ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2005 Справа N 2-16/6805-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючого
Н.О. Волковицької
Л.І. Рогач
за участю представників:
Позивача не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
Відповідача не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні “Крименерго” в особі Сімферопольського
касаційну скаргу району електричних мереж
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 16.08.2005
року
у справі № 2-16/6805-2005 господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом Державного сільськогосподарського
підприємства “Агропромкомбінат
“Виноградний”
до Відкритого акціонерного товариства
“Крименерго” в особі Сімферопольського
району електричних мереж
Про визнання недійсними додаткової угоди та додатку до
договору постачання електричної енергії
В С Т А Н О В И В:
Державне сільськогосподарське підприємство “Агропромкомбінат
“Виноградний” звернулося до господарського суду Автономної
Республіки Крим з позовом про визнання недійсною додаткової
угоди від 13.05.2003р. та додатку до договору № 4.2 від
24.02.2004р., що є складовими договору про поставку електричної
енергії від 11.03.2003р. № 8.
Позивач обґрунтовував позовні вимоги невідповідністю угоди від
13.05.2003р. вимогам п. 7.26 Правил користування електричною
енергією, затверджених Постановою Національної комісії з
регулювання електроенергетики України № 928 від 22.08.2002р.
( z0903-02 ) (z0903-02)
, який передбачає, що перевищення договірних
(граничних) величин визначається по оперативних документах
споживача й електропередавальної організації й фіксується
відповідним актом; що п’ятикратна вартість різниці між обсягами
фактично спожитої й договірної (граничної) величини електричної
енергії, а також п’ятикратна вартість різниці між найбільшою
величиною потужності, зафіксованою протягом розрахункового
періоду і договірною (граничною) величиною потужності
зараховується на поточний рахунок зі спеціальним режимом
використання постачальника електричної енергії по регульованому
тарифу.
Також позивач зазначав, що додаток № 4.2. від 24.02.2004р. до
договору про поставку електричної енергії підписано не
уповноваженою особою.
При цьому позовна заява не містить конкретної норми Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої оспорювані угоди
підлягають визнанню недійсними.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
02-21.06.2005р. (суддя Омельченко В.А.) позов задоволено в
повному обсязі: визнано недійсними оспорювані додатки до
договору з мотивів, вказаних у позовній заяві, та за відсутності
додатку від 13.05.2003р. вказівки, до якого договору її
складено; з відповідача на користь позивача стягнуто 203 грн.
судових витрат.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 16.08.2005р. (судді: Видашенко Т.С. –головуючий, Заплава
Л.М., Котлярова О.Л.) рішення суду першої інстанції залишено без
змін з посиланням на частини 1-3, 5, 6 статті 203 та статтю 215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
В касаційній скарзі ВАТ “Крименерго” просить скасувати рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим та постанову
апеляційного суду та прийняти нове рішення, яким у позові
відмовити повністю.
Скаржник зазначає про порушення судами при прийнятті
оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального
права, а саме: статей 207, 209 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, статей 216, 236, 241 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, статей 35, 43 Господарського процесуального України
( 1798-12 ) (1798-12)
, законодавства, що регулює правовідносини у сфері
електропостачання.
Позивач не надіслав письмовий відзив по суту касаційної скарги.
Сторони не скористались правом на участь своїх представників у
судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково, виходячи з наступного.
Договір може бути визнано недійсним з підстав, передбачених
законом.
Загальні підстави та наслідки недійсності угод, укладених до
31.12.2003р., передбачено статтею 48 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, а правочинів (договорів), укладених
після 01.01.2004р. –статтею 215 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
та статтею 207 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
.
Правила, встановлені цими нормами, застосовуються у випадках,
коли вчинене при укладенні угоди порушення не підпадає під дію
інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки
недійсності угод.
Зазначення законодавства, на підставі якого подається позов (у
тому числі підстав, за яких угода чи договір мають бути визнані
недійсними), є обов’язковою складовою, що має вказуватись
позивачем у позовній заяві.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд
повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон
пов’язує визнання угоди недійсними та настання відповідних
наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону,
додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за
угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та
інші обставини, що мають значення для правильного вирішення
спору.
За статтею 84 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
в описові частині рішення викладаються зміст вимог
позивача та заперечень відповідача; мотивувальна частина рішення
повинна відображати фактичні та правові підстави, які включають
норми матеріального та процесуального права, якими господарський
суд керувався, приймаючи рішення.
Задовольняючи позовні вимоги державного сільськогосподарського
агрокомбіната “Виноградний”, суди першої та апеляційної
інстанцій не з’ясували, з яких підстав, наведених у позовній
заяві, просить визнати недійсними спірні додаткові угоди
позивач.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
02-21.06.2005р. не містить жодного посилання на будь-які
підстави, передбачені цивільним законодавством, з яким пов’язано
можливість визнання угоди недійсною (статті 48, 49, 56, 57
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статтю 215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
тощо).
Зазначаючи про недійсність додаткової угоди від 13.05.2003р. та
додатку до договору від 24.02.2004р. на підставі статті 215 та
частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, апеляційна інстанція вийшла за межі позовних вимог,
поза як подана позовна заява не містить посилання на застосовані
судом підстави, та також не вказали конкретну підставу з
переліку, наведеного законодавцем у вище вказаних нормах для
визнання угод недійсними.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України
від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
,
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі
обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи
в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судових
рішеннях першої та апеляційної інстанцій, постанова та рішення у
справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд
до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для
повного, всебічного та об’єктивного встановлення обставин
справи, прав і обов’язків сторін і в залежності від
встановленого та у відповідності з чинним законодавством
вирішити спір.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11,
111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Крименерго”
в особі Сімферопольського району електричних мереж задовольнити
частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
16.08.2005р. та рішення господарського суду Автономної
республіки Крим від 02-21.06.2005р. у справі № 2-16/6805-2005
скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Автономної Республіки Крим.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач