ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.11.2005 Справа N 12/118
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І.,
Бакуліної С.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ВАТ “Дніпроенерго”
на рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 12.09.2005
у справі № 12/118
за позовом ВАТ “Дніпроенерго”
До Дніпродзержинського бюро технічної
інвентаризації
Про визнання права власності
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Манойло Н.Г.
від відповідача: не з’явився.
В С Т А Н О В И В:
Доповідач –Глос О.І.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
12.09.2005 у справі № 12/118 (суддя Жукова Л.В.) у задоволенні
позову відмовлено з мотивів звернення з позовом до неналежного
відповідача при відсутності у позивача правовстановлюючих
документів на спірні об’єкти нерухомого майна.
У касаційній скарзі ВАТ “Дніпроенерго” просить скасувати рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2005 у
справі № 12/118 та прийняти нове рішення про задоволення позову,
посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції
норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст. 328,
344 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.ст. 4, 84
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь
свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в
них фактичних обставин правильність застосування господарським
судом першої інстанції норм матеріального і процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція виходить із обставин, встановлених у справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що 01.10.2004
та 08.10.2004 відповідачем було відмовлено позивачу в реєстрації
права власності на будівлі диспетчерської, бойлерної,
профілакторій по ремонту автотранспорту, мийки, розташованих в
м. Дніпродзержинську, вул. Репіна, 18; на будівлі складу для
зберігання нетарированого цементу, вбудованого складського
приміщення, гаражу, слюсарної майстерні і пропарочних камер,
розташованих в м. Дніпродзержинську, вул. Радянська, 53а, з
посиланням на те, що вказані будівлі на підставі наказу
Міністерства енергетики та електрифікації України від 13.07.1995
№ 122 та переліку нерухомого майна від 23.12.2003 № 775, яке
увійшло до статутного фонду ВАТ “Дніпроенерго”, до зазначеного
переліку не увійшли, тобто порушено норми п. 2.1 Тимчасового
положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме
майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від
28.01.2003 № 6/5 ( z0066-03 ) (z0066-03)
щодо надання правовстановлюючих
документів, на підставі яких проводиться реєстрація права
власності на об’єкти нерухомого майна.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд першої інстанції всебічно і повно дослідив всі
обставини справи і прийшов до правильного висновку щодо
відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального і процесуального права на підставі встановлених
фактичних обставин справи.
Відповідно до п. 6.1 Тимчасового Положення про порядок
реєстрації прав власності на нерухоме майно ( z0066-03 ) (z0066-03)
оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна
проводиться місцевими органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування на підставі документів, установлених
законодавством, які підтверджують право власності на об’єкти
нерухомого майна.
Згідно з п.п. 1.3, 2.1 зазначеного Положення ( z0066-03 ) (z0066-03)
бюро
технічної інвентаризації здійснює лише реєстрацію прав власності
на нерухоме майно на підставі правовстановлюючих документів,
перелік яких наведено в додатку № 1 до п. 2.1 Тимчасового
положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме
майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від
28.01.2003 № 6/5 ( z0066-03 ) (z0066-03)
.
Господарським судом встановлено, що позивач звернувся як до БТІ
з заявою про реєстрацію права власності на об’єкти нерухомого
майна, так і до суду з позовом до БТІ (який є неналежним
відповідачем) про визнання права власності на зазначені об’єкти
при відсутності будь –яких з правовстановлюючих документів,
передбачених у додатку № 1 до п. 2.1 Тимчасового положення,
( z0066-03 ) (z0066-03)
що підтверджено матеріалами справи і не
заперечується самим позивачем.
З огляду на викладене, висновки господарського суду першої
інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову
відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним
обставинам справи.
Таким чином, встановлені господарським судом першої інстанції з
дотриманням правил ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, на
підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
перевіряє правильність застосування норм матеріального та
процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи
касаційної скарги щодо порушення господарським судом норм
матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного
рішення.
За таких обставин рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 12.09.2005 у справі № 12/118 відповідає вимогам
чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв’язку з
чим підстав для його скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Дніпроенерго” залишити без задоволення, а
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
12.09.2005 у справі № 12/118 –без змін.