ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
24.11.2005                                       Справа N 24/81
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді   Дерепи В.І.
суддів:              Грека Б.М. –(доповідача у справі),
                     Стратієнко Л.В.
                     Дочірньої       компанії      “Укртрансгаз”
                     Національної акціонерної компанії “Нафтогаз
                     України”  в  особі  Макіївського  лінійного
розглянувши          виробничого     управління    магістральних
матеріали касаційної газопроводів філії Управління магістральних
скарги               газопроводів “Донбастрансгаз”
на постанову         Донецького апеляційного господарського суду 
                     від 25.07.05
у справі             № 24/81
господарського суду  Донецької області
за позовом           Дочірньої       компанії      “Укртрансгаз”
                     Національної акціонерної компанії “Нафтогаз
                     України”  в  особі  Макіївського  лінійного
                     виробничого     управління    магістральних
                     газопроводів філії Управління магістральних
                     газопроводів “Донбастрансгаз”
до                   Центрально-Міського    відділу    державної
                     виконавчої  служби  Макіївського   міського
                     управління юстиції Донецької області
 
Про   стягнення 27176,47 грн.
 
             В засіданні взяли участь представники:
- позивача:   Лелюх Е.Б. (дов. від 24.12.04)
- відповідача не з’явилися, були належно повідомлені
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  березні 2005 року Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної
акціонерної  компанії  “Нафтогаз України” в  особі  Макіївського
лінійного   виробничого  управління  магістральних  газопроводів
філії  Управління  магістральних  газопроводів  “Донбастрансгаз”
звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до
Центрально-Міського   відділу   державної   виконавчої    служби
Макіївського міського управління юстиції Донецької  області  про
стягнення збитків у розмірі 27176,47 грн.
 
Рішенням  господарського  суду Донецької  області  від  03.06.05
(суддя Ломовцева Н.В.), залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 25.07.05 (колегія суддів  у
складі:  головуючого-судді Гуреєва Ю.М., суддів:  Колядко  Т.М.,
Скакуна О.А.), у задоволенні позову відмовлено.
 
Судові  акти мотивовані тим, що позивачем не доведено  наявність
складу  правопорушення,  а саме: наявність  шкоди,  протиправної
поведінки,   причинного  зв’язку  між  шкодою  та   протиправною
поведінкою відповідача, його вини.
 
Не    погоджуючись   із   постановою   Донецького   апеляційного
господарського суду від 25.07.05, Дочірня компанії “Укртрансгаз”
Національної  акціонерної компанії “Нафтогаз  України”  в  особі
Макіївського   лінійного  виробничого  управління  магістральних
газопроводів   філії   Управління   магістральних   газопроводів
“Донбастрансгаз”   звернулася  до  Вищого  господарського   суду
України із касаційною скаргою, в якій просить зазначений судовий
акт  скасувати, а справу передати на новий розгляд, або прийняти
нове рішення, яким стягнути з відповідача завдані збитки.
 
Свої   вимоги   скаржник  мотивував  порушенням  і  неправильним
застосуванням  судами  першої  та  апеляційної  інстанцій   норм
матеріального  та  процесуального  права.  На  думку  скаржника,
апеляційним  господарським  судом до  спірних  правовідносин  не
застосовано приписи статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України
( 435-15  ) (435-15)
        ,  якими  встановлено правила  відшкодування  шкоди,
завданої  органом  державної  влади його  посадовою  (службовою)
особою.
 
Перевіривши  юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення,  проаналізувавши правильність  застосування  судом
норм  матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів
Вищого  господарського суду України вважає, що касаційна  скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Судами  попередніх інстанцій встановлено, що 09.11.01  державним
виконавцем   Центрально-Міського  відділу  державної  виконавчої
служби   Макіївського  міського  управління  юстиції   Донецької
області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження
з  примусового  виконання наказу господарського  суду  Донецької
області  №  36/287а  від  01.10.01  про  стягнення  з  Державної
холдінгової компанії “Донвуглереммаш” заборгованості  у  розмірі
27176,47 грн. за рахунок майна.
 
22.04.03,   06.12.04   позивач   звертався   із   скаргами    на
бездіяльність  державного  виконавця до  начальника  зазначеного
відділу, а копія останньої була направлена начальнику Донецького
обласного управління юстиції.
 
Із   відповіді   заступника  начальника   Донецького   обласного
управління  юстиції  позивач дізнався,  що  19.11.01  виконавчий
документ  було  направлено стягувачеві. Причини його  повернення
встановити   неможливо   у  зв’язку  із  знищенням   виконавчого
провадження  з примусового виконання наказу господарського  суду
Донецької  області  №  36/287а  від  01.10.01  після  закінчення
терміну   його   зберігання.   Дії  (бездіяльність)   державного
виконавця  у  судовому порядку позивачем не оскаржувалися.  Тому
суди дійшли висновку про безпідставність позовних вимог.
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з
такими висновками, з огляду на наступне.
 
Приписи  статті  1166  Цивільного кодексу  України  ( 435-15  ) (435-15)
        
передбачають  загальні  підстави деліктної  відповідальності  за
завдану  майнову  шкоду,  наявність  яких  необхідна  для   всіх
випадків    відшкодування   шкоди.    Такими    підставами    є:
протиправність  дій особи, збитки (майнова шкода,  якої  зазнала
потерпіла  сторона), причинно-наслідковий зв'язок між  діями  та
наслідками   (а  саме,  збитками),  вина  особи,   яка   вчинила
правопорушення.
 
Статті  1173,  1174  Цивільного кодексу України  ( 435-15  ) (435-15)
          є
спеціальними  і  передбачають певні особливості, характерні  для
розгляду  справ про деліктну відповідальність органів  державної
влади  та  посадових  осіб, які відмінні  від  загальних  правил
деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами
передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб
та  органів  державної влади наявність вини не  є  обов'язковою.
Втім,  цими  нормами  не заперечується обов'язковість  наявності
інших   елементів  складу  цивільного  правопорушення,   які   є
обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
 
Предметом   доказування  у  справах  про  відшкодування   шкоди,
завданої   невиконанням  рішення  суду,  є  факти   пред’явлення
стягувачем   виконавчого   документа  до   виконання,   невжиття
державним   виконавцем  заходів,  передбачених   у   виконавчому
документі   у   порядку,  встановленому  Законом  України   “Про
виконавче  провадження”  ( 606-14 ) (606-14)
        , а  також  факти  виникнення
шкоди,    причинного    зв’язку   між    неправомірними    діями
(бездіяльністю) державного виконавця та виникненням шкоди.
 
Відповідно  до  статті 33 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким   чином,   обов’язок   довести  бездіяльність   державного
виконавця,  виникнення  шкоди  та причинного  зв’язку  між  ними
покладається на позивача.
 
Преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків  мають
судові рішення, якими б встановлювалась неправомірність дій  або
бездіяльність  державного  виконавця  з  примусового   виконання
виконавчого   документа  і  означає   те,   що   позивачем   вже
оскаржувалися дії (бездіяльність) державного виконавця до суду.
 
В  судових  актах зазначено, що позивач документально  не  довів
наявності  у  діях відповідача ознак складу правопорушення,  які
стали  б  підставою цивільно-правової відповідальності у вигляді
стягнення збитків, зокрема, протиправність поведінки заподіювача
та причинний зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою.
 
Враховуючи  наведене, колегія суддів Вищого господарського  суду
України  вважає,  що  постанова апеляційного  суду  прийнята  із
врахуванням  всіх обставин, які мають значення  для  правильного
вирішення спору і підстав для її скасування не вбачається.
 
Враховуючи  викладене,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9
–111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Дочірньої компанії “Укртрансгаз”  Національної
акціонерної  компанії  “Нафтогаз України” в  особі  Макіївського
лінійного   виробничого  управління  магістральних  газопроводів
філії Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз” від
19.08.05   залишити   без  задоволення,   постанову   Донецького
апеляційного господарського суду від 25.07.05 у справі  №  24/81
залишити без змін.