ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2005 Справа N 17-5-30-28-33-18/01-7705-19/43
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.
суддів: Яценко О.В. (доповідач у справі)
Панової І.Ю.
розглянувши касаційні 1.Кабінету Міністрів України
скарги 2.Акціонерного комерційного
агропромисловий банк “Україна”
3.Одеської обласної ради
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 13.07.2005р.
у справі № 17-5-30-28-33-18/01-7705-1943
господарського суду м. Києва
за позовом Одеської обласної ради
до 1.Акціонерного комерційного
агропромислового банку “України”
2.Одеської дирекції АК АПБ “Україна”
3.Кабінету Міністрів України
треті особи, які 1.Національний банк України
заявляють самостійні 2.Управління Національного банку України в
вимоги на предмет Одеській області
спору
за участю Генеральної прокуратури України
про визнання права власності
в судовому засіданні взяли
участь представники сторін
від Національного банку Гантімуров Є.С. дов.
України № 18-208/4100-9278 від 19.09.2005р.
від Акціонерного
комерційного Родіонова М.О. дов. № 148 від
агропромислового банку 04.07.2005р.
“України”
від Одеської обласної ради Корой Л.І. дов.№ 8-39-664 від
19.09.2005р.
від Генеральної прокуратури Івченко О.А.
України
В С Т А Н О В И В:
Позивач у позовній заяві просив визнати за ним право власності
на адміністративні будинки районних територіальних відділень
Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна”. Свої
вимоги обґрунтовує тим, що банк передав Одеській обласній раді
ці будівлі за актом прийому - передачі в рахунок погашення
заборгованості, встановленої рішенням господарського суду
Одеської області від 31.08.2001р. у справі № 17-2-18/01-7058.
11.05.2005р. позивач подав клопотання про уточнення позовних
вимог, в якому просив визнати за Одеською обласною радою право
власності на майно (будівлі районних територіальних відділень),
передане їй відповідачем - АК АПБ “Україна” в особі дирекції по
Одеській області за актом приймання - передачі від 10.09.2001р.,
визнати недійсним договір, укладений між АК АПБ “Україна” та
Кабінетом Міністрів України, щодо купівлі - продажу цілісного
майнового банківського комплексу від 28.08.2003р.
№ 130-04/055/128 в частині продажу будівлі, розташованої за
адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 4-а, та майна, визначеного в
акті приймання - передачі від 10.09.2001р., а також визнати
недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України від
13.10.2003р. № 599-р “Про використання викупленого майна
Акціонерного агропромислового банку “Україна” ( 599-2003-р ) (599-2003-р)
в
частині, що стосується будівлі, розташованої за адресою:
м. Одеса, пр. Шевченка, 4-а, та майна, переданого за
вищезазначеним актом приймання - передачі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.05.2005р. у справі
№ 17-5-30-28-33-18/01-7705-19/43-1 повернуто зустрічну позовну
заяву Національного банку України в особі Управління НБУ в
Одеській області до Одеської обласної ради про визнання акту
приймання - передачі недійсним без розгляду.
Ухвалою господарського суду від 18.05.2005р. у справі
№ 17-5-30-28-33-18/01 -7705-19/43-2 повернуто зустрічну позовну
заяву Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна”
до Одеської обласної ради про визнання акту прийому -передачі
таким, що не створює правових наслідків, повернення майна та
повернення документів без розгляду.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.05.2005р. у справі
№ 17-5-30-28-33-18/01-7705-1943 (суддя: Саранюк В.І.) у
задоволенні позову Одеської обласної ради до Акціонерного
комерційного агропромислового банку України”, Одеської дирекції
АК АПБ “Україна” та Кабінету Міністрів України про визнання
права власності відмовлено. Провадження у справі в частині
позовних вимог Одеської обласної ради до Одеської дирекції АК
АПБ “Україна” припинено.
Не погодившись з даним рішенням Одеська обласна рада подала
апеляційну скаргу в якій просила рішення господарського суду
м. Києва від 24.05.2005р. у справі
№ 17-5-30-28-33-18/01-7705-1943 скасувати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.07.2005р. у справі № 17-5-30-28-33-18/01-7705-1943 (судді
Шипко В.В.; Острович С.Е.; Нечитайло О.М.) апеляційну скаргу
Одеської обласної ради задоволено частково. Рішення
господарського суду м. Києва від 24.05.2005р. у справі
№ 17-5-30-28-33-18/01-7705-1943 скасовано частково. Позов
задоволений частково. Визнано недійсним розпорядження Кабінету
Міністрів України від 13.10.2003р. № 599-р “Про використання
викупленого майна Акціонерного комерційного агропромислового
банку “Україна” ( 599-2003-р ) (599-2003-р)
в частині передачі приміщення у
м. Одеса по пр. Шевченко, 4-а. Визнано недійсним договір
купівлі-продажу цілісного майнового банківського комплексу від
28.08.2003р. № 130-04/055/128 в частині продажу будівлі,
розташованої за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 4-а. В іншій
частині апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення
господарського суду м. Києва від 24.05.2005р. залишено без змін.
Не погоджуючись з даною постановою Кабінет Міністрів України,
Акціонерний комерційний агропромисловий банк “Україна” та
Одеська обласна рада подали до Вищого господарського суду
України касаційні скарги, в яких просять скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2005р. по
даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
22.11.2005р. в судовому засіданні оголошено перерву до
29.11.2005р.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для
задоволення касаційних скарг, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.09.2001р. між
Одеською обласною радою та Регіональним уповноваженим
ліквідатором банку “Україна” в особі Ржепішевського К.І.
підписано акт про передачу з балансу на баланс адміністративних
будівель районних територіальних відділень.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодивсь з висновком
суду першої інстанції про те, що позивач не довів, що він є
власником будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, пр.
Шевченка, 4-а, оскільки рішенням господарського суду Одеської
області від 31.08.2001р. по справі № 17-2-18/01-7058 право
власності на цю будівлю було визнано за Одеською обласною радою.
Апеляційним господарським судом досліджено, що рішенням
господарського суду Одеської області від 31.08.2001 року (суддя
Продаєвич В.О.) по cпpaвi № 17-2-18/01-7058, за Одеською
обласною радою визнано право власності на будівлю, яка
знаходиться за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка 4-а площею 12 256
кв. м. , яка розташована на земельній ділянці 1,04 га.
За поданням заступника Генерального прокурора України в
інтересах держави в особі НБУ рішення господарського суду
Ndeq|jn? області від 31.09.2001 року у справі № 17-2-18/01-7058
переглядалось за нововиявленими обставинами.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.12.2003
року (судді Рога Н.В., - головуючий, Бакланова Н.В., Гарнік
Л.Л.) заяву заступника Генерального прокурора України про
перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського
суду Одеської області від 31.08.2001 року по справі
№ 17-2-18/01-7058 задоволено, рішення господарського суду
Одеської області від 31.08.2001 року у справі № 17-2-18/01-7058
-скасовано, у задоволенні позову Одеській обласній раді
відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
23.11.2004 року (судді Величко Т.А., - головуючий, Бойко Л.І.,
Жукова А.М.) рішення господарського суду Одеської області від
29.12.2003 року у справі № 17-5-30-18/01-7058 скасовано, рішення
господарського суду Одеської області від 31.08.2001 року у
справі № 17-2-18/01-7058 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2005
року залишено без змін постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 23.11.2004 року у справі
№ 17-5-30-18/01-7058, а касаційне подання першого заступника
прокурора Одеської області та касаційну скаргу Акціонерного
комерційного агропромислового банку “Україна” без задоволення.
Як зазначено судом апеляційної інстанції, Ухвалою Верховного
Суду України від 31.03.2005 року АКАБ “Україна” відмовлено у
порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 25.01.2005 року у справі
№ 17-5-30-18/01-7058. Зазначена ухвала Верховного Суду України є
остаточною і оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти,
встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який
вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть
участь ті самі сторони.
Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції, що на момент
укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового
банківського комплексу від 28.08.2003р. № 130-04/055/128 АК АПБ
“Україна” не був власником будівлі, розташованої за адресою:
м. Одеса, пр. Шевченка, 4а, є вірним і відповідає матеріалам
справи та положенням закону.
Судом попередньої інстанції правомірно враховано, що
оскаржуваний договір був укладений на момент чинності Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в редакції 1963 року. Відповідно до
статті 48 цього кодексу недійсною є та угода, що не відповідає
вимогам закону.
Згідно із ст. 225 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, право продажу майна, крім
випадків примусового продажу, належить власникові.
Відповідно до ст. 60 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсні частини угоди
не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна
ophosqrhrh, що угода була б укладена і без включення недійсної
її частини.
Апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку, що договір
купівлі-продажу цілісного майнового банківського комплексу від
28.08.2003р. № 130-04/055/128 в частині продажу будівлі,
розташованої за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 4а не
відповідає вимогам ст. 225 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, він є недійсним
в частині купівлі-продажу вказаної будівлі.
Судом попередньої інстанції правомірно зазначено, що згідно
ст. 393 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, розпорядження Кабінету Міністрів
України від 13.10.2003 року № 599-р “Про використання
викупленого майна Акціонерного комерційного агропромислового
банку “Україна”, ( 599-2003-р ) (599-2003-р)
не відповідає законові і порушує
права власника та підлягає визнанню незаконним і скасуванню в
частині будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, проспект
Шевченка, 4а.
Суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, що інші
позовні вимоги є необґрунтованими. 29.06.2001р. постановою
Національного банку України № 249 відкликано ліцензію на
здійснення всіх банківських операцій Акціонерного комерційного
агропромислового банку “Україна” та запроваджено процедуру
ліквідації АК АПБ “Україна”.
30.08.2001р. рішенням господарського суду м. Києва у справі
№ 2/449 підтверджено правомірність застосування до АК АПБ
“Україна“процедури ліквідації, а також підтверджено повноваження
ліквідатора - Державної госпрозрахункової установи Агентства з
питань банкрутства.
10.09.2001р. між Одеською обласною радою та Регіональним
уповноваженим ліквідатором банку “Україна“в особі Ржепішевського
К.І. підписано акт про передачу з балансу на баланс
адміністративних будівель районних територіальних відділень.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивач стверджував,
що передача майна відбулася в рахунок погашення заборгованості
АК АПБ “Україна“перед Одеською обласною радою, підтвердженої
рішенням господарського суду Одеської області від 31.08.2001р. у
справі 17-2-18/01-7058, і просив суд визнати за ним право
власності на ці будівлі.
Суд першої та апеляційної інстанції дослідив, акт
прийому-передачі адміністративних будівель від 10.09.2001р., та
встановив, що у ньому не зазначено, що передача майна здійснена
в рахунок погашення заборгованості АК АПБ “Україна”, а також не
вказано, на виконання якої угоди між сторонами він складений.
Таким чином, суд попередньої інстанції у повному обсязі з'ясував
матеріали справи та вірно застосував чинне законодавство.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що Київським апеляційним
господарським судом вірно застосовані норми матеріального та
процесуального права, у зв’язку з чим підстав для скасування
постанови Київського апеляційного господарського суду не
ba`w`:r|q.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційні скарги Кабінету Міністрів України, Акціонерного
комерційного агропромисловий банк “Україна” та Одеської обласної
ради на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 13.07.2005р. у справі № 17-5-30-28-33-18/01-7705-1943
залишити без задоволення.
2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.07.2005р. у справі № 17-5-30-28-33-18/01-7705-1943 залишити
без змін.