Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Перепічая В.С. (головуючий),

Вовка І.В.,

Гончарука П. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО” на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівавтотрассервіс” до Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронна фірма “ФМД”

про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2005 року ТОВ “Чернігівавтотрассервіс” пред'явило в господарському суді позов до ВАТ “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО”, ТОВ “Охоронна фірма “ФМД” про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, а саме поверхами 1, 5, 6, 7 будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.12.2005р. (суддя Оленич Т.Г.) було, зокрема, поновлено провадження по справі та призначено розгляд справи.

ВАТ “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО” оскаржило дану ухвалу в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р. (судді Григорович О.М. –головуючий, Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) було відмовлено ВАТ “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО” у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 26.12.2005р.

У касаційній скарзі ВАТ “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО” простить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Припис статті 129 Конституції України (254к/96-ВР) встановлює основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України “Про судоустрій України” (3018-14) , згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом (3018-14) ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Статті 79, 86 ГПК України (1798-12) , на підставі яких приймалась ухвала судом першої інстанції про поновлення провадження по справі, не містять вказівки про можливість її оскарження.

За приписом частини 1 статті 106 ГПК України (1798-12) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) .

Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до підставного висновку, що ухвала місцевого господарського суду, оскарження якої не передбачено Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , не може бути предметом апеляційного перегляду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО” залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р. без змін.