2/496 Про визнання недійсним договорів оперативної оренди та повернення майна - Текст документа

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф. -головуючого, Козир Т.П., Кота О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2006р. у справі № 2/496 господарського суду міста Києва за позовом Виконувача обов'язків Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до: 1) Державної акціонерної компанії "Хліб України"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор", за участю третьої особи на стороні відповідача -1 Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Мирівський елеватор" про визнання недійсним договорів оперативної оренди № 8823 від 27.12.2004 р. та повернення майна, одержаного за цим договором

в судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Савицька О.В., прокурор відділу;

від позивача: Чугаєнко О.М., дов. від 29.12.05 р. № 600;

від відповідача-1: Хижняк I.О., дов. від 15.11.2005 р. № 02-14/328;

Михайлов Ю.О., дов. від 07.12.2005 р. № 02-14/342;

від відповідача-2: Вишневський А.Є., дов. від 14.02.2006 р., б/н;

від третьої особи: не з'явивлися.

Постанова приймається 06.06.2006 р., оскільки у судовому засіданні 23.05.2006 р. оголошувалась перерва у відповідності до ст. 77 ГПК України (1798-12) .

Генеральною прокуратурою України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України подано позов до Державної акціонерної компанії "Хліб України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" про визнання недійсними договору оперативної оренди № 8823 від 27.12.2004 р. та повернення майна за цими договорами.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Генеральною прокуратурою України проведено перевірку законності передачі в оренду майна Державної акціонерної компанії "Хліб України", а саме майна, що знаходилося в користування у ДП ДАК "Хліб України" "Мирівський елеватор". Перевіркою, зокрема встановлено, що при передачі в оренду майна ДАК "Хліб України", що знаходилося в користування у ДП ДАК "Хліб України" "Мирівський елеватор", порушено ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , ч.2 ст. 5 Закону України" Про приватизацію державного майна" (2163-12) , що відповідно до ч.1 ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (435-15) є підставою для визнання договорів оперативної оренди № 8823 від 27.12.2004 р. недійсними.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.11.2005 р. задоволено позовні вимоги в повному обсязі. Визнано недійсним договір оперативної оренди № 8823 від 27.12.2004 р., укладений між ДАК "Хліб України" ДП ДАК "Хліб України" "Мирівський елеватор" та ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" від 27.12.2004 р. Зобов'язано ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" повернути Державній акціонерній компанії "Хліб України" одержане за договором оперативної оренди № 8823 від 27.12.2004 р. майно, передавши його за актами приймання-передачі. Стягнуто з ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" в доход державного бюджету державне мито в сумі 170 грн. Стягнуто з ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд мотивував своє рішення тим, що спірний договір був укладений з порушенням вимог ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , оскільки майно Державної акціонерної компанії "Хліб України" має статус майна державної власності у зв'язку з цим, відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (435-15) є підстави для визнання договору оперативної оренди № 8823 від 27.12.2004 р. недійсними.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2006 р. рішення господарського суду м. Києва від 03.11.2005 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та прийнято відмову ДАК "Хліб України " від апеляційної скарги на рішення господарського суду від 03.11.2005 р. та припинено апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.

У поданій касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2006 р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Скарга мотивована тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В поданих до суду касаційної інстанції поясненнях ДАК "Хліб України" висловлюється на підтримку прийнятих судами попередніх інстанцій рішення та постанови, вважаючи їх законними та обгрунтованими, а касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відзиви на касаційну скаргу від Генеральної прокуратури України, Фонду державного майна України та ДП ДАК "Хліб України" "Мирівський елеватор" до суду не надходили. Водночас у судовому засіданні представники Генеральної прокуратури та Фонду державного майна України висловилися на підтримку спірних судових актів.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2004 р. між Державною акціонерною компанією "Хліб України" в особі директора ДП ДАК "Хліб України" "Мирівський елеватор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" в особі директора ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" укладено договір оперативної оренди № 8823. Відповідно до зазначеного договору № 8567 та додаткам за №№ 1, 2, 3 до нього Товариству з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" в оперативну оренду передано будівлі, споруди та обладнання і устаткування.

Термін дії договорів оперативної оренди -п'ять років.

Пунктом 1.3 договорів оперативної оренди № 8823 від 27.12.2004 р. передбачено, що дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХII від 10.04.1992 р. (2269-12) на дані договори не розповсюджується.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, визнали договір оперативної оренди № 8823 від 27.12.2004 р., як такі що суперечать Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , оскільки майно Державної акціонерної компанії "Хліб України" має статус майна державної власності і власником є держава в особі уповноваженого органу, а саме Фонду державного майна України.

Проте п. 1.1 договору оперативної оренди № 8823 від 27.12.2004 р. передбачено, що орендодавець -Державна акціонерна компанія "Хліб України" зобов'язується передати, а орендар -Товариство з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" зобов'язується прийняти в строкове платне користування індивідуально визначене майно згідно Додатку № 1 та Додатку № 2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданих виконкомом Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області 12.12.2004 р., та зареєстровані в Томаківському районному БТI Дніпропетровської області за реєстраційними номерами -8981317, 8981117, 8981027, 8982333, 8909227, 8908624, 8979618, 8982929, 9134844, 8981969, 89826868982216, 8980812, 8979803, 8979974, 8980094, 8980202, 8980392, 8980516, 8907953, 8906773, 8982509, 8981650, 8981750, 8982090, 8982641, 8909893, 8910529, 8981509.

Водночас в матеріалах справи відсутнє свідоцтва про право власності на будівлі та споруди, які передавалися орендарю -ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор". А відтак, суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки зазначеному свідоцтву та не з'ясували дійсні права орендодавця -Державної акціонерної компанії "Хліб України" на майно, яке передано орендарю за договором оперативної оренди № 8823 від 27.12.2004 р.

Місцевий суд та апеляційний суд не дали належної кваліфікації фактичним обставинам, що стали підставою для визнання правочину недійсним. Судами не були з'ясовані всі обставини справи. Встановлення зазначених обставин є необхідною умовою правильного вирішення спору, а відтак суди невірно застосував норми матеріального та процесуального права і дійшли необгрунтованого висновку про наявність підстав для визнання укладених договорів оперативної оренди недійсними.

Окрім того, як вбачається із матеріалів апеляційного провадження у справі (протокол судового засідання від 17.01.2006 р., а.с. 20-22, т. 2), судом було задоволено клопотання представника відповідача-2 про залучення до участі у справі в якості третьої особи на боці ДАК "Хліб України" без самостійних вимог на предмет спору Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Мирівський елеватор". Проте як в ухвалі суду від 17.01.2006 р.,так і в самій поставі про це нічого не зазначено. Натомість в указаних судових актах безпідставно зазначено в якості третьої особи - Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Балівський комбінат хлібопродуктів". У судових засіданнях цю третю особу представляв гр. Сич А.В., який мав відповідні повноваження.

Відтак, всупереч вимогам ст. 43 ГПК України (1798-12) господарські суди першої та апеляційної інстанцій не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом та не встановили обставин справи, які є підставами для визнання недійсним спірного договору.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про те, що господарськими судами неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, а тому, оскаржувані рішення та постанова не можуть вважатися законними та обгрунтованими.

Відповідно до частини 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно частини 1 ст. 111-10 ГПК України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій без достатніх підстав прийняли рішення, не врахувавши вимог законодавства та не дослідивши всіх обставин справи.

Наведене свідчить, що винесені судові рішення підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції.

При новому розгляді справи господарському суду належить врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного, об'єктивного, всебічного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого прийняти законне і обгрунтоване рішення.