ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
29.11.2005                                 Справа N 7/38-21/11
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів:      Панової І.Ю.
             Яценко О.В.
розглянувши         Відділення виконавчої дирекції Фонду
касаційну скаргу    соціального страхування від нещасних
                    випадків на виробництві та професійних
                    захворювань України в м. Львові
на постанову        Львівського апеляційного господарського
                    суду від 13.04.2005р.
у справі            № 7/38-21/11
господарського суду Львівської області
за заявою           Відділення виконавчої дирекції Фонду
                    соціального страхування від нещасних
                    випадків на виробництві та професійних
                    захворювань України в м. Львові
до                  ЗАТ „Львівський м'ясокомбінат”
 
Про   банкрутство
 
арбітражний керуючий Ящишин О.Ю.
 
       в судове засідання представники сторін не з’явились
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою  господарського суду Львівської області від 11.01.2002р.
порушено справу про банкрутство ЗАТ “Львівський м’ясокомбінат”.
 
Постановою господарського суду Львівської області від 24.06.2004
р.   за   клопотанням  комітету  кредиторів  боржника  припинено
процедуру   санації  ЗАТ  “Львівський  м’ясокомбінат”,   визнано
боржника   банкрутом   та   відкрито   ліквідаційну   процедуру.
Ліквідатором    ЗАТ   “Львівський   м’ясокомбінат”    призначено
арбітражного керуючого Ящишина О.Ю.
 
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних  випадків  на  виробництві та  професійних  захворювань
України   у   м.   Львові  /надалі  –Кредитор/   звернулось   до
господарського  суду  Львівської області з заявою  про  визнання
його  поточним кредитором ЗАТ “Львівський м’ясокомбінат” /надалі
–Боржник/ на суму 941,30 грн., що складає поточну заборгованість
по   страхових  внесках,  та  на  суму  143  584,47   грн.,   як
капіталізацію  платежів  (з  урахуванням  заяви  про   уточнення
вимог).
 
Ухвалою    господарського    суду   Львівської    області    від
04-11.02.2005р.  (суддя  Білоус  Б.О.)  у  справі  №  7/38-21/11
відмовлено  Відділенню  виконавчої  дирекції  Фонду  соціального
страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України у м. Львові щодо визнання та включення  його
конкурсних  вимог  на  суму  143584,47  грн.  до  реєстру  вимог
кредиторів  ЗАТ  “Львівський  м’ясокомбінат“;  включено   вимоги
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних  випадків  на  виробництві та  професійних  захворювань
України  у  м.  Львові  на суму 941,30  грн.  до  реєстру  вимог
кредиторів ЗАТ “Львівський м’ясокомбінат”.
 
Ухвала  мотивована тим, що вимоги щодо капіталізації платежів  є
конкурсними,  а  строк  на  заявлення  з  конкурсними  вимогами,
передбачений   ст.   14   Закону   України   “Про    відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
        , Кредитором пропущено; даний строк є  граничним  і
поновленню  не підлягає, а відтак вимоги Кредитора  в  сумі  143
584,47 грн. є погашеними.
 
Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
13.04.2005р.  по  справі  № 7/38-21/11 (судді:  Михалюк  О.В.  -
головуючий,  Новосад  Д.Ф., Мельник  Г.І.)  ухвалу  суду  першої
інстанцій залишено без змін з тих же підстав.
 
Не    погоджуючись   з   постановою   Львівського   апеляційного
господарського  суду  від 13.04.2005р.  у  справі  №  7/38-21/11
Кредитор  звернувся  до  Вищого господарського  суду  України  з
касаційною   скаргою,   в  якій  просить   скасувати   постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2005р. та
визнати  кредиторські вимоги Відділення ВД ФССНВ у м.  Львові  в
сумі 143 584,47 грн.
 
Касаційна  скарга  мотивована тим, що кредиторські  вимоги  щодо
капіталізації платежів пов'язані саме з ліквідаційною процедурою
і  не  можуть  виникнути до порушення провадження у  справі  про
банкрутство,  оскільки  розраховуються  для  здійснення   виплат
потерпілим на виробництві в майбутньому.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи  касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку  обставин
справи  та  повноту  їх  встановлення,  дослідивши  правильність
застосування   судами  першої  та  апеляційної  інстанцій   норм
матеріального  та  процесуального  права  дійшла  висновку,   що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Відповідно  до статті 46 Закону України „Про загальнообов'язкове
державне   соціальне  страхування  від  нещасного   випадку   на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили  втрату
працездатності”  ( 1105-14  ) (1105-14)
        , фінансування  Фонду  соціального
страхування  від  нещасних  випадків  здійснюється  за  рахунок:
внесків  роботодавців; капіталізованих платежів, що  надійшли  у
випадках ліквідації страхувальників та інше.
 
Відповідно   до  частини  1  статті  23  Закону   України   „Про
відновлення   платоспроможності  боржника  або   визнання   його
банкрутом”  ( 2343-12 ) (2343-12)
         /надалі –Закон  ( 2343-12  ) (2343-12)
        /,  з  дня
прийняття  господарським судом постанови про  визнання  боржника
банкрутом  і  відкриття ліквідаційної процедури строк  виконання
всіх  грошових зобов’язань банкрута та зобов’язання щодо  сплати
податків  і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким,  що
настав;  виконання  зобов’язань боржника,  визнаного  банкрутом,
здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
 
Відповідно  до  статті  31 Закону, ( 2343-12  ) (2343-12)
          у  другу  чергу
задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань банкрута перед
працівниками  підприємства-банкрута,  зобов’язань,  що   виникли
внаслідок  заподіяння шкоди життю та здоров’ю  громадян,  шляхом
капіталізації  відповідних  платежів  у  порядку,  встановленому
Кабінетом Міністрів України.
 
Постановою  Кабінету  Міністрів України № 765  від  06.05.2000р.
( 765-2000-п  ) (765-2000-п)
         затверджено Порядок капіталізації платежів  для
задоволення     вимог,     що     виникли     із     зобов’язань
підприємства-банкрута  перед  громадянами  внаслідок  заподіяння
шкоди їх життю і здоров’ю /надалі –Порядок ( 765-2000-п ) (765-2000-п)
        .
 
Відповідно   до  цього  Порядку  ( 765-2000-п  ) (765-2000-п)
           здійснюється
капіталізація  платежів для задоволення  вимог,  що  виникли  із
зобов’язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду,  заподіяну
життю і здоров’ю громадян. /п. 1 Порядку ( 765-2000-п ) (765-2000-п)
        .
 
Відповідно  до  частини другої пункту 1 Порядку ( 765-2000-п  ) (765-2000-п)
        
капіталізація   платежів  здійснюється  щодо  кожної   особи   з
урахуванням  заборгованості за попередні  роки  та  необхідності
виплати майбутніх платежів.
 
Системний  аналіз вищезазначених норм дозволяє зробити висновок,
що   капіталізація  виплат  майбутніх  періодів,  пов’язаних   з
відшкодуванням  шкоди,  заподіяної життю  і  здоров’ю  громадян,
повинна   проводитись  саме  в  період  ліквідаційної  процедури
банкрута, оскільки саме після визнання підприємства банкрутом та
відкриття   ліквідаційної  процедури  підприємницька  діяльність
підприємства закінчується та строк виконання всіх його  грошових
зобов’язань вважається таким, що настав.
 
Як вбачається з матеріалів справи, Кредитор провів капіталізацію
платежів майбутніх періодів, які не могли виникнути (настати) до
дня порушення провадження у справі про банкрутство.
 
Тому  помилковим є висновок судів попередніх інстанцій  стосовно
того, що вимоги Кредитора щодо капіталізації платежів вважаються
погашеними.
 
За  таких  обставин,  вимоги Кредитора на  суму  143584,47  грн.
підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в другу  чергу,
як   вимоги  кредитора,  що  виникли  із  зобов’язань  внаслідок
заподіяння   шкоди   життю   та   здоров’ю   громадян,    шляхом
капіталізації платежів.
 
Керуючись  статтями  111-5,  111-7, 111-9-111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   Відділення   виконавчої   дирекції    Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та
професійних захворювань України у м. Львові задовольнити.
 
Постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду   від
13.04.2005р. у справі № 7/38-21/11 скасувати.
 
Ухвалу    господарського    суду    Львівської    області    від
04-11.02.2005р.  у  справі  №  7/38-21/11  скасувати  в  частині
відмови   Відділенню  виконавчої  дирекції   Фонду   соціального
страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України у м. Львові щодо визнання та включення  його
вимог  на  суму  143584,47 грн. до реєстру вимог кредиторів  ЗАТ
„Львівський м’ясокомбінат”.
 
Визнати  вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань  України  у  м.  Львові в  сумі  143584,47  грн.  та
включити   їх   до  реєстру  вимог  кредиторів  ЗАТ  „Львівський
м’ясокомбінат” в другу чергу.
 
В  іншій  частині ухвалу господарського суду Львівської  області
від 04-11.02.2005р. у справі № 7/38-21/11 залишити без змін.