ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2006                                     Справа N 07/592-05

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого           Остапенка М.І.

суддів :              Борденюк Є.М.

                      Харченка В.М.

розглянувши касаційну ТОВ “Компанія “Прогрес”

скаргу

на рішення            Господарського суду Харківської області від

                      20.03.2006 року

у справі за позовом   ТОВ “Компанія “Прогрес”

до                    Приватного підприємства “Полюс”

Про   стягнення коштів

                       В С Т А Н О В И В:

у  грудні  2005  року  ТОВ  “Компанія  “Прогрес”  звернулося  до

господарського  суду  з  позовом  про  стягнення  з   приватного

підприємства  “Полюс” 10 000 грн. збитків,  завданих  неналежним

виконанням  зобов’язань по договору купівлі-продажу №  15/1  від

12.08.2004 року, укладеного між сторонами у справі та  220  грн.

на відшкодування судових витрат.

Рішенням  господарського суду Харківської області від 20.03.2006

року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою  Вищого господарського суду України від 29.05.2006  року

порушено  касаційне  провадження у справі за касаційною  скаргою

позивача,  у якій він посилається на безпідставність  відмови  у

задоволенні  позовних  вимог та неправильне  застосування  судом

норм  процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного

рішення,  а  тому  просить  рішення господарського  суду  першої

інстанції  скасувати  і  ухвалити нове рішення  про  задоволення

позову.

Заслухавши  суддю-доповідача, пояснення  представника  позивача,

перевіривши  матеріали справи та обговоривши  доводи  касаційної

скарги,  судова  колегія  вважає, що касаційна  скарга  підлягає

частковому   задоволенню,   а   рішення   господарського    суду

Харківської   області   від  20.03.2006  року   –скасуванню,   з

направленням  справи  на  новий  судовий  розгляд  до  цього   ж

господарського суду, виходячи з наступного.

Відмовляючи  у задоволенні позову, господарський суд  виходив  з

того, що надана відповідачем копія накладної № 10 від 16.08.2004

року  є належним доказом виконання своїх договірних зобов’язань,

а  тому  права  на стягнення 10 000 грн., як попередньої  оплати

товару, позивач не має.

Проте,  повністю  погодитися  з наведеними  мотивами  відмови  у

позові не можна, оскільки, висновки суду зроблені без повного та

всебічного з’ясування дійсних обставин справи.

За  договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець)  передає

або  зобов'язується  передати майно (товар) у  власність  другій

стороні  (покупцеві),  а  покупець  приймає  або  зобов'язується

прийняти  майно (товар) і сплатити за нього певну  грошову  суму

(ст.  655  ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ). Частиною першою  ст.  692  ЦК

України  ( 435-15 ) (435-15)
        , покупець зобов'язаний оплатити товар  після

його  прийняття  або прийняття товаророзпорядчих  документів  на

нього,  якщо  договором або актами цивільного  законодавства  не

встановлений інший строк оплати товару.

Умовами договору № 15/1 від 12.08.2004 року передбачено,  що  до

передачі  товару  позивачу, сторони  укладають  акт  огляду,  де

зазначають  дані, передбачені п. 2.3 договору,  а  після  повної

оплати  товару  позивач  отримує  його  згідно  акта  приймання-

передачі (п. 4,3 договору).

Визнаючи   копію   накладної   достовірним   доказом   виконання

відповідачем  своїх договірних зобов’язань,  суд  на  зазначений

вище порядок передачі майна уваги не звернув, оцінки тому, що  у

відповідача   відсутня  довіреність  представника  позивача   на

отримання матеріальних цінностей та акт приймання-передачі майна

з зазначенням його технічних характеристик не дав, достовірність

накладної   та  правдивість  доводів  відповідача  щодо   втрати

накладної  при  зазначених ним обставинах не  перевірив,  як  не

витребував   від  відповідних  органів  і  дані  про  реєстрацію

самохідної машини, а тому, висновки суду щодо прав та обов’язків

сторін  не  можна вважати такими, що відповідають  дійсності,  а

постановлене ним рішення законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення  господарського суду Харківської області від  20.03.2006

року  скасувати,  а справу передати на новий судовий  розгляд  у

іншому складі суддів.

Головуючий    М.І. Остапенко

Судді         Є.М.Борденюк

              В.М. Харченко