ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2005 Справа N 188/4-05
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І. М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Броварської районної спілки споживчих
товариств, м. Бровари Київської області (далі –Броварська
райспоживспілка)
на рішення господарського суду Київської області від 05.08.2005
зі справи № 188/4-05
за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів (далі - відділення Фонду)
до Броварської райспоживспілки
про стягнення штрафних санкцій у сумі 9 419 грн. за нестворені
робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2004 році.
Судове засідання проведено за участю представників:
позивача –Кубишкіної Н.Г.,
відповідача –Балинської Л.М.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Київської області від 05.08.2005
(суддя Попікова О.В.) позов задоволено: стягнуто з Броварської
райспоживспілки на користь відділення Фонду 9 419 грн. штрафних
санкцій. Рішення суду першої інстанції з посиланням на приписи
статей 18-20 Закону України “Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні” ( 875-12 ) (далі –Закон ( 875-12 )) та
пунктів 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про
порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314
( 314-95-п ) (далі –Положення про робоче місце інваліда і про
порядок працевлаштування інвалідів ( 314-95-п )), мотивовано
тим, що, по-перше, Броварською райспоживспілкою не повідомлено
протягом звітного періоду відповідні органи працевлаштування про
наявність на його підприємстві вільних робочих місць, на яких
могла використовуватися праця інвалідів, по-друге, сплата
єдиного податку не звільняє відповідача від сплати штрафних
санкцій за невиконання встановленого нормативу робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів і, по-третє, сплата
штрафних санкцій за недотримання встановленого нормативу робочих
місць для працевлаштування інвалідів не залежить від наявності
чи відсутності прибутку у підприємства за звітний період.
У касаційній скарзі від 01.09.2005 до Вищого господарського суду
України Броварська райспоживспілки просить скасувати рішення
господарського суду Київської області від 05.08.2005 та
припинити провадження зі справи. Скаргу з посиланням на приписи
статті 18 Закону ( 875-12 ) мотивовано тим, що у пунктах 5 та 14
Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів ( 314-95-п ) не встановлено строку
для інформування державної служби зайнятості та місцеві органи
соціального захисту населення про вільні робочі місця та
вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Крім того, на думку скаржника відповідно до частини третьої
статті 20 Закону ( 875-12 ) сплата штрафних санкцій може
здійснюватись лише за рахунок прибутку, який залишається в
розпорядженні установи після сплати всіх податків і зборів
(обов'язкових платежів).
Перевіривши на підставі встановлених судом першої інстанції
обставин справи правильність застосування ним норм матеріального
і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної
скарги.
Судом першої інстанції зі справи встановлено, що:
- відповідно до поданого Броварською райспоживспілкою звіту “Про
зайнятість і працевлаштування інвалідів” за формою державної
статистичної звітності № 10-ПІ поштова-річна за 2004 рік
середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві
у звітному періоді становила 32 особи; середньорічна заробітна
плата штатного працівника на підприємстві становила 9419,00
грн.; чотиривідсотковий норматив місць для працевлаштування
інвалідів на підприємстві відповідача за звітний період становив
1 особу інваліда (32 чол. х 4%); фактично на підприємстві у
звітному періоді не працевлаштовано жодного інваліда;
- розрахунок суми штрафних санкцій за нестворення 1 робочого
місця для інвалідів у звітному 2004 році становив 9419,00 грн.
яку відповідачем самостійно не сплачено;
- Броварська райспоживспілка мала збитки за наслідками
фінансово-господарської діяльності за 2004 рік;
- Броварська райспоживспілка у 2004 році була платником єдиного
податку;
- згідно з довідками Управління праці та соціального захисту
населення Броварської райдержадміністрації від 02.06.2005 № 1267
та Київського обласного центру зайнятості від 25.06.2005
№ 13-1099 Броварська райспоживспілка не зверталась у 2004 році
із запитами про направлення на роботу інвалідів.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про
правомірність стягнення з Броварської райспоживспілки штрафних
санкцій, передбачених статтею 20 Закону ( 875-12 ).
Відповідно до вимог чинного законодавства встановлено певні
вимоги до створення робочих місць інвалідів на підприємствах,
порядку працевлаштування інвалідів на підприємствах, а також
визначено відповідальність підприємств за порушення цих вимог у
вигляді сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону ( 875-12 ) в
редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин зі
справи, працевлаштування інвалідів здійснюється органами
центральним органом виконавчої влади з питань праці та
соціальної політики, органами місцевого самоврядування,
громадськими організаціями інвалідів.
Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про
порядок працевлаштування інвалідів ( 314-95-п ) підприємства
розроблють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів,
включають їх до колективного договору, інформують центри
зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та
відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення
(пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
У пункті 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів ( 314-95-п ) визначено, що
підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві
органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та
вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
У постановах від 20.07.2004 зі справи № 2-23/9789-03
( n0060700-04 ), від 29.03.2005 зі справи № 13/403 та від
29.03.2005 зі справи № 3/118 ( v_118700-05 ) Верховним Судом
України викладено правову позицію, згідно з якою суди мають
з’ясовувати, зокрема, чи повідомляло підприємство органи
працевлаштування про створені робочі місця для працевлаштування
інвалідів; якщо названі органи були повідомлені, то чи
направлялись інваліди для працевлаштування і, відповідно, з чиєї
вини направлені не були працевлаштовані або їм було відмовлено у
працевлаштуванні на вакантні посади. Отже, працевлаштування
інвалідів може здійснюватись органами працевлаштування
інвалідів, визначеними у статті 18 Закону ( 875-12 ), лише за
наявності отриманої від підприємства інформації про вільні
робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись
праця інвалідів. Попередньою судовою інстанцією встановлено, що
Броварська райспоживспілка не інформувала протягом звітного
періоду органи працевлаштування про наявність у неї вільних
робочих місць, на яких могла використовуватися праця інвалідів.
Помилковим є довід скаржника про відсутність норми, якою
встановлюється порядок та строки інформування державної служби
зайнятості про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких
може використовуватися праця інвалідів на підприємстві,
установі. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення
державної статистичної звітності за формами № 3-ПН “Звіт про
наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в
працівниках”, затвердженої наказом Державного комітету
статистики України від 06.07.1998 № 244 ( z0464-98 ): звіт за
формою N 3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм
власності і господарювання, місцевому центру зайнятості 28 числа
щомісячно;;... у графі 4 (з графи 2) проставляється наявність
вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні,
встановленої місцевими державними адміністраціями відповідно до
статті 5 Закону України “Про внесення змін до Закону України
“Про зайнятість населення” ( 665/97-ВР ), для працевлаштування
громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на
рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також для
пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів. Наявність вільних
робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної
категорії громадян окремо під такими шифрами:... 14 - інваліди.
Отже, звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН
містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві
вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом
звітного періоду.
Скаржник дійшов неправильного висновку про те, що відповідно до
частини третьої статті 20 Закону ( 665/97-ВР ) сплата
штрафних санкцій може здійснюватись лише за рахунок прибутку,
який залишається в розпорядженні установи після сплати всіх
податків і зборів (обов'язкових платежів). У постановах від
14.06.2005 зі справи № 6/324 ( v_324700-05 ) та від 21.06.2005
зі справи № 1/255 Верховним Судом України викладено правову
позицію, згідно з якою суди не можуть відмовляти у вимозі про
стягнення штрафних санкцій лише з тієї підстави, що за даними
бухгалтерського обліку чи податкової звітності у підприємства
був відсутній прибуток у звітному періоді.
Отже, судом першої інстанції з достатньою повнотою встановлено
обставини, що входять до предмету доказування зі справи, та цим
обставинам дано правильну юридичну оцінку.
За змістом приписів пунктів 8 та 9 статті 3, пункту 4 частини 1
статті 17, частини 4 статті 50, статті 104 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) до компетенції
адміністративних судів не віднесено спори, де позивачами є
відділення Фонду соціального захисту інвалідів. На даний час
статтею 50 цього Кодексу ( 2747-15 ) встановлено вичерпний
перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є
суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у
справі за позовами суб’єктів владних повноважень. Отже спір з
цієї справи відноситься до підвідомчості господарських судів.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Київської області від 05.08.2005 зі
справи № 188/4-05 залишити без змін, а касаційну скаргу
Броварської районної спілки споживчих товариств – без
задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь