ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2005 Справа N 12/274
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Щотки
С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,
розглянувши у
відкритому судовому ТОВ “Андріївське”,
засіданні в м. Києві ТОВ “Діонія”
касаційні скарги
на рішення господарського суду м. Києва від
08.10.2004 року
та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 15.06.2005 року
у справі № 12/274
за позовом приватного підприємства “Віадук”
До ТОВ “Діонія”,
ТОВ “Діонія - Н”,
ТОВ “Андріївське”,
3-я особа приватне підприємство “Фірма Росса”
Про усунення перешкод у користуванні приміщенням та
виселення,
за участю представників:
позивача: - Ситюк В.В.,
відповідачів:
ТОВ “Діонія” - не з’явились,
ТОВ “Діонія - Н” - Александренко В.В.,
ТОВ “Андріївське” - Александренко В.В.,
третьої особи: - Гавриловська Н.М.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.10.2004 року у
справі № 12/274 (суддя Прокопенко Л.В.) залишеним без змін
постановою Київського апеляційного господарського суду від
15.06.2005 року (судді: Григорович О.М., Рябуха В.І., Гольцова
Л.А.) позовні вимоги приватного підприємства “Віадук” до ТОВ
“Діонія”, ТОВ “Діонія –Н” та ТОВ “Андріївське”, третя особа ПП
“Фірма Росса” про усунення перешкод у користуванні приміщенням
задоволені частково: виселено ТОВ “Діонія-Н” та ТОВ
“Андріївське” з першого поверху культурно-готельного комплексу
“Андріївський”, що розташований в будинку № 60 по вул.
Воздвиженській у м. Києві. У задоволенні позовних вимог до ТОВ
“Діонія” відмовлено. Стягнуто з ТОВ “Діонія –Н” та ТОВ
“Андріївське” витрати по сплаті державного мита та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням та постановою господарських судів
першої та апеляційної інстанцій ТОВ “Андріївське” та ТОВ
“Діонія” звернулись до Вищого господарського суду України з
касаційними скаргами в яких просять рішення господарського суду
м. Києва від 08.10.2004 року та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 15.06.2005 року скасувати,
провадження у справі припинити. В обґрунтування своїх вимог
заявники посилаються на те, що судами першої та апеляційної
інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних
судових актів.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає,
що рішення або постанова господарського суду прийняті з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що суди першої та апеляційної
інстанцій в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 101 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
повно та об’єктивно розглянули в судовому процесі
всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами
в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.
При цьому, господарськими судами встановлено, що 23.12.2003 р.
ПП “Фірма Росса” та ПП “Віадук” уклали договір купівлі-продажу,
за яким ПП “Віадук” купило перший поверх загальною площею 180,70
кв.м. приміщення незавершеного будівництвом 9-ти поверхового
корпусу “В” готельного комплексу “Андріївський”, розташованого у
м. Києві по вул. Воздвиженська, 60.
Пунктом 1.4. договору купівлі-продажу встановлено, що право
власності переходить до покупця з дня укладення договору. Крім
того, факт виконання договору підтверджується актом
прийому-передачі від 26.04.2004 року.
Відповідно до висновку експерта від 24.06.2004 року № 3730
відтиски печаток у договорі купівлі-продажу від 23.12.2003 року
від імені ПП “Віадук” та ПП “Фірми Росса” нанесені відповідно
печатками ПП “Віадук” та ПП “Фірма Росса”, а підписи - виконані
власноручно Жильцовим В.П. та Омельченком І.Г.
Власник майна, відповідно до положень статті 391 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та статті 48 Закону України від
07.02.1991 року N 697-XII “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
, може
вимагати усунення будь-яких порушень його права, в тому числі і
усунення перешкод у користуванні майном.
Як вбачається з матеріалів справи, господарські суди попередніх
інстанцій дійшли правильного висновку про обгрунтованість позову
в частині виселення з приміщення, яке належить ПП “Віадук”
відповідачів - ТОВ “Діонія-Н” та ТОВ “Андріївське”, оскільки їх
майно створює перешкоди у використанні позивачем приміщення.
З огляду на те, що 23.12.2003 року ТОВ “Діонія” передало, а ПП
“Фірма Росса” прийняла приміщення першого поверху площею 70
кв.м. , що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська,
60, корпус “В” культурно-готельного комплексу “Андріївський”, що
підтверджується актом приймання-передачі нежилих приміщень,
господарські суди дійшли вірного висновку про відмову у
задоволенні позовних вимог до ТОВ “Діонія”.
Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку про
правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішення та
постанови, які відповідають положенням ст. ст. 84, 105 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Інші доводи касаційної скарги не приймаються до уваги, оскільки
відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувачів про порушення і неправильне застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних
рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з
чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих
судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги ТОВ “Андріївське” та ТОВ “Діонія” залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва від 08.10.2004 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.06.2005 року у справі № 12/274 залишити без змін.