ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.11.2005 Справа N 35/127
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., -головуючого,
Рибака В.В.,
Мележик Н.І.,
розглянувши матеріали Акціонерної енергопостачальної компанії
касаційної скарги “Київенерго”
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 27.07.2005 року
у справі
господарського суду м. Києва
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії
“Київенерго”
до ДП “Будінвестсервіс”
Про стягнення 36464,67 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Не з’явився,
- відповідача: не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2005 року АЕК “Київенерго” звернулось до господарського
суду з позовом до ДП “Будінвестсервіс” про стягнення 36464,67
грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.04.2005 року позов
задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 35128,38 грн.
основного боргу, 351,28 грн. державного мита та 113,68 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В
іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
27.07.2005 року рішення місцевого господарського суду залишено
без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями АЕК “Київенерго”
подало касаційну скаргу в якій просить постанову Київського
апеляційного господарського суду від 27.07.2005 року та рішення
господарського суду м. Києва від 18.04.2005 року в частині
відмови у стягнення 990,37 грн. інфляційної складової боргу,
56,02 грн. пені та 289,90 грн. 3% річних скасувати і в цій
частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доповідач: Черкащенко М.М.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних
судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2003 року між
сторонами було укладено договір № 8252058 на постачання теплової
енергії у гарячій воді. Відповідно до умов договору, позивач
зобов”язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води
для потреб опалення та вентиляції –в період опалювального
сезону; гарячого постачання –протягом року в кількості та
обсягах згідно Додатку № 1 до договору, а відповідач
–додержуватись кількості споживання теплової енергії за кожним
параметром, не допускаючи перевищення, та виконувати умови та
порядок оплати спожитої теплової енергії, в обсягах і терміни,
передбачені в Додатку № 4 до договору.
Заборгованість відповідача за спожиту за теплову енергію за
договором становить 35128,38 грн. Дана заборгованість не
заперечується відповідачем.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою
господарського суду м. Києва від 05.07.2001 року порушено
провадження у справі № 24/465-б про визнання банкрутом ДП
"Будінвестсервіс” фірми “Київінвест” та введено мораторій на
задоволення вимог кредиторів відповідача.
Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться
одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про
що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії
мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються
неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за
невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і
зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів).
Оскільки дія положення вищезазначеної норми поширюється на
конкурсних та поточних кредиторів, судова колегія погоджується з
висновками попередніх судових інстанцій, що стягнення з
відповідача пені, інфляційної складової боргу, нарахованих
розрахунків позивача не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова Київського
апеляційного господарського суду є повною, законною та
обґрунтованою, а доводи касаційної скарги не спростовують
висновків суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
27.07.2005 року у справі № 35/127 залишити без змін.