ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2006                                         Справа N 1/20

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                        Плахотнюк С.О.

                       –головуючого,

                        Панченко Н.П. ,

                        Самусенко С.С.,

розглянувши матеріали   ПП “Фенікс”

касаційної скарги

на рішення              господарського суду Донецької області

                        від 15.03.2006 року

у справі                № 1/20

господарського суду     Донецької області

за позовом              ПП “Фенікс”

до                      ДП “Добропіллявугілля”

Про   стягнення 50 000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –          Заведій А.В.

від відповідача –       не з’явився

                       В С Т А Н О В И В:

У  січні 2006 року ПП “Фенікс” звернулося до господарського суду

Донецької  області  із  позовом до  ДП  “Добропіллявугілля”  про

стягнення заборгованості за векселем № 66334099077722 в сумі  50

000 грн.

Рішенням  господарського суду Донецької області  від  15.03.2006

року у справі № 1/20 в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що закінчення строку вексельної давності

звільняє  від  відповідальності осіб, стосовно  яких  цей  строк

закінчився.

ПП   “Фенікс”  звернулося  із  касаційною  скаргою  на   рішення

господарського  суду  Донецької області від  15.03.2006  року  у

справі  №  1/20 з посиланням на порушення місцевим господарським

судом норм процесуального права.

Вищим господарським судом України ухвалою від 22.05.2006 року  у

справі № 1/20 порушено касаційне провадження.

Відповідач   у   справі   процесуальним   правом   участі   його

повноважного   представника  в  судовому  засіданні   касаційної

інстанції не скористався.

Заслухавши  суддю-доповідача, пояснення  представника  позивача,

обговоривши  доводи  касаційної скарги,  судова  колегія  Вищого

господарського  суду  України вважає,  що  касаційна  скарга  не

підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно  ст.  70 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований  закон

про  переказні  векселі  та прості векселі,  позовні  вимоги  до

акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із

закінченням  трьох  років, які обчислюються  від  дати  настання

строку платежу.

Відповідно  до  ст. 78 Конвенції векселедавець простого  векселя

зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Відповідно  до  ст.  111-7 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна

інстанція  не  має  права встановлювати або  вважати  доведеними

обставини,  що  не  були  встановлені у  рішенні  або  постанові

господарського  суду  чи відхилені ним, вирішувати  питання  про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів

над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарським   судом  першої  інстанції  встановлено   наступні

обставини по даній справі.

6.05.1999  року ВАТ “Шах та “Білозерська” ДП “Добропіллявугілля”

видало  простий  вексель № 66334099077722 заводу „Буддеталь”  на

суму 50 000 грн. зі строком погашення “за пред'явленням”.

19.11.1999 року позивач пред'явив вексель до платежу, але платіж

не був здійснений.

Наказом  №  92  від 21.02.2003 року Держане відкрите  акціонерне

товариство  шахта  “Білозерська” увійшло в якості  відособленого

підрозділу до складу ДП “Добропіллявугілля”, тому позивач заявив

вимоги до вказаного підприємства.

Касаційна  інстанція  погоджується з тим,  що  оскільки  позивач

звернувся з позовом у січні 2006 року, а вимога за векселем була

пред'явлена  у  листопаді  1999  року,  передбачений  вексельним

законодавством  трьохрічний  термін  щодо  позовних   вимог   до

акцептанта сплив.

Враховуючи  вищенаведені  встановлені  судом  першої   інстанції

обставини  у  даній  справі,  Вищий  господарський  суд  України

погоджується з висновками місцевого господарського суду,  вважає

рішення  господарського  суду Донецької області  від  15.03.2006

року таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального

права, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи  вищенаведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,

111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                      П О С Т А Н О В И В:

1.  Касаційну скаргу ПП “Фенікс” на рішення господарського  суду

Донецької  області від 15.03.2006 року у справі № 1/20  залишити

без задоволення.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2006

року у справі № 1/20 залишити без змін.

Головуючий суддя   С. Плахотнюк

Судді:             Н. Панченко

                   С. Самусенко