ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2005 Справа N 2/53
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів: Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Комунального підприємства
касаційну скаргу “Кіровоградводоканал”
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13.07.2005
у справі № 2/53 господарського суду
Кіровоградської області
за позовом Кіровоградського міжрайонного
природоохоронного прокурора в
інтересах держави уповноваженим якої
виступає Кіровоградська міська рада в
особі Комунального підприємства
“Кіровоградводоканал”
До Державного Кіровоградського
сокоекстрактного заводу
Про стягнення 38293,92грн.,
за участю представників сторін від:
позивача не з’явились
відповідача Бірюков А.О. –за довіреністю від 27.09.2004р.
прокуратури не з’явились
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2005 року Кіровоградський міжрайонний природоохоронний
прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави,
уповноваженим якої виступає Кіровоградська міська рада в особі
комунального підприємства “Кіровоградводоканал” до Державного
Кіровоградського сокоекстарктного заводу з позовом про стягнення
38293,92грн. плати за скид стоків у комунальну систему
каналізації.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
29.04.2005 (суддя Деревінська Л.В.), залишеним без змін
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 13.07.2005р. (судді Науменко І.М. –головуючий, Білецька
Л.М., Голяшкін О.В.), визнано недійсним додаток № 2 від
16.01.2003р. до договору № 64/101 від 18.01.2002р. на відпуск
води із комунального водопроводу і приймання стоків в комунальну
каналізацію, укладеного між КП “Кіровоградводоканал” та
Державним Кіровоградським сокоекстрактинм заводом; в задоволенні
позовних вимог відмовлено.
Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
прийняті у справі рішення та постанову і направити справу на
новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального і
процесуального права. Також в скарзі зазначається про порушення
принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування місцевим
господарським судом норм матеріального і процесуального права,
заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні
представника відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга
задоволенню підлягає частково з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на прокуратуру України покладається
представництво інтересів громадянина або держави в суді у
випадках, визначених законом.
Такі випадки визначені, зокрема, і статтею 2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка передбачає
обов’язок господарського суду порушувати справи за позовними
заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до
господарського суду в інтересах держави.
При цьому частина 2 статті 2 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
зобов’язує прокурора самостійно
визначати, в чому полягає порушення інтересів держави та
обґрунтовувати необхідність їх захисту, а також визначати орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах.
Отже, за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та статті 2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обсягу наданих прокурору статтею 29
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
прав,
представництво прокуратурою інтересів держави у господарському
суді є одним із видів представництва в суді, яке за своєю
правовою природою є правовідносинами, в яких одна особа
(представник) на підставі певних повноважень виступає від імені
іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її
інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та
обов‘язки. Але представництво прокурором інтересів держави в
суді відрізняється від інших видів представництва рядом
специфічних ознак: складом представників та колом суб’єктів,
інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами
їх реалізації.
З огляду на це, обґрунтовуючи у позовній заяві необхідність
захисту інтересів держави та зазначаючи орган, уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах
прокурор, а вирішуючи питання про порушення справи за позовними
заявами прокурора і суд, повинні враховувати, що закріплені
нормами Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та іншими правовими
актами інтереси держави у своїй основі потребують здійснення
загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших)
дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної
цілісності, державного кордону України, гарантування її
державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки,
охорону землі як національного багатства тощо і можуть збігатися
повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами
державних органів та організацій чи з інтересами господарських
товариств з часткою державної власності у статутному фонді або
держава може вбачати свої інтереси і в діяльності приватних
підприємств, товариств.
Проте, інтереси держави є відмінними від інтересів інших
учасників суспільних відносин і даючи офіційне тлумачення
положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999
року у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення
справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи
загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7 та 143
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
потрібно розуміти орган
державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом
надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства,
установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми
власності.
Порушуючи провадження у справі за позовом прокурора в інтересах
Кіровоградської міської ради в особі комунального підприємства
“Кіровоградводоканал”, суд на зазначене вище уваги не звернув і
не врахував, що наведене обґрунтування підстав пред’явлення
позову не містить посилань на обставини, що свідчать про
порушення чи загрозу інтересам держави та визначення органу
державної влади, уповноваженого здійснювати відповідні функції у
спірних відносинах, позов заявлено в інтересах суб’єкта
господарювання, управління господарською діяльністю якого
здійснюється через його органи управління, а тому за таких
обставин порушувати провадження у справі за позовом прокурора та
розглядати спір по суті підстав не було.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що постановлені у справі
судові рішення підлягають скасуванню, а позов залишенню без
розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись п. 1 ст. 81, ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п. 4 ст. 111-9,
ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунального підприємства “Кіровоградводоканал”
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від
29.04.2005р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13.07.2005р. у справі № 2/53 скасувати.
Позов Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора
в інтересах держави, уповноваженим якої виступає Кіровоградська
міська рада в особі комунального підприємства
“Кіровоградводоканал” до Державного Кіровоградського
сокоекстрактного заводу про стягнення заборгованості у розмірі
38293,92грн. залишити без розгляду.
Головуючий - суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький