Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Барбари В.П., суддів: Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І., Потильчака О.І., Новікової Т.О., Черногуза Ф.Ф. за участі представників: Матохнюка А.А., Проходи І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Желдоркомплект" на постанову Вищого господарського суду України від 11 квітня 2006 року у справі N 8/208д за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Желдоркомплект" про розірвання договору купівлі-продажу державного майна та повернення майна, В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2005 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Желдоркомплект" (далі - Товариство) про розірвання договору купівлі-продажу державного майна - незавершеного будівництвом піонерського табору у зв'язку з невиконанням умов договору про переоформлення права забудовника на об'єкт.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18 жовтня 2005 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18 січня 2006 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11 квітня 2006 року, рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено.

Ухвалою від 8 червня 2006 року Верховним Судом України за касаційною скаргою Товариства порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 11 квітня 2006 року з мотивів її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та різного застосування Вищим господарським судом України положень одного й того ж закону в аналогічних справах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами в процесі її розгляду, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення господарського суду Запорізької області від 18 жовтня 2005 року, суд апеляційної інстанції, як і Вищий господарський суд України, дійшли висновку про те, що не переоформивши на себе права забудовника на об'єкт незавершеного будівництва, товариство порушило умови укладеного договору купівлі-продажу, що є підставою для його розірвання.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі договору купівлі-продажу від 9 лютого 2000 року Товариство набуло у власність об'єкт незавершеного будівництва - піонерський табір по вул. Ленській в м. Запоріжжі. За умовами договору купівлі-продажу відповідач прийняв зобов'язання (п. 5.3.1) протягом шести місяців з моменту переходу права власності підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкт, оформити право землекористування, протягом одного року з моменту переходу права власності завершити будівництво та ввести об'єкт в експлуатацію. Додатковою угодою N 240/756-2 від 1 липня 2003 року до договору сторони узгодили, що підготувати документи та переоформити права забудовника Товариство повинно у строк до 15 червня 2004 року (п. 5.3.1), завершити будівництво та ввести об'єкт в експлуатацію в строк до 30 березня 2006 року (п. 5.3.2).

На виконання умов договору Товариство одержало рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради N 149/110 від 24 квітня 2003 року, яким було затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 5,2892 га по вул. Ленській, встановлено та затверджено зовнішні межі, передано земельну ділянку в оренду для розташування пансіонату сімейного типу. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м. Запоріжжя 19 серпня 2005 року видано дозвіл Товариству на виконання будівельних робіт.

Відповідно до умов укладеного договору (п.п. 5.3.1 та 7.4). за порушення строків щодо переоформлення права забудовника регіональним відділенням Фонду державного майна по Запорізькій області на Товариство покладено штраф в сумі 2550 грн.

Оскільки умовами договору (п.п. 5.3.2. та 5.3.5) можливість його розірвання пов'язувалась лише з порушенням строку завершення будівництва (який на час звернення в суд з позовом ще не настав) або з продажем об'єкту незавершеного будівництва до його введення в експлуатацію (що не мало місця), то господарський суд першої інстанції правильно відмовив позивачу в задоволенні позову.

Суди апеляційної та касаційної інстанцій до уваги зазначені обставини не прийняли і в порушення положень ст. 111-10 ГПК України (1798-12) , не маючи для цього достатніх підстав, скасували законне і обґрунтоване рішення господарського суду першої інстанції. Тому оскаржені постанови цих судів підлягають скасуванню, з залишенням без змін рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України , Судова палата, ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Желдоркомплект" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 11 квітня 2006 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18 січня 2006 року скасувати, а рішення господарського суду Запорізької області від 18 жовтня 2005 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.