ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2005 Справа N 12/90б-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. –головуючого
Бур’янової С.С. (доповідач)
Ткаченко Н.Г.
розглянувши приватної комерційно-виробничої фірми
касаційну скаргу “Агрос”
на ухвалу Запорізького апеляційного господарського
суду від 11.07.2005 року
у справі № 12/90-Б-05 господарського суду Херсонської
області
за заявою акціонерного товариства “Кредит банк
Україна” в особі Херсонської філії
акціонерного товариства “Кредит банк
Україна”
До приватної комерційно-виробничої фірми
“Агрос”
про визнання банкрутом
За участю представників сторін
від кредитора Подреза О.О. дов., Уланівський С.Є. дов.,
від боржника не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
11.07.2005 року у справі № 12/90-Б-05 про банкрутство приватної
виробничо-комерційної фірми „Агрос” за заявою акціонерного
товариства „Кредит банк України” в особі Херсонської філії
акціонерного товариства „Кредит банк України” апеляційну скаргу
приватної виробничо-комерційної фірми „Агрос” повернуто без
розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду апеляційної
інстанції, приватна виробничо-комерційна фірма „Агрос”
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 11.07.2005 року скасувати та передати
справу до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного
провадження, посилаючись на не вірне застосування судом
апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме
ст.ст. 51, 53, 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(далі по тексту –ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 93, 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна
скарга на ухвалу господарського суду подається протягом 10 днів
з дня прийняття ухвали місцевим господарським судом.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувана ухвала
винесена місцевим господарським судом 10.06.2005 року, тому
строк подання апеляційної скарги скінчився 20.06.2005 року.
Апеляційну скаргу на оскаржуваний судовий акт подано 29.06.2005
року, тобто після встановленого законом строку для її подання.
Як видно з матеріалів справи, уповноважений представник заявника
апеляційної скарги на підставі доручення отримав постанову
господарського суду Херсонської області 16.06.2005 року, а строк
подання апеляційної скарги спливав 20.06.2005 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга
підлягає поверненню, оскільки підстави для відновлення
пропущеного строку відсутні.
Судова колегія не погоджується з висновками суду апеляційної
інстанції, виходячи з наступного.
В описовій частині ухвали судом апеляційної інстанції зазначено,
що проаналізовано апеляційну скаргу і матеріали справи та
колегія суддів дійшла висновку про необхідність задовольнити
клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального
строку, надалі в резолютивній частині зазначено про відмову у
відновленні пропущеного строку, це може свідчити про
необ'єктивність розгляду всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, для подання
апеляційної скарги передбачений 10 - денний строк, оскільки
представники апелянта не були присутні на судовому засіданні за
поважною причиною, тому що не були завчасно попереджені про
день, час і місце проведення судового засідання, то строк
апеляційного оскарження починав відраховуватися від того
моменту, коли скаржнику стало відомо про вказаний судовий акт,
тобто з 16.06.2005 року.
Таким чином відповідно до ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
загальний строк оскарження закінчувався 26.06.2005 року,
оскільки це був вихідний день, то згідно зі ст. 51 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
у випадку, коли останній день строку випадає на
неробочий день, днем закінчення строку вважається перший
наступний за ним робочий день. Оскільки наступні після 26.06.дні
–27 і 28.06.були неробочими, то наступним робочим днем було 29
червня, саме той день коли скаржником була подана апеляційна
скарга.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд
апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відновленні
пропущеного процесуального строку.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що ухвалу Запорізького
апеляційного господарського суду від 11.07.2005 року у справі
№ 12/90-Б-05 підлягає скасуванню, а касаційна скарга
задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватної комерційно-виробничої фірми “Агрос”
задовольнити.
Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
11.07.2005 року скасувати.
Справу передати до Запорізького апеляційного господарського суду
для здійснення апеляційного провадження.