ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2005 Справа N 02/3180
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П. ,
розглянувши матеріали
касаційної скарги ЗАТ “Агрошляхбуд”
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 03.10.2005
у справі господарського суду Черкаської
області
за позовом ЗАТ “Агрошляхбуд”
До ВАТ “Пересувна механізована колона № 2”
Про стягнення 30471, 92 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
Позивач - не з’явились,
Відповідач - не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 08.08.2005 господарського суду Черкаської області в
задоволенні позову ЗАТ “Агрошляхбуд” про стягнення 30471, 92
грн. основного боргу за надання матеріальної допомоги відмовлено
з тих мотивів, що вказані позивачем витрати, послуги та виконані
роботи не можуть вважатися матеріальною допомогою, тим більше
поворотною.
Постановою від 03.10.05 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду вказане вище рішення господарського суду
Черкаської області залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ЗАТ “Агрошляхбуд”
звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою і
просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами ст. 15, 16
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 20 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. 105 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
винесенні оспореного судового акту знаходить необхідним
відмовити в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, предметом спору у даній справі є стягнення з
відповідача 30471, 92 грн. боргу за надання матеріальної
допомоги, оскільки, як посилається позивач, в період з 1998 по
2001 роки ним надавались матеріальні послуги широкого спектру
для забезпечення нормальної, законної і продуктивної діяльності
відповідача, а саме: за рахунок позивача було зареєстровано ВАТ
“ПМК-2” як юридичну особу, що склало 122,25 грн.; проводився
благоустрій території відповідача, пропарочної камери, були
вирівняні підготовлені й засипані щебенем площадки полігону для
вироблення збірних залізобетонних виробів, прокладені інженерні
комунікації, розпочато встановлення вібростолу. Вартість цих
робіт після проведення перевірки та контрольних обмірів склала
15240 грн., що підтверджено висновком експертизи; протягом
всього періоду надання відповідачу фінансової допомоги позивачем
здійснювалась безперервна охорона території відповідача, всього
за період з 01.01.1999р. по 30.04.2001р. надано послуг по
охороні на суму 12 887,51 грн.; оплачувались рахунки за спожиту
відповідачем електроенергію на загальну суму 1977,96 грн.;
оплачено рахунок за придбану печатку для відповідача в сумі 206
грн.; затрати позивача на бензин склали 38,20 грн.
Судами також з’ясовано, що рішенням господарського суду
Черкаської області від 28.05.2002р. у справі № 01/2618, за
позовом ВАТ “ГТМК-2”, визнано недійсним договір № 29а від
15.07.1999р. між цими ж сторонами про виконання робіт та надання
фінансової допомоги як мниму угоду, оскільки його було укладено
без наміру виконання у 1999 році і в подальшому будь-яких робіт,
означених в договорі, при наявності одного і того ж керівництва
учасників договору, безпідставною передачею матеріальних
цінностей по неіснуючим розрахункам. Вказане рішення набрало
законної сили.
За заявою ВАТ “ПМК-2” господарським судом було прийняте
Додаткове рішення від 05.01.2005 року у вказаній справі, яким
зобов'язано ЗАТ “Агрошляхбуд” повернути товариству “ПМК-2”
товарно - матеріальні цінності.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
суди попередніх інстанцій правомірно не взяли до уваги посилання
позивача на додаткове рішення від 05.01.2005р. у справі
№ 03-09-15-01/2618 як на підставу подання позову у даній справі,
судом не встановлено фактів надання позивачем товариству “ПМК-2”
матеріальної чи фінансової допомоги.
У рішенні суду від 28.05.2002р. у справі № 01/2618 вказано, що
фінансова допомога сторонами не надавалася.
Щодо наявності усного клопотання про заміну предмету та підстав
позову, то вказаний факт не зафіксовано в протоколі судового
засідання від 08.08.05 господарського суду Черкаської області і
зауваження з приводу неповноти протоколу після ознайомлення з
матеріалами справи позивач не надав, внаслідок чого вказані
заперечення колегія суддів Вищого господарського суду України
визнає необґрунтованими.
З врахуванням того, що інших договорів між сторонами судам
попередніх інстанцій надано не було, судові рішення прийнято при
правильному застосуванні норм матеріального та процесуального
права і підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст.ст. ІІІ5, ПІ9, ІІІ11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 03.10.05 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду у справі № 02/3180 залишити без змін.