ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2005 Справа N 28-25/228-04-4285
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Плюшка І.А., суддів: Панченко Н.П. , Плахотнюк С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ЗАТ
“Іллічівський паливний термінал” на рішення від 05.07.2005 р.
господарського суду Одеської області та постанову від 25.08.2005
р. Одеського апеляційного господарського суду у справі
№ 28-25\228-04-4285 за позовом Виробниче-комерційної фірми
“КАРКАС –СМ“у формі товариства з обмеженої відповідальністю (в
подальшому –Позивач) до Закритого акціонерного товариства
“Іллічівський паливний термінал“(в подальшому Відповідач)
про стягнення суми заборгованості в розмірі 7111-88,62 грн.
за участю представників: від позивача –Касим Б.О., Самойлюк
Г.П. , від відповідача –Бех М.Г., в судовому засіданні
15.11.2005 р. оголошувалась перерва,
В С Т А Н О В И В:
В вересні 2004 р. Позивач звернувся до суду з позовом про
стягнення з Відповідача 592560,20 грн. залишку несплаченої
вартості виконаних підрядних робіт за договорами N 17 від
16.04.2003 р., додатковими угодами до нього № 1,2,3, 248/1,
252/3, договорами № 215 від 08.09.2003 р., № 81 від 05.08.2003
р., № 50 від 08.12.2003 р., 67596,20 грн. пені, 36895,66
інфляційних збитків, 14136,56 грн. три відсотки річних, а всього
- 7111-88,62грн.
Рішенням від 30.09.2004 р. у справі N 25/228-04-4285
господарський суд Одеської області позов про стягнення
заборгованості в сумі 7111-88,62 грн. був задоволений повністю.
Рішення мотивовано тим, що позивач у повному обсязі та за
відсутності недоліків виконав роботи, відповідно до договорів
будівельного підряду, укладених між сторонами. Проте відповідач
свої зобов’язання по цим договорам та додатковим угодам до них
виконав неналежним чином. У зв’язку з чим утворилась
заборгованість, яка підлягає стягненню з ЗАТ “Іллічівський
паливний термінал”. З посиланням на ст. .ст. 546, 549, 551, 625
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
від 16.01.2003 р. (надалі
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) судом першої інстанції визнано
правомірними вимоги Позивача щодо нарахування та стягнення з
Відповідача пені, встановленого індексу інфляції та 3% річних.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Відповідач
звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду
Одеської області скасувати. Скарга мотивована тим, що під час
судового розгляду справи № 25/228-04-4285 господарським судом
Одеської області порушено норми матеріального та процесуального
права, що призвело до неповного зґясуваня фактичних обставин
справи, які мають суттєве значення для вирішення спору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
16.11.2004 р. зі справи Одеської області від 19.04.2004 р. зі
справи № 25/228-04-4285 скасовано, позов задоволено повністю.
Постанова мотивована тим, що під час розгляду справи Відповідач
не був належним чином повідомлений про час та місце проведення
судових засідань, які відбувалися під час судового розгляду.
Водночас, колегія Одеського апеляційного господарського суду
знайшла обґрунтованими вимоги Позивача щодо заявлених позовних
вимог.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 16.11.2004 р. зі справи
№ 25/228-04-4285,Відповідач звернувся до Вищого господарського
суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 16.11.2004 р. зі справи
№ 25/228-04-4285 як таку, що прийнята з порушенням матеріального
та процесуального права та постановити нове рішення, яким
Позивачу в позові відмовити.
Постановою від 11.01.2005 р. Вищого господарського суду України
(головуючого Плюшка І.А., суддів: Панченко Н.П. , Плахотнюк
С.О.) зі справи № 25/228-04-4285 касаційна скарга була
задоволена частково, постанова Одеського апеляційного
господарського суду від 16.11.2004 р., рішення господарського
суду Одеської області від 31.09.2004 р. зі справи
№ 25/228-04-4285 скасовані, а Справа N 25/228-04-4285 передана
на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова мотивована
тим, що під час розгляду справи у судах першої та апеляційної
інстанції були здійснено висновки при неповно встановлених
обставинах справи.
В зазначеній Постанові Вищого господарського суду також вказано,
що при новому розгляді справи необхідно встановити наступні
обставини: дослідити положення спірних договорів в частині
відповідальності замовника або підрядника за порушення умов
договорів; встановити період, у який виникла заборгованість, для
правильного застосування судом до спірних відносин матеріальних
норм права, які встановлюють відповідальність за порушення
зобов’язання за договором підряду, та зокрема, за договором
будівельного підряду згідно з положеннями ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
або підряду на капітальне будівництво, відповідно до норм
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Не погоджуючись з постановою Вищого господарського суду України
від 11.01.2005 р. позивач звернувся до Верховного суду України з
касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного суду України від 31.03.2005 р. відмовлено в
порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 11.01.2005 р.
За результатом нового розгляду справи, Господарський суд
Одеської області прийняв нове рішення від 05.07.2005 р., яким
задовольнив позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача
заборгованості у сумі 592560,20 грн., пені 67596,20 грн.,
інфляційних збитків 36895,66 грн., три відсотки річних 14136,56
грн., державного мита 1700,00 грн., судових витрат 118,00 грн.
повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що Позивач у повному обсязі та за
відсутності недоліків, виявлених під час прийняття робіт,
виконав роботи, відповідно до договорів будівельного підряду,
укладених між сторонами, проте відповідач свої зобов’язання по
прийняттю робіт та їх оплаті по цим договорам та додатковим
угодам до них виконав неналежним чином, у зв’язку з чим,
утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з ЗАТ
“Іллічівський паливний термінал”. З посиланням на ст. .ст. 547,
549, 551, 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, та ст. . 214 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
судом першої інстанції визнано
правомірними вимоги Позивача щодо нарахування та стягнення з
Відповідача пені, встановленого індексу інфляції та 3% річних.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Відповідач знов
звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду
Одеської області скасувати частково та прийняти нове рішення
визнавши заборгованість Відповідача лише за підрядні роботи,
прийнятті сторонами. Скарга мотивована тим, що згідно з
матеріалами справи частина робіт за договорами підряду та
додатками до них не виконана (їх виконання не підтверджено
актами приймання підрядних робіт підписаними представниками
сторін), судом не досліджено належне виконання підрядних робіт,
згідно з заявлених замовником, державними органами претензій, та
скритий характер недоліків у виконаних підрядних роботах, які не
могли бути виявленні під час приймання частин робіт, не
застосовано норми цивільного законодавства про спеціальну
позовну давність, та правил нарахування пені згідно визначених у
Господарському кодексі України ( 436-15 ) (436-15)
, не досліджено період
виникнення у Відповідача обов’язку по оплаті за договорами.
Постановою від 25.08.2005 р. Одеського апеляційного
господарського суду (головуючий суддя Сидоренко М.В., судді:
Таценко Н.В., Пироговський В.Т.) рішення у справі N
28-25/228-04-4285 залишено без змін. Постанова прийнята з
мотивів, що судове рішення відповідає вимогам чинного
законодавства і матеріалам справи.
Не погоджуючись з новим рішенням Одеського господарського суду
від 05.07.2005 р. та постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 25.05.2005 р., Відповідач звернувся з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним
застосуванням норм Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
від
16.01.2003 р., Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
від
16.01.2003 р., Господарсько –процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та без дослідженням всіх фактів, які мають суттєве
значення для розгляду справи та прийняти нове рішення по справі,
яким Позивачу в позові відмовити.
Позивачем був наданий Відзив на касаційну скаргу, в якій він
посилався на правомірність прийнятих рішення Господарським судом
Одеської області від 05.07.2005 р. та постанови Одеського
апеляційного господарського суду від 25.08.2005 р., та
відповідність їх обставинам справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування господарськими судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
виходячи з наступного.
Під час розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом
встановлено (надалі –апеляційний суд), що між Позивачем та
Відповідачем укладені договорі будівельного підряду № 17 від
16.04.2003 р., з додатковими угодами № 1 від 29.08.2003 р., № 2
від 29.08.2003 р., № 3 від 02.06.2003 р., № 248/1 від 15.10.2003
р., № 252/3 від 30.10.2003 р.; та договори підряду № 215/1 від
08.09.2003 р.; № 81/57/1 від 05.08.2003 р., № 50 від 08.12.2003
р.
На виконання зазначених договорів Позивач виконав проектні,
будівельні, монтажні та інші роботи по будівництву котельної та
інших об’єктів на загальну суму 2 485 141,00 грн. Як вбачається
з оскаржуваної постанови, факт надання підрядних робіт
підтверджується актами здачі –приймання науково –технічної
продукції, актами здачі –приймання електромонтажних робіт,
актами про монтаж, довідками вартості виконаних підрядних робіт
за червень –грудень 2003 р., які підписанні уповноваженими
представниками сторін. При цьому, апеляційний суд Одеської
області при встановленні цього висновку не дослідив додані
документи. А саме, не звернув увагу, що від імені ЗАТ
“Іллічівський паливний термінал“проміжні акти з підрядних робіт
з внутрішнім та зовнішнім відділочним роботам № 1 від 23.12.2003
р., № 2 від 23.12.2003 р., № 3 від 23.12.2003 р., № 4 від
23.12.2003 р., № 5 від 23.12.2003 р., № 6 від 23.12.2003 р., № 7
від 23.12.2003 р., № 8 від 23.12.2003 р., № 9 від 10.12.2003 р.,
№ 10 від 22.12.2003 р., № 11 від 30.12.2003 р., № 13 від
30.12.2003 р., № 14 від 30.12.2003 р., № 15 від 30.12.2003 р.,
№ 16 від 30.12.2003 р., № 19 від 30.12.2003 р., Акт засвідчення
скритих робіт від 10.10.2003 р. підписані не встановленими
особами та на відміну від інших не завірені печаткою
підприємства. Незважаючи на те, що саме їх підписання
уповноваженим представником ЗАТ “Іллічівський паливний
термінал“визнано рішенням Господарського суду Одеської області
підставою для виникнення заборгованості Відповідача за Договором
№ 50 від 08.12.2003 р. та її прострочення.
Не були застосовані положення статей 92, 237, 247 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
при визначенні повноважень осіб, які
підписували від імені Відповідача зазначені акти. З матеріалів
справи не можливо установити ким саме були підписані акти за
договором № 50від 08.12.2003 р.
Таким чином, згідно з матеріалами справи за договорами підряду
було виконано робіт на суму 2287315,20 грн., що підтверджується
підписаними керівниками підприємств актами приймання виконаних
робіт за липень –грудень 2003 р.
Колегією Одеського апеляційного господарського суду встановлено,
що на виконання своїх обов’язків Відповідач частково оплатив
виконанні роботи, перерахувавши Позивачу 1 892 581,00 грн, що
підтверджується матеріалами справи та підтверджується
Позивачем.
Таким чином, заборгованість Відповідача, яка підтверджена
матеріалами справи, перед Позивачем складає 394 734,20 грн.
У оскаржуваної постанові Одеського апеляційного господарського
суду, колегії Одеського апеляційного господарського суду було не
правильно застосована частина перша статті 853 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, без врахування частини третьої цієї же статті з
огляду на скритий характер виявлених Відповідачем недоліків, які
могли бути виявлені лише при початку роботи котельної або
пробних запусках. Недоліки в виконаних підрядних роботах були
виявленні спеціалістами державної інспекції з охорони праці під
час перевірки газопроводі до пуску (Припис № 155) та
працівниками Позивача та Відповідача підчас намагань провести
пуско –налагоджувальні роботи відносно обладнання котельної
працівниками Відповідача. Відповідно, судами першої та
апеляційної інстанції не була встановлена вартість неналежно
виконаних робіт.
Судом апеляційної інстанції були встановленні наступні умови
оплати за всіма вищезазначеними договорами підряду: до 5 числа
місяця наступного після місяця, коли такі роботи були виконанні,
хоча згідно умов договорів, в тому числі пункту 7.2. Договору
№ 17 від 16.04.2003 р. пункту 7.2. Договору № 215/1 від
08.09.2003 р., пункту 3.3. Договору № 81 від 05.08.2003 р.,
пункту 7.2. Договору № 50 від 08.12.2003 р., оплата повинна
здійснюватись в продовж п’яти днів з моменту підписання
сторонами відповідного акту.
Без належного обґрунтування судом апеляційної інстанції було
встановлено, строк позовної давності відносно вимог про сплату
неустойки. А саме, як слідує з тексту Позовної заяви Позивача,
вона була подана до суду після 15.09.2004 р., таким чином
позовні вимоги про нарахування неустойки, право на яку виникло
до 15.09.2003 р. простроченні згідно зі ст. 258 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Також, без належного обґрунтування колегією Одеського
апеляційного господарського суду не були взяті до уваги
положення пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
від 16.01.2003 р., положення якого застосовуються до
зазначених правовідносин згідно з приписом п.п. 4,5 Розділу ІХ
Господарського кодексу (в зв’язку з пом’якшенням нею
відповідальності).
Згідно зі змістом ст. 84 Господарсько –процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
), рішення
господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з’ясуванні
того, чи мала місце обставини, на які посилаються особи, що
беруть участь у процесі, якими доказами вони підтверджують, та
чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних
обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення
спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до положень ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у
випадках, якщо подані сторонами докази є недостатніми,
господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та
організацій незалежно від їх участі у справі документи і
матеріали, необхідні для вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів повторного розгляду справи, Одеським
апелційним господарським судом, незважаючи на Постанову Вищого
господарського суду України від 11.01.2005 р., підчас нового
розгляду справи положення спірних договорів в частині
відповідальності замовника та підрядника за порушення умов
договорів не досліджувалися. Крім цього, як вбачається з
матеріалів справи, апеляційним судом не встановлено період, у
який виникла заборгованість, що унеможливлює правильне
застосування судом до спірних відносин матеріальних норм права.
Вище наведене свідчить про те, що висновки апеляційного
господарського суду здійснено при неповно встановлених
обставинах справи. Проте, оскільки передбачені процесуальним
законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та
постанови зі справи підлягають скасуванню з передачею справи на
новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно
встановити обставини, зазначені у даній постанові.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ЗАТ “Іллічівський паливний
термінал“задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
25.08.2005 р. та рішення господарського суду Одеської області
від 05.07.2005 р. скасувати.
3. Справу № 28-25/228-04-4285 передати на новий розгляд до
господарського суду Одеської області.
Суддя, головуючий у засіданні І. А. Плюшко
Суддя Н. П. Панченко
Суддя С.О. Плахотнюк