Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення присутнього у
судовому засіданні представника касатора та перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи і повноти їх встановлення в рішенні суду, а
також правильність застосування господарським судом норм
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статей 111-9, 111-10 цього ж Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо
господарський суд припустився такого порушення процесуальних
норм як прийняття рішення, що стосується прав і обов’язків осіб,
які не були залучені до участі у справі.
Зі змісту наведених вище норм випливає, що обов’язковою умовою
задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено до
участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи
на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та
обов’язків такої особи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
інстанції, предметом позову у даній справі є визнання права
власності на об’єкт нерухомості, розташований за адресою:
м. Запоріжжя, пр. Леніна,202, що складається з: готелю (літ.А-5)
з ліфтами, водопроводом, каналізацією та іншими комунікаціями;
гаражу (літ.Б-1); паркану № 1 і 2 і замощення 1.
03.08.2001р. між ВАТ “Готель “Дніпро“(продавець) і ТОВ
“Магістраль-2000“(покупець) був укладений договір
купівлі-продажу, згідно з умовами якого покупець придбав об'єкт
нерухомості, що знаходиться за адресою: М.Запоріжжя пр. Леніна
202, що складається з готелю (літ.А-5), гараж - літ.Б-1, паркан
№ 1,2, замощення.
Відповідно до пункту 7 Договору право власності на нерухоме
майно переходить до покупця у момент підписання відповідного
акту прийому-передачі, який був підписаний сторонами Договору
03.08.2001р.
Згідно зі статтею 128 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
в
редакції, що діяла на момент набуття права власності, право
власності у набувача майна за договором виникає з моменту
передачі речі.
07.08.2001р. позивач зареєстрував право власності на об'єкт
нерухомості за адресою М.Запоріжжя пр. Леніна 202, в
підтвердження чого отримав реєстраційне посвідчення,
зареєстроване під № 721 в реєстровій книзі № 4 від 07.08.2001р.
Відповідно до статті 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власник майна
може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це
право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у
випадку втрати ним документу, що посвідчує його право власності.
Вирішуючи даний спір, господарський суд Запорізької області
виходив з того, що договір купівлі - продажу від 03.08.2001року
на підставі якого у позивача виникло право власності на нерухоме
майно на момент розгляду справи не розірваний, не визнаний судом
недійсним, а тому є чинним, а також що у даному випадку
документом, який засвідчує належність майна тій чи іншій особі,
є реєстраційне посвідчення.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що підставою визнання
права власності на спірне майно судом визнано договір купівлі
–продажу від 03.08.2001року де сторонами є позивач –ТОВ
“Магістраль-2000” та ВАТ “Готель Дніпро”.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги власником вказаного
приміщення вважає себе Відкрите акціонерне товариство “Готель
Дніпро”.
В обґрунтування своїх доводів товариство посилається на те, що
власником зазначеного майна згідно установчого договору ВАТ
“Готель Дніпро” від 28.01.1998року було і є ВАТ “Готель Дніпро”
на підставі акта прийому –передачі об’єкта приватизації
–цілісного майнового комплексу готелю “Дніпро від
02.12.1198року, укладеного між управлінням у справах
приватизації Запорізької міської ради та ВАТ “Готель Дніпро”,
зазначений об’єкт нерухомості переданий останньому і до
теперішнього часу перебуває і його законному володінні та
користуванні. Готельний комплекс жодного разу з моменту
отримання його від держави в особі уповноваженого органу не
вибував із володіння та користування ВАТ „Готель „Дніпро”.
Отже, оскаржуваним у даній справі рішенням господарського суду
вирішено юридичну долю майна, право власності на яке є спірним;
особа, яка вважає себе власником спірного майна не була залучена
до участі у справі, доводи щодо належності їй спірних приміщень
не були предметом судового дослідження під час розгляду даного
господарського спору, не витребувані та не оцінені судом під час
розгляду господарського спору.
Таким чином, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що
прийняте у справі рішення безпосередньо стосуються прав і
обов'язків ВАТ „Готель „Дніпро”.
Викладене свідчить про порушення господарським судом норм
процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення та є
підставою для його скасування з направленням справи на новий
розгляд до господарського суду Запорізької області у
відповідності до статей 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з’ясувати обставини справи в їх сукупності з залученням до
розгляду ВАТ „Готель „Дніпро” та вирішити спір відповідно до
закону.
Керуючись статтями 43, 107, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ „Готель „Дніпро” задовольнити.
Рішення від 24.10.2005року господарського суду Запорізької
області скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач