ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2005 Справа N 44/148-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кривди Д.С.,
суддів: Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши
касаційну скаргу ТОВ “Кіпріда”
на постанову від 27.09.2005 Харківського апеляційного
господарського суду
та на рішення від 15.07.2005
у справі № 44/148-05
господарського суду Харківської області
за позовом ТОВ “Кіпріда”
До ДП “Автотурбаза “Кемпінг” Харківського
обласного ЗАТ по туризму та екскурсіям
“Харківтурист”
третя особа ЗАТ по туризму та екскурсіям
“Харківтурист”
Про стягнення 93000 грн.
за участю представників сторін
від позивача: у засідання не прибули
від відповідача: Журавель Г.Д. –директор, Умен І.М., дов.
від третьої особи: Рибалко І.С., дов.
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Кіпріда” звернулось до господарського суду Харківської
області з позовом до ДП “Автотурбаза “Кемпінг” Харківського
обласного ЗАТ по туризму та екскурсіям “Харківтурист” про
стягнення 93000 грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку (з
урахуванням уточнення).
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що
позивачем не надано доказів того, що саме діями відповідача
позивачу спричинені збитки, вважає недоведеним факт відключення
відповідачем електроенергії в орендованому приміщенні.
Ухвалою від 01.06.2005 господарського суду Харківської області
до участі у справі в якості третьої особи на боці відповідача,
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено
Харківське обласне ЗАТ по туризму та екскурсіях “Харківтурист”.
Відповідачем подано зустрічну позовну заяву до позивача про
визнання недійсним договору та стягнення 11950,84 грн., яку
ухвалою від 08.06.2005 господарського суду Харківської області
повернуто за відсутністю доказу сплати державного мита.
Рішенням від 15.07.2005 господарського суду Харківської області
(суддя С.В.Дюкарева), залишеним без змін постановою від
27.09.2005 Харківського апеляційного господарського суду
(колегія суддів у складі: Івакіна В.О. –головуючого, Гагіна
М.В., Северіна В.І.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення і постанова мотивовані недоведенням з боку позивача
обставин вчинення шкоди та збитків відповідачем.
Ухвалою від 04.11.2005 Вищий господарський суд України порушив
касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій
заявлені вимоги про скасування рішення і постанови та
задоволення позову новим рішенням.
Касаційна скарга мотивована неповним з’ясуванням судами обставин
справи, неприйняттям судами доказів, якими доводилися обставини
знеструмлення мережі електропостачання позивача з розподільчої
шафи, яка знаходиться у віданні відповідача та перешкоджання
в’їзду автотранспорту до орендаря, що вчинило шкоду
підприємницькій діяльності позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Позивач доводив, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому
завдано матеріальну шкоду в сумі 93000 грн.
В обґрунтування завданих збитків позивачем були надані до
матеріалів справи акт технічного огляду від 04.04.2005,
складений представником АК “Харківобленерго”, доповідну записку
головного технолога, службову записку в. о. головного бухгалтера
Батечко Л.Н., договір від 06.06.2003, укладений між позивачем та
ПП “Дігма”, лист ТОВ “Троя” № 17 від 05.04.2005 про відмову від
співробітництва, лист ТОВ “Тетра” від 05.05.2005 про розірвання
договору купівлі-продажу від 01.12.2004 тощо.
Суди першої та апеляційної інстанцій не прийняли зазначені
докази до уваги, пославшись на відсутність причинного зв'язку
між діями відповідача та наслідками, які доводить позивач.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 216, ст.ст. 218, 224- 226
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
господарсько-правова
відповідальність базується на принципах, згідно з якими:
потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно
від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена
законом відповідальність виробника (продавця) за
недоброякісність продукції застосовується також незалежно від
того, чи є застереження про це в договорі, а також, учасник
господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне
виконання господарського зобов'язання чи порушення правил
здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним
вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення
господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено
законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення
господарського зобов'язання несе господарсько-правову
відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання
зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної
сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов
здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими
обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами
правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання
зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Позивач і відповідач знаходилися в орендних відносинах на
підставі укладених між ними договорів з 2001р. до 2004р.
Об’єктом оренди за Договором від 15.04.2004 були нежитлове
приміщення, господарський двір, кондцех, підсобні приміщення
загальною площею 250 кв. м, строк оренди визначено з 15.04.2004
до 15.03.2005 з наданням орендарю переважного права на оренду,
якщо зобов’язання виконуються належним чином.
Обставини припинення договору оренди, наміри продовження оренди
сторонами після 15.03.2005 та правомірності знаходження позивача
на орендованій площі судами не були встановлені, як не
встановлені обставини відключення орендованих приміщень станом
на 04.04.2005, коли складено акт технічного обліку.
Судами акт технічного огляду від 04.04.2005 відхилений як доказ
за відсутністю причинного зв’язку з предметом спору.
Позивач на підставі цього акту доводив вчинення шкоди, але
згідно з актом вимкнення відбулося внаслідок виключення
рубильника в РЩ-0,4 кв., належного АТБ “Немчич”, яке до участі у
справі не залучено, а підстави відключення та схеми
енергопостачання позивача судами не були встановлені.
Відповідно до п.п. 3.1, 7 договору від 15.04.2004 комунальні
послуги оплачуються орендарем поза орендною платою і
орендодавець зобов’язаний забезпечити оренду переданого майна.
Обставини користування орендованим майном, та оплата усіх послуг
пов’язаних з орендою, що було також предметом договору, судами
не встановлено.
Оскільки предметом позову було визначено неправомірні дії
відповідача та їх наслідок –завдані збитки, як доводив позивач,
відповідач, виходячи з вимог ст. 218 Господарського кодексу
( 436-15 ) (436-15)
та ст.ст. 22, 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язаний
був довести відсутність таких неправомірних дій.
Неукладення договору на новий строк відповідно до ст. 20
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
не тягне право
орендодавця здійснювати дії по захисту своїх цивільних прав
іншим шляхом, ніж права звернення до суду, як це визначено
ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
При розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій не
були встановлені обставини, з яких вбачається факт відключення
позивача від електромережі, його час та наслідки, якщо воно мало
місце, а також виникнення цього факту внаслідок неправомірних
дій відповідача, що є суттєвими обставинами у справі.
Суди не виконали вимог ст.ст. 43, 47, 34, 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, що стало причиною прийняття рішення і постанови при
неповному встановленні усіх суттєвих обставин у справі та
ухваленні рішення і постанови невідповідних законодавству.
Виходячи з викладеного рішення і постанова підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2005
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
27.09.2005 у справі № 44/148-05 скасувати, а справу направити на
новий розгляд до суду першої інстанції.