ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2005 Справа N 18/238пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кривди Д.С.,
суддів: Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши
касаційну скаргу ТОВ “Первомайське”
на постанову від 20.09.2005 Луганського апеляційного
господарського суду
та на рішення від 08.07.2005
у справі № 18/238пд
господарського суду Луганської області
за позовом ВАТ “Сільгосптехніка”
до ТОВ “Первомайське”
Про розірвання договору, спонукання повернути техніку та
стягнення збитків в сумі 17130,74 грн.
за участю представників сторін
від позивача: у засідання не прибули
від відповідача: у засідання не прибули
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “Сільгосптехніка” звернулось до господарського суду
Луганської області з позовом до ТОВ “Первомайське” про
розірвання договору № 148, спонукання повернути отриману за
договором техніку на загальну суму 59425,36 грн. та стягнення
збитків в розмірі 17130,74 грн.
Позов мотивовано невиконанням відповідачем умов договору № 148
від 23.03.2004 купівлі-продажу на умовах товарного кредиту
сільськогосподарської техніки щодо оплати вартості отриманої
техніки.
Рішенням від 08.07.2005 господарський суд Луганської області
(суддя Корнієнко В.В.) позов задовольнив частково щодо
розірвання укладеного між сторонами договору № 148 від
23.03.2004 купівлі-продажу на умовах товарного кредиту та
повернення відповідачем позивачу отриманої за договором
сільськогосподарської техніки, визнавши позовні вимоги в цій
частині обґрунтованими.
В решті позову господарський суд відмовив, посилаючись на
необґрунтованість вимог позивача в частині стягнення збитків.
Постановою від 20.09.2005 Луганський апеляційний господарський
суд (колегія суддів у складі: Семендяєвої І.В. –головуючого,
Медуниці О.Є., Перлова Д.Ю.) рішення залишив без змін,
погодившись з висновками суду першої інстанції.
Ухвалою від 04.11.2005 Вищий господарський суд України порушив
касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій
заявлені вимоги про скасування рішення і постанови у справі та
відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що до відповідача перейшло
право власності на частину товару вартістю 17425,36 грн., яка
була фактично оплачена за договором, тому відповідно до п. 4
ст. 694 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
ця частина товару не підлягає
поверненню позивачу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи,
судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивач
згідно з договором № 148 від 23.03.2004 купівлі-продажу на
умовах товарного кредиту передав відповідачу
сільськогосподарську техніку. Пунктом 5.1 договору передбачено
здійснення оплати товару поетапно: 17425,36 грн. до 10.04.2004;
23675 грн. до 01.11.2004; 10200 грн. до 01.07.2005; 14700 грн.
до 01.11.2005.
Відповідачем фактично здійснено сплату лише першого етапу
платежу згідно вищевказаного графіку в сумі 17425,36 грн., а
наступний черговий платіж здійснено не було.
Зважаючи на ці обставини, суди першої та апеляційної інстанцій
дійшли висновку про наявність підстав для розірвання вказаного
договору, передбачених п. 2 ст. 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Правові наслідки розірвання договору передбачені ст. 653 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
. В силу п. 4 цієї статті сторони не мають
права вимагати повернення того, що було виконане ними за
зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо
інше не встановлено договором або законом.
Задовольняючи вимоги про повернення позивачу як продавцю всієї
переданої за спірним договором сільськогосподарської техніки,
суди послались на те, що згідно з п. 7.3 договору покупець
зобов’язується повернути товар продавцю в разі невиконання умов,
передбачених розділом 5 даного договору.
В силу ст. 655 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором
купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або
зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні
(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти
майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 627 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначає, що відповідно до
статті 6 цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
сторони є вільними в укладенні
договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з
урахуванням вимог цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів
цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог
розумності та справедливості.
Поняття товарний кредит визначено п. 1.11.2 п. 1.11 ст. 1 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
як товари, які передаються резидентом або нерезидентом у
власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що
передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк
та під процент. Згідно з частиною 2 цієї норми товарний кредит
передбачає передання права власності на товари (результати
робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору
або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким
покупцем (замовником), незалежно від часу погашення
заборгованості.
Відповідно до ст. 694 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договором
купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з
відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець
прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має
право вимагати повернення неоплаченого товару. З моменту
передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю
належить право застави на цей товар.
Тобто законодавством передбачено право продавця в разі
прострочення покупцем оплати за договором купівлі-продажу з
відстроченням платежу повернення саме неоплаченого, а не всього
отриманого за договором товару.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача,
мотивовані посиланням на п. 4 ст. 694 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
виходячи з положення п. 7.2 договору, згідно з яким право
власності на товар переходить до покупця з моменту надходження
на розрахунковий рахунок продавця повної сплати за товар.
Проте судом не взято до уваги, що положення вказаного пункту
договору не відповідає законодавчому визначенню поняття товарний
кредит.
Тобто суди при розгляді справи не встановили фактичні
правовідносини, які склалися між сторонами у справі на підставі
спірного у справі договору, зважаючи на умови цього договору,
зокрема, щодо порядку оплати, момент переходу права власності, а
також норми законодавства, які регулюють відповідний вид
правовідносин, права та обов’язки сторін.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи
відповідача щодо переходу до нього права власності на частину
товару вартістю 17425,36 грн., яка була фактично оплачена за
договором, зазначив, що відповідно до п. 1.1 договору в якості
товару визначена сільськогосподарська техніка, а п. 7.2 не
передбачає виникнення у покупця після сплати права власності на
частину товару.
Проте такий висновок не можна визнати безспірним, зважаючи на
те, що предметом договору купівлі-продажу є певне майно, під
яким згідно зі ст. 190 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
розуміється окрема
річ, сукупність речей тощо. А як вбачається з матеріалів справи,
судами при вирішенні справи не надано оцінки складу майна, яке
предметом спірного договору, з урахуванням положень ст.ст. 183,
186-188, 683 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Зважаючи на викладене, рішення та постанову у справі не можна
визнати такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального
права та ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному
розгляді всіх обставин справи, тому підлягають скасуванню, а
справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід повно встановити всі фактичні
обставини у справі, надати правову оцінку всім доводам як
позивача, так і відповідача.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 08.07.2005
та постанову Луганського апеляційного господарського суду від
20.09.2005 у справі № 18/238пд скасувати, а справу передати на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький