ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2005 Справа N 19/138-45/285-30/46
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій
В.М.,
за участю представників сторін А. Тюріна (дов. від 22.06.05), С.
Фадєєва (керівник), О.Подшебякіної (дов. від 18.04.05), О.
Баширової (дов. від 18.04.05), Г.Пилипчука (дов. від 3.04.05)
та прокурора відділу Генеральної прокуратури України Н. Баклан,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
товариства з обмеженою відповідальністю
“Упроваджувально-виробнича фірма “Дністер”
на постанову від 6.09.2005 року Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 19/138-45/285-30/46
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Упроваджувально-виробнича фірма “Дністер”
до Фонду приватизації комунального майна Подільського району
м. Києва,
треті особи: Українська універсальна біржа, спільне
українсько-російське підприємство з іноземними інвестиціями
“Телесервіс”, товариство з обмеженою відповідальністю “Геката”,
закрите акціонерне товариство “Агрокомплект”, приватне
підприємство “Марк Ессен”,
про визнання права власності та
за зустрічним позовом прокурора Подільського району м. Києва в
інтересах держави в особі Фонду приватизації комунального майна
Подільського району м. Києва
до товариства з обмеженою відповідальністю
“Упроваджувально-виробнича фірма “Дністер”,
про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 5.08.2005 року господарського суду м. Києва (суддя
Т.Ващенко), залишеним без змін постановою від 6.09.2005 року
Київського апеляційного господарського суду, в задоволенні
первісного позову відмовлено і зустрічний позов задоволено
частково: визнано недійсним договір від 5.07.1996 року
купівлі-продажу комунального майна (павільйону ПА-62), укладений
між представництвом Фонду державного майна України в
Подільському районі м. Києва та товариством з обмеженою
відповідальністю “Упроваджувальна-виробнича фірма “Дністер”;
зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю
“Упроваджувальна-виробнича фірма “Дністер” повернути Фонду
приватизації комунального майна Подільського району м. Києва
павільйон ПА-62 загальною площею 258, 7 м2, що розташований за
адресою: вул. Сагайдачного, 33 в м. Києві; в частині зустрічних
позовних вимог про скасування державної реєстрації нерухомого
майна провадження у справі припинено.
Рішення та постанова мотивовані порушенням порядку приватизації
комунального майна та відсутністю предмету спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю
“Упроваджувальна-виробнича фірма “Дністер” просить судові
рішення скасувати з підстав неправильного застосування
господарськими судами статей 48 і 59 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статті 93 Земельного кодексу
України, статті 15 Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
, пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, статті 83
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
передати справу на новий розгляд.
Заступник прокурора Подільського району м. Києва, Фонд
приватизації комунального майна Подільського району м. Києва,
приватне підприємство “Марк Ессен”, закрите акціонерне
товариство “Агрокомплекс” товариство з обмеженою
відповідальністю “Геката”, спільне українсько-російське
підприємство з іноземними інвестиціями “Телесервіс” проти
доводів касаційних скарг заперечують та в їх задоволенні просять
відмовити.
Українська універсальна біржа ставлення до поданих касаційних
скарг не висловила і право на участь в судовому засіданні свого
представника не використала.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
До господарського суду подано первісний позов про визнання права
власності та зустрічний позов про визнання недійсним договору і
судами встановлено, що 1.06.1992 року між Подільським
райгастрономторгом і товариством з обмеженою відповідальністю
“Упроваджувально-виробнича фірма “Дністер” було укладено договір
оренди будівлі магазину № 1103 на вул.Сагайдачного, 33, з правом
викупу орендованого комунального майна.
Розпорядженням від 22.12.1995 року № 238 Голови Подільської
районної державної адміністрації м. Києва доручено
Представництву Фонду державного майна у Подільському районі
м. Києва, правонаступником якого є Фонд приватизації
комунального майна Подільського району м. Києва, продати майно
фірмі “Дністер” і 5.07.1996 року укладено договір
купівлі-продажу, відповідно до умов якого покупець сплатив
грошові кошти в сумі 5 332 617 000 крб.
Про передачу павільйону власнику складено акт від 27.08.1996
року.
Колегія суддів вважає правильним висновок господарських судів
про те, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми
Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств
(малу приватизацію)” ( 2171-12 ) (2171-12)
в редакції, яка була чинна на
день укладення спірної угоди (далі – Закон ( 2171-12 ) (2171-12)
).
Законодавство в сфері приватизації зобов’язувало місцеві Ради
народних депутатів при підготовці до приватизації затверджувати
за поданням органів приватизації переліки об’єктів приватизації,
які перебували в комунальній власності, і підлягали продажу на
аукціоні, за конкурсом, викупу працівниками підприємств, що
приватизуються, іншими способами (стаття 7 Закону ( 2171-12 ) (2171-12)
)
і не включення спірного об’єкту до такого списку не
уможливлювало, за висновками господарських судів, його продаж.
Колегія суддів вважає, що такого висновку суди дійшли не
з’ясувавши досить повно обставин справи і не перевіривши
ретельно доводів сторін.
Як вбачається з тексту розпорядження від 22.12.1995 року № 238
голови Подільської районної державної адміністрації однією з
підстав придбавання позивачем павільйону на вул. Сагайдачного,
23 стала відмова колективу ОТЗП “Хорив” від його приватизації.
Рішенням від 30.03.1995 року № 17 Подільської Ради народних
депутатів м. Києва затверджено перелік об’єктів комунальної
власності, що підлягають приватизації, до якого включене орендне
підприємство “Торговий центр “Хорив”. Також зазначене
підприємство було включене до Переліку об’єктів, що підлягають
обов’язковій приватизації у 1995 року, затвердженому постановою
від 15.05.1995 року № 343 Кабінету Міністрів України
( 343-95-п ) (343-95-п)
.
Доводи позивача за первісним позовом про те, що об’єкт
приватизації був включений в ці переліки іншими учасниками
судового процесу спростовані не були.
Факт відмови працівників ОТЗП “Хорив” від приватизації
павільйону зумовлює встановлення судами форми та порядку його
приватизації, які визначив для цього об’єкта орган приватизації,
іншим покупцем - товариством з обмеженою відповідальністю
“Упроваджувально-виробнича фірмою “Дністер”, а отже і їх
дотримання суб’єктами приватизації.
Предметом зустрічного позову є визнання недійсним договору
купівлі-продажу.
Угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких
бажаних сторонами результатів і правові наслідки таких угод
настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або
в інших формах, передбачених законом.
За змістом статті 48 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною є та угода, що не відповідає вимогам
закону. Внаслідок визнання угоди недійсною кожна із сторін
зобов’язана повернути другій стороні все одержане за угодою. При
задоволенні позову суд в одному рішенні має постановити про
визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом
наслідків.
Цієї вимоги закону суди не виконали і постановили рішення лише
про повернення майна і не прийняли рішення стосовно іншої
учасника договору.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку про неповне
встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість
надання їм належної юридичної оцінки, в зв’язку з чим рішення та
постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий
розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх
передбачених законом заходів до всебічного, повного й
об’єктивного з’ясування обставин справи, дійсних прав та
обов’язків сторін і залежно від установленого ухвалити
відповідне рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю
“Упроваджувальна-виробнича фірма “Дністер” задовольнити.
Рішення від 5.08.2005 року господарського суду м. Києва та
постанову від 6.09.2005 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 19/138-45/285-30/46 скасувати,
справу передати до господарського суду м. Києва на новий
розгляд.