ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
29.11.2005                                      Справа N 17/32
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді     Шульги О.Ф.
суддів:                Семчука В.В.
                       Козир Т.П.
розглянувши заяву      закритого акціонерного товариства
                       “Укренергозбут”
про перегляд постанови Вищого господарського суду України від
25.07.2003 року за нововиявленими обставинами у справі № 17/32
за позовом             ЗАТ “Укренергозбут” (далі –Товариство)
до                     ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”
                      (далі –Компанія)
 
Про   визнання права власності на природний газ та зобов’язання
поставити цей газ
 
за участю представників:
позивача:    Осипенко Д.О.;
відповідача: Ващенко В.О., Бойко Н.М.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Постановою  Вищого  господарського суду України  від  25.07.2003
року  касаційну  скаргу Компанії задоволено,  скасовано  рішення
арбітражного   суду  м.  Києва  від  12.07.2000  р.,   постанову
Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2002 р.  в
частині  визнання за позивачем права власності на природний  газ
та  зобов’язання  поставити цей газ,  в  задоволенні  цих  вимог
відмовлено; в іншій частині судові рішення залишено без змін.
 
Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з заявою
про  перегляд цієї постанови за нововиявленими обставинами. Свої
вимоги   заявник   обґрунтовує  тим,  що   згідно   з   рішенням
Голосіївського  районного  суду  м.  Києва  від  07.09.2005   р.
встановлено факт, що в газотранспортній системі ДК “Укртрансгаз”
НАК “Нафтогаз України” знаходиться 305 мільйонів кубічних метрів
природного  газу, до якої вказаний газ був переданий  за  актами
прийому  –передачі  від 14.01.2000 р., від  15.12.1999  р.,  від
15.12.1999  р. № 4/11, від 14.01.2000 р. № 5/12 в  листопаді  та
грудні 1999 р.
 
Відповідач   заперечує   проти   задоволення   вказаної   заяви.
Представник   Компанії   пояснив  суду,   що   вказане   рішення
Голосіївського  районного суду м. Києва є  незаконним,  оскільки
прийнято   фактично   між   юридичними   особами.   Крім   того,
представником  відповідача  заявлено  клопотання  про  зупинення
провадження  у справі в зв’язку з тим, що ним подано  заяву  про
апеляційне оскарження вказаного рішення місцевого суду загальної
юрисдикції.
 
Судова  колегія  дійшла висновку про те, що  вказане  клопотання
задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не надано доказів
прийняття апеляційної скарги до провадження.
 
Заслухавши  пояснення представників сторін,  обговоривши  доводи
заяви,  перевіривши наявні матеріали, колегія суддів прийшла  до
висновку,  що заява про перегляд постанови Вищого господарського
суду  України від 25.07.2003 року за нововиявленими обставинами,
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Рішенням  Голосіївського районного суду м. Києва  від  7.09.2005
року   встановлено  факт,  що  в  газотранспортній  системі   ДК
“Укртрансгаз”  НАК “Нафтогаз України” знаходиться 305  мільйонів
кубічних  метрів природного газу, який обліковується на  балансі
його власника –Товариства.
 
Вказаний  газ  був  переданий за актами  прийому  –передачі  від
14.01.2000 р., від 15.12.1999 р., від 15.12.1999 р. № 4/11,  від
14.01.2000 р. № 5/12 в листопаді та грудні 1999 р.
 
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         рішення суду з
цивільної  справи, що набрало законної сили, є обов’язковим  для
господарського суду щодо фактів, які встановлені судом  і  мають
значення при вирішенні спору.
 
Рішення  Голосіївського районного суду м.  Києва  від  7.09.2005
року набрало законної сили.
 
Вказані  висновки суду спростовують доводи Вищого господарського
суду  України,  викладені в постанові від  25.07.2003  року,  де
зазначено, що газ поставлений в листопаді - грудні 1999  року  в
об’ємах   195  млн.  куб.  м  та  223  млн.куб.м  був  прийнятий
відповідачем  в  його транспортні мережі та був  транспортований
споживачам та використаний останніми у тому ж об’ємі.
 
У   відповідності  до  ст.  112  ГПК  України   ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,
господарський суд може переглянути прийняте ним судове  рішення,
яке  набрало  законної сили, за нововиявленими  обставинами,  що
мають  істотне  значення  для справи  і  не  могли  бути  відомі
заявникові.
 
Судова  колегія  погоджується з доводами  заявника  про  те,  що
рішення місцевого суду загальної юрисдикції має істотне значення
для справи, що розглядається Вищим господарським судом, оскільки
воно  прийняте з тих же правовідносин. Крім того, судова колегія
суду   касаційної  інстанції  вважає  обґрунтованими  твердження
позивача  про  те,  що  вказані обставини  існували  і  на  дату
прийняття  Вищим  господарським  судом  України  постанови,   що
переглядається за нововиявленими обставинами. Про вказаний  факт
свідчить   резолютивна   частина   рішення,   згідно   з    якою
зазначається,  що цей природний газ постачався  в  листопаді  та
грудні 1999 р.
 
Згідно  з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про власність” ( 697-12  ) (697-12)
        ,
власник  на  свій розсуд володіє, користується і розпоряджається
належним  йому  майном. З урахуванням того  факту,  що  рішенням
Голосіївського районного суду м. Києва встановлено той факт,  що
вказаний  обсяг  газу  належить  на  праві  власності  саме  ЗАТ
“Укренергозбут”,  судові  рішення  суду  першої  та  апеляційної
інстанції,  згідно з якими за позивачем визнано право  власності
на  вказаний природний газ, та зобов’язано відповідача поставити
газ  за вказівками позивача, підлягають залишенню без змін в цій
частині. За таких обставин, постанова Вищого господарського суду
України  про скасування в цій частині зазначених рішень підлягає
скасуванню.
 
Судова  колегія  не може погодитися з доводами  відповідача  про
незаконність рішення Голосіївського районного суду м. Києва  від
7.09.2005  року,  оскільки в матеріалах справи  відсутні  докази
скасування цього судового акту.
 
Враховуючи   наведене,   та   керуючись   ст.   ст.   112,   114
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Заяву  Закритого  акціонерного  товариства  “Укренергозбут”  про
перегляд   за   нововиявленими  обставинами   постанови   Вищого
господарського суду України від 25.07.2003 року задовольнити.
 
Постанову Вищого господарського суду України від 25.07.2003 року
скасувати.
 
Рішення  арбітражного  суду  м. Києва  від  12.07.2000  року  та
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
4.04.2002 року залишити без змін.
 
Стягнути ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” на користь  ЗАТ
“Укренергозбут”  892,  50 грн. держмита  за  розгляд  заяви  про
перегляд   за   нововиявленими  обставинами   постанови   Вищого
господарського суду України.
 
Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.