ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2005                                    Справа N 7/106-38

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому   

судовому засіданні в       

м. Києві касаційну скаргу  ВАТ “Іваничівський райагропостач”

на ухвалу                  Львівського апеляційного

                           господарського суду від 29.06.2005

                           року

у справі                   № 7/106-38

за позовом                 АППБ “Аваль” в особі Волинської

                          обласної дирекції

До                         ВАТ “Іваничівський

                           райагропостач”

Про   стягнення 903865,33 грн.,

за участю представників:

 позивача     - не з’явились,

відповідача   - Правосудько О.М.,

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою   Львівського  апеляційного  господарського   суду   від

29.06.2005  року  у  справі  № 7/106-38  апеляційну  скаргу  ВАТ

“Іваничівський райагропостач” повернено заявнику без розгляду на

підставі п. 3 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Не  погоджуючись  з  ухвалою  апеляційного  господарського  суду

відповідач  звернувся до Вищого господарського  суду  України  з

касаційною   скаргою,   в   якій  просить   ухвалу   Львівського

апеляційного господарського суду скасувати, справу  передати  до

суду   апеляційної   інстанції   для   здійснення   апеляційного

перегляду.  В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається  на

те,  що  судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  неправильно

застосовані норми матеріального права.

Колегія  суддів, заслухавши пояснення представника  відповідача,

обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  перевіривши   юридичну

оцінку  обставин  справи та повноту їх встановлення,  дослідивши

правильність  застосування  судом  апеляційної  інстанції   норм

процесуального  права, вважає, що касаційна скарга  не  підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду апеляційної інстанції

відповідач   оскаржив  рішення  господарського  суду  Волинської

області від 30.05.2005 року, яким позовні вимоги АППБ “Аваль”  в

особі   Волинської  обласної  дирекції  до  ВАТ   “Іваничівський

райагропостач” про стягнення 903865,33 грн. боргу, задоволено  у

повному обсязі.

Відповідно  до  вимог ст. 3 Декрету Кабінету  Міністрів  України

“Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
        , державне мито із апеляційних скарг

на   рішення  та  постанови  справляється  із  спорів  майнового

характеру   –50   відсотків  ставки,   обчисленої   виходячи   з

оспорюваної суми.

Разом  з  тим, оскаржуючи до суду апеляційної інстанції  рішення

господарського  суду  Волинської  області  від  30.05.2005  року

повністю,  на  суму 903865,33 грн., відповідач  сплатив  мито  у

розмірі  51  грн., що підтверджується квитанцією від  16.06.2005

року.

Згідно п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України

( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  апеляційна скарга (подання)  не  приймається  до

розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до

скарги  не додано документів, що підтверджують сплату державного

мита у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи  наведене,  колегія суддів прийшла  до  висновку  про

правомірність  та  обґрунтованість винесеної  судом  апеляційної

інстанції ухвали про повернення без розгляду апеляційної  скарги

відповідача   на   підставі   п.   3   ст.   97   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Відтак,  прийнята судом апеляційної інстанції ухвала  відповідає

вимогам,  що  викладені  в  постанові  Пленуму  Верховного  Суду

України   від   29.12.1976  р.  №  11   “Про   судове   рішення”

( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         зі змінами та доповненнями.

Твердження  оскаржувача про порушення і неправильне застосування

апеляційним  господарським судом норм процесуального  права  при

прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження,  в

зв’язку  з  чим  підстави для зміни чи скасування  законного  та

обґрунтованого судового акту відсутні.

За  таких  обставин,  колегія суддів Вищого господарського  суду

України  вважає,  що  господарським судом апеляційної  інстанції

вірно  застосовані норми матеріального та процесуального  права,

тому   підстав   для   скасування  оскаржуваної   постанови   не

вбачається.

Враховуючи  викладене, керуючись ст.ст. 111-5,  111-7,  111-9  -

111-11,  111-13  Господарського процесуального  кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ВАТ “Іваничівський райагропостач” залишити  без

задоволення.

Ухвалу   Львівського   апеляційного  господарського   суду   від

29.06.2005 року у справі № 7/106-38 залишити без змін.