ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2005 Справа N 17/212-17/124
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ЗАТ “Укар-Імпекс”
на ухвалу господарського суду Запорізької області
від 28.04.2005 року
та постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 15.06.2005 року
у справі № 17/212-17/124
за позовом Державної судової адміністрації України
до ЗАТ “Укар-Імпекс”
3-я особа Донецький апеляційний господарський суд
Про усунення перешкод у користуванні майном
за участю представників:
позивача - Міщенко Н.С.,
відповідача - не з’явились,
третьої особи - не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2005
року у справі № 17/212-17/124 (суддя Шевченко Т.М.) залишеною
без змін постановою Запорізького апеляційного господарського
суду від 15.06.2005 року (судді: Антонік С.Г., Коробка Н.Д.,
Мірошниченко М.В.) заява ЗАТ “Укар-Імпекс” про перегляд рішення
за нововиявленими обставинами залишена без задоволення, а
рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2004
року у справі № 17/212 –без змін.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою судів першої та
апеляційної інстанцій ЗАТ “Укар-Імпекс” звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.04.2005
року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 15.05.2005 року у даній справі скасувати та прийняти нове
рішення, яким скасувати рішення господарського суду Запорізької
області від 18.05.2004 року у справі № 17/212. В обґрунтування
своїх вимог оскаржувач посилається на те, що судами попередніх
інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних
судових актів.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну
оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування
судом першої інстанції норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало
законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне
значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за
нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених
обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну
оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що
переглядається.
Виходячи із правової природи нововиявлених обставин, останні за
своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому
порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового
рішення.
Із змісту статті 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вбачається, що
необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх
наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини
не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
На підставі названої статті судове рішення може бути переглянуто
за двох умов: істотність нововиявлених обставин і виявлення їх
після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або
зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою
для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу
XIII ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
При цьому, не можуть вважатись нововиявленими обставини, що
встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані
сторонами.
В обґрунтування вимог заяви про перегляд судового рішення за
нововиявленими обставинами скаржник посилається на те, що в
січні 2005 року йому стало відомо про завершення ремонту
службового приміщення Донецького апеляційного господарського
суду. Крім того, відповідач надав довідку ПП “Домінанта” про
недоцільність демонтажу спірної споруди.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається наступне.
Прибудована споруда відповідача заважала проведенню ремонту та
реконструкції будівлі суду. Ремонт приміщення суду закінчився в
травні 2004 року, тобто до прийняття рішення господарським судом
Запорізької області від 18.05.2004 року у справі № 17/212.
Відповідач на момент винесення рішення не міг не знати про
закінчення ремонту приміщення суду.
Факт завершення ремонту та довідка ПП “Домінанта”, на які
посилається скаржник в обґрунтування своїх вимог, не має
істотного значення для вирішення справи, оскільки частина
спірної споруди займає територію пожежного проїзду правої
частини будинку суду. Крім того, як встановлено місцевим та
апеляційним господарськими судами, частина спірної будови, яка
за своїм призначенням є розважальним комплексом, проходить крізь
приміщення суду, що робить неможливим користування приміщеннями
суду, а відтак, перешкоджає здійсненню правосуддя.
Таким чином, наведені відповідачем обставини не могли не бути
відомими заявнику на момент прийняття рішення господарським
судом Запорізької області від 18.05.2004 року у справі № 17/212;
наведені заявником обставини ґрунтуються на несвоєчасно поданих
доказах.
Обставини, на які посилається заявник, не підпадають під ознаки
“нововиявлених обставин” в розумінні статті 112 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, що підставно враховано місцевим та апеляційним
господарськими судами.
Приймаючи оскаржувані судові рішення місцевий та апеляційний
господарські суди врахували зазначені вище вимоги матеріального
права та дійшли правомірного висновку про безпідставність заяви
відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку про
правомірність оскаржуваних ухвали та постанови, які відповідають
положенням ст.ст. 86, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі
змінами та доповненнями.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних
ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з
чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих
судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “Укар-Імпекс” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.04.2005
року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 15.06.2005 року у справі № 17/212-17/124 залишити без змін.