ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
29.11.2005 Справа N П6/3419
|
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Джунь В.В.–головуючий, судді Бенедисюк І. М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційне подання прокурора Бабушкінського району
м. Дніпропетровська (далі –Прокурор) в інтересах держави в особі
Міністерства праці та соціальної політики України, в особі
Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів (далі –відділення Фонду)
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від
13.06.2005
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 02.08.2005
за позовом Прокурора
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації “Дніпрогаз”, м. Дніпропетровськ
про стягнення штрафних санкцій у сумі 295 300 грн. за
нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2004
році.
Судове засідання проведено за участю представників:
Прокурора –не зяв.,
позивача –не зяв.,
відповідача –Козятинського І.П.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2005 (суддя Коваленко О.О.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005 (колегія суддів у складі: Ясир Л.О. –головуючий, судді Герасименко І.М., Прудніков В.В.), позовну заяву повернуто Прокуророві без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
(далі –ГПК (1798-12)
). Зазначені рішення судових інстанцій з посиланням на приписи частини першої статті 2 ГПК, (1798-12)
пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зі справи № 1-1/99 (v003p710-99)
про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді мотивовані тим, що Прокурором не доведено належність Фонду соціального захисту інвалідів до органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
У касаційному поданні від 02.09.2005 до Вищого господарського суду України Прокурор просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2005 № П6/3419 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005, а справу передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області. Касаційне подання з посиланням на приписи статті 121 Конституції України (254к/96-ВР)
, статті 2 ГПК, (1798-12)
статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру” (1789-12)
мотивовано тим, що попередніми судовими інстанціями не враховано статусу Фонду соціального захисту інвалідів, який є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційного подання.
Причиною касаційного подання стало питання про правильність визначення Прокурором органу, на який державою покладено функції стягнення з підприємств штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (875-12)
(далі –Закон (875-12)
).
Відповідно до частини 8 статті 69 Господарського кодексу України (436-15)
(далі – ГК (436-15)
) підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Штрафні санкції, передбачені статтею 20 Закону, (875-12)
є видом адміністративно-господарських санкцій, правовий режим застосування яких визначено у статтях 238 – 250 ГК України (436-15)
.
Згідно зі статтею 2 ГПК (1798-12)
господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Верховним Судом України з посиланням на зазначене рішення Конституційного Суду України викладено аналогічну позицію у мотивувальних частинах його постанов від 21.01.2002 зі справи № 03-1/1-3/8-59/3 (v59_3700-02)
та від 25.03.2002 зі справи № 17/6 (v17_6700-02)
.
У пункті 3 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 № 04-5/570 “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” (v_570600-02)
зазначено, що господарський суд оцінює правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, (1434-2002-п)
закріплено, що Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому. До переліку завдань Фонду належить здійснення контролю за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 4 названого Положення (1434-2002-п)
). Тому попередні судові інстанції дійшли помилкового висновку, що Фонд соціального захисту інвалідів не є органом державної влади, а отже рішення попередніх судових інстанцій про повернення позовної заяви Прокурора підлягають скасуванню.
За змістом приписів пунктів 8 та 9 статті 3, пункту 4 частини 1 статті 17, частини 4 статті 50, статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
до компетенції адміністративних судів не віднесено спори, де позивачами є відділення Фонду соціального захисту інвалідів. На даний час статтею 50 цього Кодексу (2747-15)
встановлено вичерпний перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у справі за позовами суб’єктів владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-9 - 111-13 ГПК, (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційне подання прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005 № П 6/3419 скасувати.
3. Позовну заяву прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.