ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2005 Справа N 7/75-75
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.01.2006
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...] - (головуючий), [...], розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу приватного підприємця [...] та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
18 квітня 2005 року у справі N 7/75-75 за позовом приватного
підприємця [...] до приватного підприємця [...]
про зобов'язання виконання договору та визнання права власності
за участю представників сторін: позивача - не з'явились,
відповідача - [...],
В С Т А Н О В И В:
Приватний підприємець (далі - ПП) [...] звернувся до
господарського суду Волинської області з позовною заявою про
визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - 1/15 частини
книжкового пасажу, що знаходиться за адресою: м. Луцьк,
вул. Л. Українки, 35-а, та зобов'язати відповідача - Приватного
підприємця (далі - ПП) [...] передати 1/15 частини приміщення
книжкового пасажу.
Рішенням господарського суду Волинської області від 24 травня
2004 року (суддя - [...]) позов задоволено, визнано за ПП [...]
право власності на об'єкт нерухомого майна - приміщення магазину
N 2, книжкового пасажу площею 8,7 кв. м, що знаходиться за
адресою: м. Луцьк, вул. Л. Українки, 35-а; зобов'язано ПП [...]
передати за актом приймання-передачі об'єкт нерухомого майна -
приміщення магазину N 2, книжкового пасажу площею 8,7 кв. м.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
18 квітня 2005 року (судді - [...]) рішення господарського суду
Волинської області від 24.05.2004 змінено, визнано за ПП [...]
право власності на 0,0257 ідеальної частини об'єкта нерухомого
майна - приміщення книжкового пасажу за адресою: м. Луцьк,
вул. Л. Українки, 35-а.
ПП [...] звернувся з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить скасувати постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2005, а
рішення господарського суду Волинської області від 24.05.2004
залишити без зміни, посилаючись на те, що при прийнятті постанови
судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального та
матеріального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
На підставі рішення Луцької міської ради N 20/8 від
29 березня 2002 року "Про надання земельної ділянки на умовах
оренди ПП [...] для влаштування та обслуговування книжкового
пасажу по вул. Л. Українки" 22 квітня 2002 року між Луцькою
міською радою та ПП [...] укладено договір оренди земельної
ділянки для влаштування та обслуговування книжкового пасажу по
вул. Л. Українки у м. Луцьку.
22 липня 2002 року між позивачем та відповідачем укладено
договір інвестування будівництва книжкового пасажу по
вул. Л. Українки у м. Луцьку, відповідно до п. 1.2 якого по
завершенню будівельних робіт з моменту прийняття книжкового пасажу
в експлуатацію інвестор набуває право спільної часткової власності
на будівлю в розмірі 1/15 її дійсної вартості.
Вимоги позивача полягали саме в зобов'язанні відповідача
передати 1/15 частини книжкового пасажу, а саме магазин N 2,
площею 8,7 кв. м.
Для правильного вирішення спору господарські суди повинні
були встановити наступне:
- належне виконання сторонами за договором своїх зобов'язань
ст.ст. 11, 509 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
;
- встановити дійсну суму витрат забудовника на проведення
робіт, щоб встановити, чи сплачено позивачем 1/15 дійсної вартості
будівлі. Відповідно до ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо подані
сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний
витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі
у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
В порушення вказаної норми місцевий господарський суд не
витребував проектно-кошторисної документації та акт про прийняття
в експлуатацію "Книжкового пасажу".
Приймаючи постанову, господарський суд апеляційної інстанції
в обгрунтування підстав зміни рішення суду поклав висновок N 2916
будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до ст. 42 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
висновок
судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і
оцінюється господарським судом за правилами, встановленими
статтею 43 цього Кодексу.
Як видно із висновку експертизи, при визначенні вартості
відтворення до вартості будівництва включено ряд робіт та
матеріалів, проведення і використання яких документально не
підтверджено, а також їх відношення до будівництва спірного
об'єкта: послуги адвоката, ксерокопії, рекламні вивіски, підставки
під ялинку, світильник-гірлянда, телекарти, чайний сервіз,
обігрівач "Термія", мило, стакани для води, туалетний
папір і т.п.
При встановленні частки вартості об'єкта суд апеляційної
інстанції не дослідив обставин щодо перерахованих позивачем коштів
в сумі 4254,58 грн. і не дав їм відповідної оцінки.
Наведене свідчить, що винесені судові рішення підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній
інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене
і вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами
закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного підприємця [...] задовольнити
частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
18 квітня 2005 року та рішення господарського суду Волинської
області від 24 травня 2004 року у справі N 7/75-75 скасувати,
справу передати на новий розгляд господарському суду Волинської
області.