ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2005 Справа N 14/220-18/291
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. –головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства “Акціонерний банк
“Столичний”
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.07.2005 року
за скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби
Печерського районного управління юстиції в м. Києві
у справі № 14/220-18/291 Господарського суду м. Києва
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерний банк
“Столичний”, м. Київ,
до Акціонерного товариства відкритого типу по будівництву,
монтажу та експлуатації засобів телекомунікації, радіо та
телебачення “Свемон”, м. Київ,
про стягнення 14 744 грн. 11 коп. ,
за участю представників:
позивача - Голуб’ятникової Ю.А. (дов. № 14-05 від 13.05.2005
р.),
відповідача - Коваля М.М.(дов. № СВ-1/5-262 від 22.06.2005 р.),
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2004 року Акціонерний банк “Столичний” подав скаргу на
дії органу Державної виконавчої служби.
Зазначав, що рішенням Арбітражного суду м. Києва від 24.04.2001
р. задоволено його позовну заяву до Акціонерного товариства
відкритого типу по будівництву, монтажу та експлуатації засобів
телекомунікації, радіо та телебачення “Свемон” про стягнення 14
744 грн. 11 коп. , які були сплачені останнім в процесі
виконавчого провадження.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2004 р.
був визнаний недійсним укладений в процесі виконавчого
провадження між ним та АТВТ “Свемон” біржовий контракт № 73/А на
купівлю-продаж цінних паперів –акцій емітованих АБ “Столичний”
від 25.06.2001 р., відповідно до якого, він, позивач, платіжним
дорученням № 24070 від 03.08.2004 р. повернув відповідачеві
одержані за угодою кошти, в тому числі і 14 744 грн. 11 коп.
Посилаючись на те, що грошові вимоги за даним позовом
залишаються не погашеними відповідачем та на відмову органу
Державної виконавчої служби у задоволенні його заяви від
16.08.2004 року про відновлення виконавчого провадження, позивач
просив задовольнити його вимоги, скасувати постанову про
закінчення виконавчого провадження від 03.08.2001 р., відновити
строк для пред’явлення наказу № 14/220 від 24.04.2001 р. до
виконання та зобов’язати відділ Державної виконавчої служби
Печерського районного управління юстиції в м. Києві відновити
виконавче провадження по виконанню наказу та вчинити виконавчі
дії відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
.
Справа вирішувалась судами неодноразово.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2005 року (суддя:
Мандриченко О.В.) в задоволенні скарги відмовлено повністю.
Ухвала мотивована посиланням на ст. 39 Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, відповідно до якої виконавче
провадження закінчується у випадку фактичного виконання рішення
згідно виконавчого документу, та виконанням ВДВС Старокиївського
РУЮ в м. Києві наказу № 14/220 від 24.04.2001 р. в повному
обсязі.
У касаційній скарзі АБ “Столичний” просить скасувати ухвалу
Господарського суду м. Києва від 14.07.2005 р. з підстав її
невідповідності до вимог матеріального права, зокрема ст.ст. 2,
3, 41 Закону України “Про виконавчу службу”, ( 202/98-ВР ) (202/98-ВР)
та
задовольнити його вимоги в повному обсязі.
У відзиві на касаційну скаргу АТВТ “Свемон” просить касаційну
скаргу ВАТ АБ “Столичний” залишити без задоволення, а ухвалу
Господарського суду м. Києва від 14.07.2005 р. –без змін.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права судова колегія Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Ухвала місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки
ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами встановлено, що рішенням Арбітражного суду м. Києва
від 24.04.2001 р. задоволено позовну заяву Акціонерного банку
“Столичний” до Акціонерного товариства відкритого типу по
будівництву, монтажу та експлуатації засобів телекомунікації,
радіо та телебачення “Свемон” про стягнення 14 744 грн. 11 коп.
30.05.2001 р. відділом Державної виконавчої служби
Старокиївського району м. Києва було відкрито виконавче
провадження за наказом Арбітражного суду м. Києва від 24.04.2001
р. № 14/220.
25.07.2001 р. між ЗАТ ІК “Тект”, що діяв відповідно до договору
з ВДВС Старокиївського РУЮ у м. Києві, та ТОВ “Регіональний
центр досліджень “Експеримент” був укладений біржовий контракт
№ 73/А/1234/1 купівлі –продажу цінних паперів, за якими були
реалізовані прості іменні акції емітента АБ “Столичний”, що
належать АТВТ “Свемон”.
03.08.2001 р. постановою Державної виконавчої служби
Старокиївського району м. Києва виконавче провадження по
примусовому виконанню наказів, в тому числі й наказу № 14/220
від 24.04.2001 р. закінчено, відповідно до вимог ст. 39 Закону
України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, у зв’язку з
повним фактичним виконанням згідно платіжного доручення № 193
від 03.08.2001 р.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2004 р.
у справі № 2-45/04 біржовий контракт № 73/А/1234/1 від
25.07.2001 р. визнано недійсним, з АБ “Столичний” на користь ТОВ
“Регіональний центр досліджень “Експеримент” стягнуто 766 088
грн. 01 коп. Вказана сума сплачена стягувачем на користь ТОВ
“Регіональний центр досліджень “Експеримент” за платіжними
дорученнями № 24070/авто, № 24071/авто від 03.08.2004 р.
Суд першої інстанції, відмовляючи АТВТ “АБ “Столичний” у
задоволенні скарги на дії ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві в
зв’язку з відмовою останньої скасувати постанову про закінчення
виконавчого провадження, виходив з того, постанова органом
Відділу державної виконавчої служби Старокиївського РУЮ у
м. Києві про закінчення виконавчого провадження винесена з
дотриманням ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
і не була оскаржена сторонами до суду у 10-денний
строк.
З матеріалів справи вбачається, що постанова ВДВС
Старокиївського РУЮ в м. Києві про закінчення виконавчого
провадження від 03.08.2001 р. була винесена в зв’язку з повним
виконанням наказів № 14/220 від 24.04.2001 р., № 14/678 від
17.05.2001 р., № 14/677 від 06.06.2001 р., № 14/149 від
22.03.2001 р., № 14/148 від 13.04.2001 р., виданих Арбітражним
судом м. Києва, тому висновки суду про відсутність підстав для
видачі наказу та відновлення строку для його пред’явлення є
законними та обґрунтованими.
Посилання касаційної скарги на визнання недійсним у судовому
порядку біржового контракту № 73/А/1234/1 від 25.07.2001 р. та
повернення заявником Товариству з обмеженою відповідальністю
“Регіональний центр досліджень “Експеримент” 14 744 грн. 11
коп. , що були отримані ним внаслідок виконання наказу
Арбітражного суду м. Києва № 14/220 від 24.04.2001 р.,
правильності висновків суду про наявність, на час здійснення
виконавчого провадження, підстав до закінчення виконавчого
провадження у зв’язку з поверненням коштів, органом державної
виконавчої служби та про відсутність передбачених законом
підстав до відновлення цього провадження, - не спростовують та
ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень ст. ст. 39, 41
Закону України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, якими
обставини, на які посилається заявник, не передбачені в якості
підстав до відновлення виконавчого провадження.
Доводи касаційної скарги правильності висновків суду не
спростовують, тому не заслуговують на увагу.
Отже, при розгляді скарги АБ “Столичний” на дії органу Державної
виконавчої служби, судом першої інстанції правильно застосовано
положення наведених норм Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, тому підстав до скасування ухвали
місцевого суду не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерного банку “Столичний” залишити без
задоволення.
Ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.07.2005 року у справі
№ 14/220-18/291 залишити без змін.