ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2005 Справа N 3/148
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів: Мележик Н.І.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні ВАТ по газопостачанню та
касаційну скаргу газифікації “Херсонгаз”
на постанову від 24.03.2005 р. Запорізького
апеляційного господарського суду
у справі № 3/148
за позовом ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз
України” (надалі –Компанія)
До ВАТ по газопостачанню та
газифікації “Херсонгаз”
(надалі –Товариство)
Про стягнення 12 812,44 грн.
за участю представників:
від позивача - Забава С.В. (23.11.2005 р.)
від відповідача - Автонагов І.В. (23.11.2005 р.)
Чернишова В.Г. (30.11.2005 р.)
в судовому засіданні 23.11.2005 р. оголошувалась перерва
В С Т А Н О В И В:
Під час нового розгляду справи позивачем подано заяву про
уточнення позовних вимог, відповідно до яких Компанія просила
суд стягнути з Товариства 657,78 грн. пені, 620,49 грн. збитків
від інфляції, 5857,16 грн. відсотків річних, 365,60 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.01.2005
р. позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача на
користь позивача 620,49 грн. збитків від інфляції, 212,42 грн.
відсотків річних; в частині стягнення 5222,84 грн. основного
боргу провадження у справі припинено; в частині стягнення пені,
штрафу та 5644,74 грн. відсотків річних в позові відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
24.03.2005 р. (судді: Радченко О.П. , Коробка Н.Д., Юхименко
О.В.) рішення господарського суду Херсонської області від
11.01.2005 р. змінено: стягнуто з відповідача на користь
позивача 532,58 грн. збитків від інфляції, 5857,16 грн.
відсотків річних; в частині стягнення 5222,84 грн. основного
боргу провадження у справі припинено; в частині стягнення пені,
штрафу та 87,91 грн. збитків від інфляції в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, Товариство звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
її скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним
застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали
справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2004 р. Компанія
звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства 5 222,84
грн. основного боргу, 730,50 грн. пені, 620,49 грн. інфляційних
нарахувань, 5 873,01 грн. відсотків річних, 365,60 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.05.2004
р. (суддя Янковська І.Є.) в частині вирішення справи про
стягнення 5 222,84 грн. боргу провадження у справі припинено в
порядку п. 11 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
; в решті позову
відмовлено (пеня, штраф, відсотки річних, збитки від інфляції).
Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2004 р.
рішення господарського суду Херсонської області від 20.05.2004
р. у справі № 3/148 скасовано в частині відмови в задоволенні
позову про стягнення відсотків річних та інфляційних нарахувань
із передачею справи в цій частині на новий розгляд до
господарського суду Херсонської області. В решті рішення
(припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення
основного боргу, відмова у задоволенні вимог про стягнення пені
та штрафу) залишено без змін.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення боргу, пені та штрафу
у даній справі знайшли своє законне вирішення (рішення
господарського суду Херсонської області від 20.05.2004 р.,
постанова Вищого господарського суду України від 06.10.2004 р.),
а тому повторний їх розгляд місцевим господарським судом є
неправомірним. У зв’язку з цим, оскаржувана постанова в частині
безпідставного та незаконного нового розгляду вимог про
стягнення боргу, штрафу та пені не може залишатися без змін і
підлягає скасуванню.
Приймаючи постанову в частині стягнення збитків від інфляції та
відсотків річних апеляційний господарський суд правомірно
виходив із обґрунтованості цих вимог з урахуванням того, що дія
мораторію на задоволення вимог кредиторів у відповідності до
п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
не поширюється
на згадану спеціальну відповідальність. При цьому, судом
апеляційної інстанції підставно врахована допущена позивачем
помилка у розрахунку розміру збитків від інфляції.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією
суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду апеляційної
інстанції в частині вирішення справи про стягнення збитків від
інфляції та відсотків річних відповідають фактичним обставинам
та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і
процесуального права, є законними та обґрунтованими. Тому,
оскаржувана постанова в цій частині підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації
“Херсонгаз” задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
24.03.2005 р. у справі № 3/148 в частині стягнення збитків від
інфляції та відсотків річних залишити без змін. В іншій частині
постанову скасувати.