ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2006 Справа N 40/510
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя Муравйов О. В.
Судді Коробенко Г. П.
Фролова Г. М.
розглянула
асаційну скаргу Національної акціонерної компанії “Надра
України”
на постанову Київського апеляційного господарського
суду
від 03.02.2006 року
у справі № 40/510
господарського міста Києва
суду
за позовом Національної акціонерної компанії “Надра
України”
До - Приватного підприємства “Ковчег ХХІ”,
- Регіонального відділення Фонду державного
майна України по місту Києву
Про визнання договору недійсним,
В засіданні взяли участь представники
- позивача Кім О.П. (дов. в справі),
Ковтунець О.М. (дов. № 01-11/2-09 від 06.05.2006
року),
- відповідача Лифар С.М. (дов. в справі),
1: Тетенко В.В. (дов. в справі),
- відповідача
2:
Ухвалою від 28.04.2006 року колегії суддів Вищого господарського
суду України касаційна скарга Національної акціонерної компанії
“Надра України” була прийнята до провадження новоутвореною
колегією суддів у наступному тимчасовому складі: головуючий –
Муравйов О.В., судді Полянський А.Г., Коробенко Г.П. , а розгляд
справи був призначений на 25.05.2006 року.
У зв’язку з виходом судді Фролової Г. М. з відпустки,
Справа N 40/510 розглядалась 25.05.2006 року колегією суддів у
постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року
№ 02-20/13 Заступника Голови Вищого господарського суду України
Осетинського А. Й., у складі: головуючий –Муравйов О. В., судді
Полянський А. Г., Фролова Г. М.
У Х В А Л Ами Вищого господарського суду України від 25.05.2006
року та від 08.06.2006 року розгляд господарської справи №
40/510 відкладався.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду
України Осетинського А. Й. від 14.06.2006р. у зв’язку з
відсутністю судді Полянського А. Г. для розгляду справи № 40/510
створена колегія суддів у наступному складі: Муравйов О. В.
(головуючий), Коробенко Г. П. , Фролова Г.М. Відводів
зазначеному складу суду не заявлено.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в
судовому засіданні 15.06.2006 року було оголошено вступну та
резолютивну частини постанови Вищого господарського суду
України.
Як свідчать матеріали справи, НАК "Надра України" звернулось в
місцевий господарський суд з позовом про визнання недійсним
договору оренди нерухомого майна, що належить до державної
власності № 908 від 20.08.2004 із наступними змінами та
доповненнями, внесеними договором № 1039/908 від 07.10.2004,
укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна
України по місту Києву та Приватним підприємством “Ковчег XXI”;
про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна
України по місту Києву повернути НАК "Надра України" майно, що є
предметом оспорюваного договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Смірнова Л. Г.)
від 21.11.2005 року, залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Андрієнко В.
В., судді –Данилова Т. Б., Студенець В. І.) від 03.02.2006 року,
по справі № 40/510 в задоволенні позовних вимог Національної
акціонерної компанії “Надра України” відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Київського апеляційного
господарського суду, Національна акціонерна компанія “Надра
України” звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, вважаючи вказане судове рішення
неправомірним та прийнятим з порушенням норм матеріального та
процесуального права, у зв’язку з чим просить вказану постанову
скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити
позовні вимоги Національної акціонерної компанії “Надра
України”.
Відзив на касаційну скаргу на час розгляду справи в касаційній
інстанції суду наданий не був, що, в силу положень статті 111-2
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не перешкоджає перегляду судового
рішення, що оскаржується.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
пояснення представників сторін, суддю-доповідача, оцінивши на
підставі фактично встановлених обставин справи правильність
застосування судами першої та апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вірно встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій, 20.08.2004 року між Регіональним відділенням Фонду
державного майна України по місту Києву та Приватним
підприємством „Ковчег XXI" було укладено договір № 908 оренди
нерухомого майна, що належить до державної власності.
07.10.2004 року Регіональним відділенням Фонду державного майна
України по місту Києву та ПП “Ковчег XXI” укладено договір №
1039/908 про внесення змін та доповнень до договору оренди № 908
нерухомого майна, що належить до державної власності від
20.08.2004 року.
Згідно Договору № 908 із змінами та доповненнями, Регіональне
відділення Фонду державного майна України по місту Києву
передало, а ПП “Ковчег XXI” прийняло у строкове платне
користування державне нерухоме майно, площею 393,4 кв.м. ,
розміщене за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 34, що
знаходиться на балансі НАК “Надра України” та не увійшло до її
статутного фонду, вартість якого за експертною оцінкою станом на
30.06.2004р. становить 909 853 грн.
Об'єкт оренди переданий на підставі акту приймання-передачі від
20.08.2004 та погоджений Першим заступником голови правління НАК
“Надра України” О. В. Льовочкіним.
У підпункті 1.1 Договору № 908 із змінами та доповненнями
вказано, яке саме майно передається в оренду, визначена його
вартість, що відповідає вимогам статті 10 Закону України “Про
оренду державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, отже
виключає відсутність такої істотної умови договору оренди як
його об'єкт.
Згідно зі статтею 11 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, оцінка об'єкта оренди
здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів
України, яка передує укладенню договору оренди.
Як вірно встановили господарські суди першої та апеляційної
інстанцій та вбачається з матеріалів справи, оцінка об'єкта
спірного договору проведена до його укладення згідно з Методикою
оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету
Міністрів України від 10.08.1995 № 629 ( 629-95-п ) (629-95-п)
.
У пункті 19 зазначеної Методики ( 629-95-п ) (629-95-п)
вказано, що оцінка
нерухомого майна проводиться із застосуванням бази, що
відповідає ринковій або спеціальній вартості. При цьому, ринкова
і спеціальна вартість визначаються відповідно до вимог
Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і
майнових прав”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 10.09.2003 № 1440 ( 1440-2003-п ) (1440-2003-п)
.
Матеріали справи також свідчать, що при виконанні замовлення на
експертну оцінку об'єкта оренди оцінювачем було використано
технічні прийоми та процедури, що відповідають вищевказаному
Національному стандарту № 1.
Отже, оцінка об'єкта оренди здійснена за ринковою вартістю не
порушує, з чим погоджується колегія суддів Вищого господарського
суду України, вимоги частини другої статті 284 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, оскільки Закон України “Про оренду
державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
є спеціальним
нормативним актом, який регулює відносини, пов'язані з орендою
державного майна, отже, істотна умова щодо вартості об'єкту
оренди сторонами спірного договору досягнута та не порушує вимог
закону.
Як вбачається зі Звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого
майна розташованого за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 34,
відновна вартість об'єкту оренди (нежитлових приміщень площею
394,3 кв. м.) станом на день проведення оцінки становила 274 583
грн., ринкова - 909 853 грн., що є на 635 270 грн. більше від
відновної вартості.
Щодо посилання НАК "Надра України" на порушення статті 11 Закону
України “Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну
діяльність” ( 2658-14 ) (2658-14)
як на підставу визнання спірного
договору недійсним, то суд першої інстанції, а так само і
апеляційний господарський суд цілком вірно встановили, що
замовником оцінки майна, яке є об'єктом Договору № 908 із
змінами та доповненнями, виступило Приватне підприємство “Ковчег
XXI”, згідно з договором на проведення робіт з незалежної оцінки
від 14.05.2004 № 78.
Відповідно до статті 11 Закону України “Про оцінку майна,
майнових права та професійну оціночну діяльність” ( 2658-14 ) (2658-14)
,
замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно
належить на законних підставах або у яких майно перебуває на
законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за
дорученням зазначених осіб.
ПП “Ковчег XXI” виступив замовником оцінки за дорученням
Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту
Києву у зв'язку з виконанням вимог Переліку документів, які
подаються орендодавцеві, затвердженим Наказом Фонду державного
майна України № 649 від 17.04.2001р., зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 13.06.01р. за № 504/5695
( z0504-01 ) (z0504-01)
.
Згідно п. 1.2 договору № 78 від 14.05.2004, метою проведення
оцінки, було визначення вартості для розрахунку орендної плати.
Наявна у матеріалах справи рецензія РВ ФДМУ по місту Києву на
звіт про незалежну оцінку нерухомого майна свідчить про
погодження орендодавцем проведеної оцінки.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій, що сторони договору на підставі звіту про незалежну
оцінку нерухомого майна досягли згоди щодо істотної умови
спірного договору, а саме: його вартості та здійснили розрахунок
орендної плати.
Щодо посилань заявника касаційної скарги на те, що спірний
договір порушує його права та охоронювані законом інтереси,
оскільки відповідачами при укладенні договору змінена мета
використання приміщення та підпунктом 6.2 вказаного договору
передбачено право орендаря вносити зміни до складу орендованого
майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, то
касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити таке.
Так, що вбачається з матеріалів справи, зокрема, з експлікації
приміщення та плану підвалу, яке є об'єктом спірного договору
оренди, вказане майно використовувалося як заклад громадського
харчування. У підпункті 1.1 Договору № 908 із змінами та
доповненнями визначено цільове призначення орендованого майна -
розміщення кафе-бару.
Також, наявний у матеріалах справи лист від 19.08.2004 № ДП -
001 свідчить про те, що НАК “Надра України” як балансоутримувач
погодилась на укладення спірного договору та на реалізацію
Відповідачем 1 свого права, визначеного підпунктом 6.2 Договору
№ 908 із змінами та доповненнями.
Крім того, зазначений підпункт 6.2 спірного договору відповідає
умовам визначеним у пункті 6 Типового договору оренди
індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що
належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду
державного майна України від 23.08.2000 № 1774, зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 за № 931/515
( z0931-00 ) (z0931-00)
.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України погоджується з місцевим та апеляційним господарськими
судами в тому, що в даному випадку в діях сторін не вбачається
порушень прав Позивача щодо реалізації ним свого права повного
господарського відання щодо об'єкта оренди.
Таким чином місцевий господарський суд, а так само і суд
апеляційної інстанції, на думку Вищого господарського суду
України, дійшли цілком вірного висновку про відсутність правових
підстав для визнання недійсним спірного договору.
Позивачем, в порушення статей 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
надано ані місцевому суду, ані апеляційній інстанції належних
доказів того, що договір оренди нерухомого майна, що належить до
державної власності № 908 від 20.08.2004, із наступними змінами
та доповненнями, внесеними договором № 1039/908 від 07.10.2004,
порушує його права та охоронювані законом інтереси, що зміст
договору суперечить чинному законодавству.
Що стосується інших доводів, викладених позивачем в касаційній
скарзі, то вони зводяться до переоцінки встановлених судом
апеляційної інстанції обставин справи. Тому, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що оскільки
встановлення фактичних обставин справи не входить до компетенції
суду касаційної інстанції, доводи заявника касаційної скарги
щодо переоцінки наявних у справі доказів, колегією суддів Вищого
господарського суду України відхиляються.
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України вважає,
що підстав для скасування постанови Київського апеляційного
господарського суду в даному випадку немає, а тому касаційна
скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Національної акціонерної компанії “Надра
України” залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
03.02.2006 року по справі № 40/510 та рішення Господарського
суду міста Києва від 21.11.2005 року по справі № 40/510 залишити
без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді Г. П. Коробенко
Г. М. Фролова