ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
24.11.2005 р.                            № 43/23-05(18/386-03)
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                 Дерепи В.І. –головуючого,
                 Грека Б.М.,
                 Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
позивача                  Щербакова М.О.,
відповідачів              Чебаненка В.Л., Волкової С.О.,
розглянувши у відкритому  
засіданні касаційну       Акціонерної компанії “Харківобленерго”
скаргу
на рішення                від 6.04.2005 року господарського суду
                          Харківської області
та постанову              від 21.06.2005 року
                          Харківського апеляційного
                          господарського суду
у справі                  № 43/23-05
за позовом                ВАТ “Барвінківське
                          АТП-16338”
до                        Акціонерної          компанії
                          “Харківобленерго”, ВАТ “Центренерго” в
                          особі Зміївської ТЕС
 
Про   стягнення 1082, 82 грн.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Харківської області від  6.04.2005
року  (суддя  Сальнікова Г.І.), залишеним  без  змін  постановою
Харківського  апеляційного господарського  суду  від  21.06.2005
року,   позов  задоволений.  Стягнуто  з  Акціонерної   компанії
“Харківобленерго” на користь ВАТ “Барвінківське АТП-16338”  874,
78  грн.  переплата за ЕКС, 35, 44 грн. –3% річних,  держмита  в
сумі  51  грн.,  600 грн. судових витрат, пов’язаних  з  оплатою
послуг   адвоката,  118  грн.  витрат  на  інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. В частині стягнення 208, 04  грн.
провадження  у  справі припинено. В задоволенні  позовних  вимог
щодо ВАТ “Центренерго” в особі Зміївської ТЕС відмовлено.
 
У   касаційній   скарзі  Акціонерна  компанія  “Харківобленерго”
просить судові рішення скасувати, як прийняті з порушенням  норм
матеріального і процесуального права.
 
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених  в  ній
фактичних  обставин,  проаналізувавши правильність  застосування
господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових  рішень
норм  матеріального  і  процесуального  права,  суд  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, 1.12.1998 року між позивачем
та  АК  “Харківобленерго”  було  укладено  договір  №  71022  на
користування  електричною енергією, згідно  умов  якого  позивач
одержував    від   АК   “Харківобленерго”   електроенергію    за
регульованим тарифом.
 
На  виконання умов договору, позивач здійснював попередню оплату
електроенергії за тарифом, до складу якого входила  ЕКС.  Згідно
акту    звірки   взаєморозрахунків   між   позивачем    та    АК
“Харківобленерго”   станом   на  01.11.2003   року   встановлена
переплата  позивачем  по  оплаті ЕКС  в  сумі  874,78  грн.,  що
підтверджується   наявними   в  матеріалах   справи   платіжними
дорученнями.
 
Матеріали  справи  не містять доказів того,  що  спірні  грошові
кошти   за   ЕКС  в  сумі  874,  78  грн.,  сплачені  позивачем,
знаходяться  у  власності ВАТ “Центренерго” в  особі  Зміївської
ТЕС.
 
Згідно  постанови НКРЕ № 1287 від 28.12.2001 року “Про  внесення
змін  до  постанови НКРЕ від 22.05.2000 року № 533 “Про  ринкове
формування  тарифів  на  електричну  енергію,  що  відпускається
енергопостачальними     компаніями     з     1.06.2000     року”
( v1287227-01  ) (v1287227-01)
        ,  з  1.01.2002  року  нарахування  по  ЕКС  не
проводяться.
 
Статтею 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         (ст. 1214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        )
передбачений  обов'язок  особи, яка одержала  майно  за  рахунок
іншої  особи  без достатньої підстави, встановленої законом  або
договором,  повернути безпідставно придбане майно цій  особі.  В
разі неможливості повернути безпідставно придбане майно в натурі
повинна  бути  відшкодована його вартість,  що  визначається  на
момент придбання.
 
Враховуючи  наведене, суд вважає, що господарський суд,  з  яким
погодилась  апеляційна інстанція, правильно прийшов до  висновку
про задоволення позовних вимог позивача.
 
Обгрунтованими   є  також  висновки  господарських   судів   про
задоволення позову в частині стягнення з відповідача 3% річних в
сумі  35,44 грн. та витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката
в сумі 600 грн.
 
За  таких  обставин,  суд  вважає, що  місцевий  та  апеляційний
господарські  суди  повно та всебічно перевірили  всі  обставини
справи,  дали належну правову оцінку доказам та прийняли законні
і  обгрунтовані  судові  рішення,  які  відповідають  обставинам
справи   та   вимогам   діючого  на   момент   розгляду   справи
законодавства, тому їх необхідно залишити без змін.
 
Доводи  акціонерної  компанії  “Харківобленерго”,  викладені   в
касаційній  скарзі  суд вважає необгрунтованими,  оскільки  вони
спростовуються  матеріалами справи  і  не  відповідають  вимогам
закону.
 
На  підставі  наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,
111-11    Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення  господарського суду Харківської області  від  6.04.2005
року  та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від  21.06.2005  року  залишити без  змін,  а  касаційну  скаргу
Акціонерної компанії “Харківобленерго” - без задоволення.
 
Головуючий В.Дерепа
 
Судді      Б.Грек
 
           Л.Стратієнко