ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2005 Справа N 2-24/2318-2005(2-24/13243-04)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів: Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Житлово-експлуатаційного об’єднання
касаційну скаргу Київського району м. Сімферополя
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 17.08.2005
у справі № 2-24/2318-2005 господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом Фірми “Алтол”
До Житлово-експлуатаційного об’єднання
Київського району м. Сімферополя
Про стягнення,
за участю представників сторін від:
позивача Бєлая Л.Л. –за довіреністю від 17.02.2005р.
відповідача Палей Л.В. –за довіреністю від 28.11.2005р.,
Смирнова Л.Є. –за довіреністю від 28.11.2005р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
04.07.2005р. (суддя Колосова Г.Г.), залишеним без змін
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 17.08.2005р. (судді Плут В.М. –головуючий, Горошко Н.П. ,
Прокопанич Г.К.), позов задоволено частково; стягнуто з ЖЕО
Київського району м. Сімферополя на користь фірми “Алтол”
96096,76грн. заборгованості, 3664,41грн. пені, 4999,10грн.
індексу інфляції, 2000грн. витрат за проведення
судово-бухгалтерської експертизи, 1047,60грн. державного мита та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у
сумі 118грн.
Прийняті у справі рішення мотивовані неналежним виконанням
відповідачем своїх договірних зобов’язань по повній та
своєчасній оплаті вартості наданих послуг.
В касаційній скарзі ЖЕО Київського району м. Сімферополя просить
скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове
рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та
процесуального права, а саме ст. 652, 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.ст. 38, 42 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Крім того, скаржник
посилається на неповне з’ясування обставин, які мають значення
для справи, та недоведеність обставин, які мають значення для
справи.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування
апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін,
дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню підлягає
частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
встановлених у даній справі обставин.
Судами встановлено, що 03.01.2002 року між фірмою „Алтол” та ЖЕО
Київського району міста Сімферополя (“Замовник”) був укладений
договір аварійного обслуговування, предметом якого, відповідно
до п. 1.1, є виконання робіт з аварійного обслуговування
внутрішніх систем забезпечення будівель „Замовника”.
За умовами п. 7.2 цього договору ЖЕО Київського району міста
Сімферополя зобов'язаний протягом п'яти банківських днів після
отримання рахунку за виконані роботи сплатити вказану у рахунку
суму.
При цьому п. 7.3 передбачено, що вартість робіт по аварійному
обслуговуванню „Замовника” визначається відповідно калькуляції,
яка виставляється щомісячно.
Пунктом 9 даного договору визначено його додаткові умови. Так, у
випадку необхідності Фірма “Алтол” на замовлення ЖЕО Київського
району міста Сімферополя виконує ремонтні і профілактичні роботи
на внутрішніх мережах. В разі необхідності виконання вказаних
робіт їх вартість визначається калькуляцією виконання робіт, яка
погоджується між сторонами.
Судова колегія апеляційної інстанції, розглядаючи спір, виходила
з того, що зміст договору не передбачає необхідності з боку
фірми „Алтол” погоджувати та затверджувати калькуляції по
вартості виконаних робіт. Однак суди попередніх інстанцій не
дали оцінки калькуляціям, які виставлялись “Замовнику” (в
калькуляціях не вказані роботи, що визначаються як аварійні і, в
зв’язку з цим, підлягали оплаті відповідно до п. 7 договору).
Суди також не встановили, чи дійсно були виклики за спірний
період щодо виконання аварійних робіт, їх кількість та фактичне
виконання цих робіт (яким чином роботи оформлюються та чим
підтверджуються).
Відтак, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що спір
розглянутий при неповно з’ясованих обставинах справи, що
унеможливлює підтвердити або спростувати законність прийнятих
рішень. У зв’язку з викладеним, судові рішення підлягають
скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п. 3
ч. 1 ст. 111-9, 111-10, ст. 111-11, 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, –
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
04.07.2005р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 17.08.2005р. у справі № 2-24/2318-2005
скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського
суду першої інстанції.
Касаційну скаргу Житлово-експлуатаційного об’єднання Київського
району м. Сімферополя задовольнити частково.