ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2005 Справа N 4/1228-26/133
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Невдашенко Л.П.
Суддів Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Львівського комунального підприємства
касаційну скаргу “Граніт”
на постанову від 06.09.2005 Львівського
апеляційного господарського суду
у справі № 4/1228-26/133 господарського суду
Львівської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “АБІО”
До Львівського комунального підприємства
“Граніт”
Про стягнення 57234,09 грн.
за участю представників сторін:
позивача Куксова В.Г.
відповідача Олеха Р.М., Стадник П. Ю.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.03.2005
р. по справі № 4/1228-26/133 частково задоволено позовні вимоги
ТзОВ “АБІО”, щодо стягнення з ЛКП “ГРАНІТ” 34971,05 грн.
основного боргу, 2044,67 грн. - пені, 4186,07 грн. -
інфляційних, 1446,65 грн. - 3% річних, 8585,65 грн. штрафу, з
розстроченням виконання рішення суду на два місяці. Також даним
рішенням стягнуто з ЛКП “ГРАНІТ” на користь позивача витрати по
сплаті державного мита та інформаційно-технічному забезпеченню
судового процесу, а також 5000,00 грн. вартості адвокатських
послуг.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
06.09.2005 р. вказане рішення суду залишено без змін.
Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що
судові рішення прийняті із порушенням норм матеріального та
процесуального права і не відповідають дійсним обставинам
справи, просить їх скасувати.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги,
правильність застосування норм матеріального і процесуального
права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між ПТ “АБІО”
(виконавець) та ЖЕК - 300 (замовник) 01.01.2002р. за № 4 та
01.01.2003р. за № 4 були укладені договори підряду на вивезення
твердих побутових відходів (надалі ТПВ), відповідно до яких ПТ
“АБІО” надало послуги по вивезенню твердих побутових відходів з
об’єктів ЖЕК -300.
У процесі дії договору ПТ “АБІО” було реорганізовано у
товариство з обмеженою відповідальністю “АБІО” і є
правонаступником ПТ “АБІО”, що підтверджується копією витягу із
статуту установчого договору ТзОВ “АБІО”, копією свідоцтва про
державну реєстрацію та копією довідки про включення до ЄДРПОУ.
Також у період дії договору ЖЕК - 300 було перереєстровано у
Львівське комунальне підприємство „Граніт”, останнє є
правонаступником ЖЕКу - 300. Факт правонаступництва та
перереєстрації підтверджується листом, копія якого знаходиться в
матеріалах справи.
Підтвердженням факту надання послуг слугують акти наданих
послуг, складені ТзОВ “АБІО” та підписані ЛКП „Граніт”, а також
акти виконаних робіт, складені позивачем та надіслані
відповідачу згідно з п. 3.4 договору № 4 від 01.01.2002р. та
договору № 4 від 01.01.2003р. (належно засвідчені копії вказаних
актів знаходяться в матеріалах справи).
Львівське комунальне підприємство „Граніт” у своїй скарзі
посилається на те, що акти, на яких базується сума боргу за
січень, лютий та березень 2004 р., є непогодженими, тобто такими
що не можуть бути підставою для сплати боргу. Львівський
апеляційний господарський суд таке твердження скаржника визнав
безпідставним й необґрунтованим, оскільки відповідно до актів
наданих послуг, які складені ТзОВ “АБІО”, загальна вартість
проведених робіт становила 40971,05 грн. Вказана сума вартості
наданих послуг не спростована відповідачем, оскільки за період з
31.01.2002 р. по 31.12.2003 р. акти виконаних робіт
безпосередньо ним затверджені, а за період з 01.01.2004 р. по
31.03.2004 р. акти виконаних робіт були надіслані відповідачу в
порядку п. 3.4. договору про вивезення ТПВ і не заперечені
останнім у встановленому порядку. Упродовж розгляду справи
відповідач не надав доказів, які б підтверджували факт його
незгоди з отриманими від ТЗОВ “АБІО” актами виконаних робіт за
період з 01.01.2004 р. по 31.03 2004 р. або у будь-який інший
спосіб спростовували обсяг вивезеного ТПВ, вказаний в актах,
надісланих ТОВ “АБІО”.
Наведені у касаційній скарзі доводи також не спростовують
встановлені судом обставини та висновки суду.
За таких обставин та враховуючи, що в силу вимог ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого
господарського суду України не вбачає підстав для скасування
оскаржуваних рішень, які відповідають матеріалам справи та
чинному законодавству.
Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
06.09.2005р. у справі № 4/1228-26/133 залишити без змін, а
касаційну скаргу –без задоволення.