ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2006 Справа N 6/721
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника відповідача –Бойка Р.В.
касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю “Фірми “ХАС”
на постанову від 22.02.2006
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 6/721
господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “Фірми “ХАС”
до Дочірньої компанії “Укргазвидобування”
Національної акціонерної компанії
“Нафтогаз України”
про стягнення 632599,98 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час і
місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
“Фірма “ХАС” звернулося з позовом до дочірньої компанії
“Укргазвидобування” національної акціонерної компанії “Нафтогаз
України” про стягнення з відповідача 628467,59 грн. суми
неодержаного позивачем прибутку та 4132,39 грн. річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2005 у справі
№ 6/721 позов задоволено. Стягнено з ДК “Укргазвидобування” НАК
“Нафтогаз України” на користь ТзОВ “Фірми “ХАС” 632599,98 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
22.02.2006 вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято
нове рішення, яким в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційного суду від 22.02.2006, а рішення суду першої
інстанції від 22.12.2005 залишити без змін. Свої вимоги скаржник
мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми
матеріального права, зокрема, ст.ст. 509, 526, 623 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову
апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу позивача
–без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Київським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає
задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено апеляційним судом, і це відповідає наявним
матеріалам справи, 04.02.2004 між сторонами був укладений
договір № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність,
згідно якого сторони зобов'язались об'єднати свої вклади та
вести спільну інвестиційну і виробничу діяльність з метою
реалізації видобутих вуглеводнів та отримання прибутку. Умовами
договору також було передбачено, що майно, створене та придбане
в процесі спільної діяльності, є спільною частковою власністю
сторін із визначенням часток 50% - 50% та відображається в
окремому балансі спільної діяльності.
Крім того, умовами договору було визначено, що ведення загальних
справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює
позивач, який є оператором спільної діяльності. При цьому, до
компетенції оператора відноситься, зокрема: ведення окремого
бухгалтерського та податкового балансу спільної діяльності та
виплата сторонам належної їм згідно цього договору частини
прибутку, отриманого в результаті спільної діяльності; всі
операції спільної діяльності обліковуються оператором на
окремому балансі; реалізація вуглеводнів, які видобуваються під
час експлуатації свердловин в межах спільної діяльності також
здійснюється позивачем як оператором спільної діяльності.
Апеляційним судом також було встановлено, що відповідно до
декадних актів видобутої вуглеводної сировини за квітень-грудень
2004 року, сумарний видобуток природного газу в рамках спільної
діяльності за договором становить 3992,018 тис. м3, який було
закачано до загальної газотранспортної мережі та зазначено, що
додатковою угодою від 12.05.2005 сторони домовилися про
розірвання договору № 60 про спільну інвестиційну та виробничу
діяльність від 04.02.2004. Цією додатковою угодою було
передбачено проведення в місячний термін після її підписання
розподіл грошових коштів та майна, створеного та придбаного в
результаті ведення спільної діяльності між сторонами відповідно
до їх частки внесків за договором, але за умовами цієї ж угоди
розрахункам між сторонами мало передувати проведення
аудиторської перевірки їх спільної діяльності за час дії
договору. При цьому, умовами угоди було передбачено, що
організація проведення аудиторської перевірки покладалася на
позивача.
У цьому ж зв'язку судом було встановлено, що позивач, який за
умовами договору мав вести справи та поточне керівництво
спільною діяльністю, не надав доказів про результати такої
діяльності, а саме про наявність прибутку чи збитків від її
ведення, та не організував проведення аудиторської перевірки.
Вищенаведеним обставинам апеляційний суд дав належну оцінку і, з
урахуванням вимог ст.ст. 509, 526, 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
дійшов до обґрунтованого висновку про безпідставність заявленого
по справі позову.
Крім того, апеляційним судом правомірно не взято до уваги
посилання позивача на те, що ДК “Укргазвидобування” заволоділа
спірним природним газом та самостійно його реалізувала, оскільки
ним не надано доказів реалізації відповідачем спірного
природного газу, видобутого в рамках даного договору. До того ж,
позивач не спростував наявні в справі дані про те, що ДК
“Укргазвидобування” не включала обсяги природного газу, видобуті
в рамках договору № 60 в баланс фактичного надходження та
розподілу газу ДК “Укргазвидобування”.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов до
обґрунтованого висновку, що оскільки відповідач не порушував
власних зобов'язань перед позивачем, то відсутні підстави для
застосування ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та
стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу
інфляції та 3% річних.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена
на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам
діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про
відсутність підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірми
“ХАС” залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
22.02.2006 у справі № 6/721 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.