ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2005 Справа N 2-23/3806-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової –головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача не з’явився, про час і місце слухання
справи повідомлений
Відповідачів не з’явився, про час і місце слухання
справи повідомлений
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Сімферопольської міжрайонної державної
касаційну скаргу податкової інспекції
на постанову від 05.05.2005року Севастопольського
апеляційного господарського суду.
у справі № 2-23/3806 господарського суду
Автономної Республіки Крим
за скаргою Сімферопольської міжрайонної державної
податкової інспекції
до Відділу державної виконавчої служби
Сімферопольського районного управління
юстиції.
стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю
“Гвардійське”
про виселення та стягнення 9983,17грн.
В С Т А Н О В И В:
У зв’язку зі змінами у складі Судової палати з розгляду справ,
що виникають з податкових та інших відносин, пов’язаних з
державним регулюванням діяльності господарських суб’єктів та
відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого
господарського Суду України Осетинського А.Й. від 25.08.2005року
№ 02-20/13 склад колегії суддів замінено та призначено колегію у
складі головуючого –Т.Дроботової, суддів –Н.Волковицької., Рогач
Л.І.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
14.02.2005року відмовлено у задоволенні скарги Сімферопольської
міжрайонної державної податкової інспекції на дії Відділу
державної виконавчої служби Сімферопольського районного
управління юстиції м. Сімферополя по виконанню наказу
господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.11.2004року по справі № 2-23/5518-2004.
Ухвала мотивована тим, що заявник пропустив строк, передбачений
статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
для оскарження дій Державної виконавчої служби щодо
виконання рішень господарських судів, оскільки звернувся до суду
із такою скаргою на постанову про відкриття виконавчого
провадження від 30.11.2004року та про стягнення з боржника
виконавчого збору від 6.12.2004року лише 12.01.2005року.
Клопотання про відновлення строку оскарження заявник не надавав.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 5.05.2005року за апеляційною скаргою Сімферопольської
міжрайонної державної податкової інспекції ухвала господарського
суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2005 року залишена без
змін з тих же підстав.
Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція
звернулась із касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить ухвалу та постанову скасувати в зв’язку
з порушенням судами частини 1 статті 1212 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та частини 4 статті
85 Закону України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Заявник вважає, що строк для оскарження дій виконавчої служби
повинен відраховуватись з 11.01.2005 року, тобто після отримання
постанови начальника відділу державної виконавчої служби
Сімферопольського районного управління юстиції про відмову у
задоволенні скарги.
Крім того, заявник звертає увагу суду на те, що апеляційним
судом безпідставно не прийняті до уваги його доводи про
відсутність у Відділу державної виконавчої служби
Сімферопольського районного управління юстиції права на
виконання наказів про стягнення з Сімферопольської МДПІ витрат
по сплаті держмита та інформаційно-технічних послуг.
На думку заявника, порушувати виконавче провадження відносно
органів податкової служби має право відповідно до частини 2
статті 201 Закону України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних
господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням)
та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанції та вбачається з матеріалів справи Сімферопольська
міжрайонна державна податкова інспекція 12.01.2005року
звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із
скаргою на дії ВДВС Сімферопольського районного управління
юстиції та просила визнати неправомірними дії по відкриттю
виконавчого провадження постановою від 30.11.2004 року та
стягнення виконавчого збору постановою від 06.12.2005 року.
Судами також встановлено, що оскаржувані до суду постанови
оскаржувались заявником начальнику Сімферопольського районного
управління юстиції, постановами якого від 21.12.2004 року та
05.01.2005 року у задоволенні скарг було відмовлено. Постанову
про відмову у задоволенні скарги на постанову про відкриття
виконавчого провадження заявник отримав 28.12.2004 року.
Відповідно статті 1212 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
скарги на дії чи бездіяльність органів
Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал,
постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем,
боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення
оскарженої дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї
відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Отже, для вирішення даного спору по суті судам, насамперед
необхідно встановити коли заявнику стало відомо про оскаржувані
дії.
Строк, встановлений статтею 1212 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є процесуальним, тому відповідно
статті 53 цього ж кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд з своєї
ініціативи не позбавлений права визнати причину пропуску
встановленого законом процесуального строку поважною і відновити
пропущений строк.
Крім того, відповідно статті 47 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
судове рішення приймається суддею за
результатами обговорення всіх обставин справи.
Вирішуючи даний спір судами не прийнято до уваги та не дано
належної оцінки запереченням позивача щодо перевищення Відділом
державної виконавчої служби районного управління юстиції
повноважень по виконанню рішень, по яких боржником є орган
податкової служби, оскільки відповідно приписів частини 2 статті
201 Закону України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
на
підрозділ примусового виконання рішення відділів державної
виконавчої служби обласного управління юстиції покладається
виконання рішень, за яким боржниками є територіальні підрозділи
центральних органів виконавчої влади, а також інші територіальні
підрозділи органів державної влади.
Зазначені приписи Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
залишились поза увагою судів.
Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлює, що доказами у справі є будь-які
фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному
законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на
яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші
обставини, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими
судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та
прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної
правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що,
враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх
обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення
господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму
Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від
29.12.1976 № 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для
справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових
рішень та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені
попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського
суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи
господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і
повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи,
об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її
розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від
встановленого правильно визначити норми матеріального права, що
підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти
обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу від 14.02.2005року господарського суду Автономної
Республіки Крим та постанову від 05.05.2005року
Севастопольського апеляційного господарського суду у справі
№ 3-23/3806-2005 господарського суду Автономної Республіки Крим
скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Автономної Республіки Крим.
Касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної
адміністрації задовольнити частково.