ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2006 Справа N 2/23
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. –головуючого, Козир Т.П. , Кота О.В., розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного
підприємства “МДЄ” на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 09.03.2006 р. у справі № 2/23
господарського суду міста Києва за позовом Товариства з
обмеженою відповідальністю “Велта-Омега” до Малого приватного
підприємства “МДЄ”
про стягнення 117913,13 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з’явилися;
від відповідача (скаржника): не з’явилися;
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі -
ТОВ) “Велта-Омега” звернулось до господарського суду міста Києва
із позовною заявою до Малого приватного підприємства (далі -
МПП) “МДЄ” та просить суд стягнути з відповідача на свою користь
100312,99 грн. –заборгованості по орендним платежам,
9441,48 грн. –пені, 1546,32 грн. –річних, 6612,34 грн.
–інфляційних.
Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем
зобов’язань за договором оренди нежилого приміщення № С-17 від
09.07.2003 р.
28.12.2005 р. позивачем подано заяву про забезпечення позову
шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на суму
117913,13 грн., а у разі відсутності коштів на розрахункових
рахунках –на майно. Заява обґрунтована тим, що відповідач
систематично порушує свої зобов’язання та протягом 12 місяців
взагалі не вносить плату за користування приміщенням, статутного
фонду відповідача недостатньо для задоволення вимог кредитора,
відповідач не має власного приміщення, таким чином виконання
рішення господарського суду щодо стягнення з відповідача
грошових сум може бути ускладненим або взагалі неможливим, що не
призведе до реального поновлення порушених прав позивача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2006 р.,
залишеною без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 09.03.2006 р., у справі № 2/23 за
позовом ТОВ “Велта-Омега” до МПП “МДЄ” про стягнення
117913,13 грн. задоволено частково клопотання позивача про
забезпечення позову, та накладено арешт на грошові кошти, що
належать МПП “МДЄ”, на суму 117913,13 грн..
У поданій касаційній скарзі МПП “МДЄ” просить скасувати ухвалу
господарського суду міста Києва від 24.01.2006 р. та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2006 р. у
справі № 2/23, а справу № 2/23 передати на розгляд до
господарського суду міста Києва.
Скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій порушили
норми процесуального права, а саме ст. 66 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, безпідставно
застосувавши заходи по забезпеченню позову.
Відзив на касаційну скаргу від ТОВ “Велта-Омега” до суду не
надходив.
Сторони, згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду
касаційної скарги, проте не скористались передбаченим в законом
правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій
поданих матеріалів, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд за заявою сторони,
прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї
ініціативи, має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження
по справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позов
забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно або грошові
суми, що належать відповідачеві.
Відповідно до п. 3 роз’яснень Вищого арбітражного
господарського суду від 23.08.1994 р. № 02-5/611
( v_611800-94 ) (v_611800-94)
умовою застосування заходів до забезпечення
позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому
числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на
момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись
за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання
рішення.
Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано зробив
припущення, що майно, грошові кошти, наявні у відповідача на
момент пред’явлення позову, можуть зникнути або зменшитись, що
ускладнить виконання рішення суду в майбутньому, а отже і
правомірно наклав арешт, виходячи із суми позову.
Також судами попередніх інстанцій зроблено правомірний висновок
про те, що накладення арешту на грошові кошти відповідача не
може заважати господарській діяльності останнього через те, що
сам відповідач неодноразово стверджував, що на його рахунку
“постійно є грошові кошти в великих розмірах”. Проте, як було
встановлено судами попередніх інстанцій, скаржником в порушення
вимог ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
свої твердження нічим не
підтверджені.
Виходячи з вищевикладених обставин, суди попередніх інстанцій
дійшли обґрунтованого висновку про накладення арешту на грошові
кошти, що належать МПП “МДЄ” в розмірі 117913,13 грн. з метою
забезпечення позову.
Твердження скаржника про порушення апеляційним судом норм
процесуального права не відповідають матеріалам справи та
зводяться до тлумачення норм на свою користь і не спростовують
викладених в судових рішеннях мотивованих висновків про
задоволення клопотання позивача в частині забезпечення позову
накладенням арешту на грошові кошти відповідача на суму
117913,13 грн.
Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про
необхідність забезпечення позову є обґрунтованим, відповідає
законодавству та встановленим обставинам справи.
За таких обставин касаційну скаргу МПП “МДЄ” слід залишити без
задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського
суду від 09.03.2006 р. у справі № 2/23 –без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7-111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
постанову Київського апеляційного господарського суду від
09.03.2006 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від
24.01.2006 р. у справі № 2/23 залишити без змін, а касаційну
скаргу Малого приватного підприємства “МДЄ” –без задоволення.
Головуючий суддя О. Шульга
Суддя Т. Козир
Суддя О. Кот